ЗАВДАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ З РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ КУЛЬТУРИ
Культура — це галузь, це сфера діяльності людей, де відбувається духовне життя людей, утверджуються норми моралі та гуманістичні ідеї, моральні засади в суспільному житті, виховуються глибокі і тверді переконання людей, віра їх в гідність, високе призначення, вирощується і наснажується особистість, вдосконалюються погляди на істину, формуються відношення людей між собою в умовах оновлення суспільного життя. Верховна Рада України прийняла основи законодавства Укра-їни про культуру, де визначені правові, економічні, соціальні, ор-ганізаційні засади розвитку культури та її спрямованість на такі цілі: • реалізацію суверенних прав України у сфері культури; • відродження і розвиток культури української нації та куль-тур національних меншин, які проживають на території України; • забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної художньої творчості; • реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей; • соціальний захист працівників культури; • створення матеріальних і фінансових умов для розвитку культур. З метою підтримки розвитку культури й мистецтва в Україні необхідно вирішення завдань з державного регулювання суспіль-них відносин у сфері культури. 1. Створення та виконання програм розбудови культури, ду-ховного життя. Програми мають забезпечувати позитивні зміни в системі духовних цінностей суспільства, у світоглядних засадах громадян. Відродження стосується філософських та культуроло-гічних шкіл, новаторів музичного, театрального й образотворчого мистецтва. Виконання програм має забезпечити цілісність систе-ми естетичного виховання громадян закладами освіти, культури і мистецтва, творчими спілками, культурними товариствами. 2. Законодавчі гарантії збереження і плідного використання культурних цінностей. Клади та пам’ятки археології повинні бу-ти державною власністю. Культурні, історичні цінності повинні бути оцінені і схоронені в музеях і культурних установах. Необ-хідно створити інформаційно-пошукові системи у галузі спадщи-ни культури, комп’ютерний архів творів живопису тощо. Ство-рити закони про охорону національної культурної спадщини. Єдину національну службу охорони цієї спадщини, підпорядко-вану уряду. Потрібно створити єдиний державний реєстр націо-нального культурного надбання. Гарантувати доступ громадянам країни до пам’яток історії та культури, музейних, бібліотечних і архівних фондів. Окремим соціальним групам громадян (дітям, учням, студентам, пенсіонерам) цей доступ має бути пільговим. Гарантувати збереження у власності творчих спілок приміщень, які їм належать. 3. Державне сприяння розвитку бібліотек з метою впрова-дження новітніх технологій обслуговування читачів; комп’ютеризації, створення електронних каталогів, інтеграція у світову бібліотечну систему; перебудови управління бібліотечною спра-вою; випуску літератури у вигляді обов’язкового замовлення і поновлення ним бібліотек; законодавчого створення національної бібліотеки. 4. Державну підтримку інтелігенції. Виховання уявлення про роль інтелігенції в суспільстві в боротьбі проти безкультур’я. 5. Державне сприяння збереженню і розвитку народної куль-тури — відродження народної творчості, художніх промислів і ремесел; створення музеїв народної творчості та побуту, шкіл на-родного мистецтва, фольклорно-етнографічних ансамблів; робота громадських об’єднань, асоціацій, клубів, краєзнавчих спілок, то-вариств із відродження традицій і обрядів народу, його культурного багатства. 6. Сприяння зміцненню середовища представників високої культури через зустрічі, знайомства, обмін думками, обговорення творів літератури, мистецтва, утворення наукових шкіл, популя-ризацію наукових та мистецьких відкриттів і творів. 7. Дійове впровадження закону про мову як ознаку нації, як засобу національного спілкування в країні через посилення від-повідальності посадових осіб за порушення закону; контроль за виконанням державної програми впровадження української мови; розширення орієнтованої за фахом видавничої бази країни до 4—5 тис. україномовних книжок на рік; забезпечення шкіл і вузів підручниками, посібниками та словниками. 8. Фінансування культури з державного бюджету. Повноваження державних органів у сфері культури полягають у тому, щоб: • забезпечувати реалізацію політики держави у сфері культури; • здійснювати за участю громадських об’єднань розробку державних програм розвитку культури та їх фінансування; • створювати умови для відродження і розвитку культури української нації, культур національних меншин, які проживають на території України; • встановлювати державні замовлення на випуск літератури, творів мистецтва; • сприяти розвитку нетрадиційних форм мистецтва; • здійснювати заходи щодо повернення у власність народу України культурних та історичних цінностей, що перебувають поза її межами; • вирішувати питання про надання закладам культури, що ві-діграють значну роль у духовному житті народу, статусу націо-нальних; • розробляти і забезпечувати впровадження науково обґрун-тованих суспільно-необхідних нормативів культурного обслуго-вування населення різних регіонів України, матеріальних і фінан-сових норм забезпечення закладів культури; • забезпечити підготовку кадрів, створювати необхідну мережу державних навчальних закладів, науково-дослідних установ та сти-мулювати розвиток наукових досліджень з проблем культури; • створювати базу з виробництва спеціального обладнання для закладів, підприємств і організацій культури; • організовувати та здійснювати культурне співробітництво із зарубіжними країнами та міжнародними організаціями, сприяти створенню спільних інвестиційних фондів розвитку культури в Україні, а також центрів української культури за кордоном. Загальне керівництво діяльністю установ культури та мистецт- ва здійснює Міністерство культури України, яке виконує наступні функції: • розробляє та реалізує державну політику в галузі культури; • створює умови для збереження і розвитку культури всіх на-ціональностей, які проживають на території України; • забезпечує державну підтримку професійного мистецтва; • створює і сприяє ефективному функціонуванню бюджетних і позабюджетних фондів у сфері культури; • сприяє задоволенню духовних потреб членів суспільства, розвитку свободи творчості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАВДАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ З РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ КУЛЬТУРИ» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
