Ямайська валютна система (з 1976 р.) — це багатова-лютний стандарт, заснований на вільному виборі країнами — членами МВФ режимів валютних курсів. її основні принципи: 1) юридична демонетизація золота, відміна його офіційної ціни та золотих паритетів; 2) надання можливості країнам самостійно встановлювати порядок визначення обмінного курсу: плаваючого, фіксованого чи змішаного; 3) запровадження стандарту СПЗ як колективної резервної валютної одиниці. На практиці, однак, долар США зберіг своє значення як головного міжнародного платіжного засобу та резервної валюти. Після краху Бреттон-Вудської валютної системи для пошуку виходу з кризи міжнародних валютних відносин у січні 1976 р. у м. Кінгстон на Ямайці було скликано нараду керівників МВФ, на якій були узгоджені нові параметри міжнародної валютної системи, ратифіковані країнами — членами МВФ шляхом внесення змін до його статуту у квітні 1978 р. Ямайська валютна конференція стала по суті компромісом між головними країна-ми-учасницями. Вона окреслила риси майбутньої валютної системи та юридично закріпила ті зміни, які реально відбулися у міжнародних валютних відносинах, починаючи з 1971 р. Вплив вимог Ямайської валютної системи на механізм проведення валютної політики визначається такими основними принципами її реалізації: самостійний вибір режиму валютного курсу згідно з національними інтересами кожної країни, відповідно до стану її платіжного балансу та участі у міжнародній торгівлі; гнучкість механізму реалізації валютної політики, яка використовує валютний курс як один із найважливіших інструментів реалізації економічної політики держави; вираження паритетів валют як у СПЗ або іншій спільній рахунковій одиниці, так і в будь-якій національній валюті, тільки не в золоті; обов'язковість проведення валютних інтервенцій (індивідуальних або колективних) у разі дестабілізації валютного ринку; врахування у національній валютній політиці інтересів країн-партнерів, особливо тих, чиї валюти використовуються під час здійснення інтервенцій. Проте головним результатом Ямайської угоди слід вважати те, що національна валютна політика відтепер уже не мала обмежуватися жодними міжнародними правилами щодо валютних курсів. А свобода вибору режимів валютних курсів та вартісного еталону для встановлення валютного паритету фактично стали основою для функціонування багатовалютного стандарту, тобто використання в якості світових грошей валют різних країн. Утім плани засновників Ямайської валютної системи щодо створення універсальної світової валюти на базі стандарту СПЗ так і не реалізувалися. Навпаки, усунення золота з валютної системи, міжнародних розрахунків і кредитних відносин зумовило зростання притоку американської валюти у міжнародний платіжний оборот. Під прикриттям СПЗ нерозмінний на золото долар фактично зберіг своє значення світових грошей. Річ у тім, що СПЗ використовується в обмежених сферах — виключно в операціях МВФ, здебільшого як коефіцієнт перерахунку національних валют, визначення квот країн-членів, обліку доходів і витрат фонду. Обсяги емісії СПЗ обмежені й у міжнародних розрахунках вони безпосередньо не використовуються. З відмовою від золотого вмісту СПЗ виникла проблема з їх за=-безпеченням, оскільки обмінний курс СПЗ встановлюється на базі валютного кошика з чотирьох валют (долар США, євро, англійський фунт стерлінгів та японська єна), у складі яких 45 % належить долару. Отже курс СПЗ залежить передусім від вартості американської валюти. Як наслідок, долар зберіг своє значення як міжнародний платіжний засіб і резервна валюта, а замість золотодоларового стандарту чи стандарту СПЗ виник доларовий стандарт. При цьому частка доларових активів у світових валютних резервах перебуває на рівні 70 % . Крім того, демонетизація золота не завершена повною мірою, і воно залишається важливим резервним активом (до 15 % у структурі світових резервів), а режим плаваючих валютних курсів так і не забезпечив належної стабільності на світових валютних ринках. Тому реформування міжнародної валютної системи на основі рішень Ямайської конференції так і не стало ефективним засобом вирішення тих проблем у валютних відносинах, які виникли ще у рамках Бреттон-Вудської системи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ямайська валютна система (з 1976 р.)» з дисципліни «Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні відносини»
