Валютна політика як основа валютного регулювання і контролю
Валютна політика - це сукупність заходів у сфері економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей економічної політики держави. Напрями і форми валютної політики визначаються становищем країни у світовому господарстві, а також завданнями, що ставляться перед національною економікою. Валютна політика спрямована на забезпечення стабільності курсу національної грошової одиниці, сприяння через курс валюти залученню іноземних інвестицій в економіку, регулювання зовнішніх платіжних відночин з іншими країнами, забезпечення збалансування зовнішніх платежів і накопичення централізованих валютних резервів. У більшості країн центральний банк є провідником державної валютної політики, хоча, наприклад, в Італії, Естонії, Литві, а також у Гонконгу і Сінгапурі валютну політику розробляють і реалізують поряд із центральним банком спеціально створені відомства - валютні бюро. До компетенції центрального банку належить виконання таких функцій: нагромадження та управління валютними резервами країни, проведення операцій з їх розміщення; визначення сфери й порядку обігу на території країни іноземної валюти; визначення і регулювання курсу національної грошової одини ці відносно валют інших країн; встановлення правил і видача ліцензій комерційним банкам 394 на здійснення ними банківських операцій з валютними цінностями та ін. Окрім названих функцій, центральні банки представляють інтереси своєї держави у відносинах із центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях. Довгострокова валютна політика передбачає розроблення та реалізацію заходів спрямованих на забезпечення макроекономічної стабільності і створення умов довіри національних та іноземних економічних суб'єктів до валюти держави, стимулювання експорту, припливу до країни іноземної валюти (рис. 8.1). Завданням короткострокової валютної політики є забезпечення стабільного функціонування національної валютної системи, уникнення стійкого від'ємного сальдо платіжного балансу країни, узгодження інтересів як експортерів, так й імпортерів. Короткострокова валютна політика також передбачає: 395 • поточне регулювання системи валютних обмежень і системи економічних нормативів (зокрема проведення операцій на страховому ринку, фондовому та інших сегментах фінансового ринку); створення сприятливих умов для інвестування національної економіки; оперативне регулювання кон'юнктури валютного ринку за до помогою інтервенцій для зменшення спекулятивного тиску на валют ний ринок; вдосконалення організаційно-правової структури валютного ринку; здійснення жорсткого контролю за операціями з переміщення капіталу резидентами й нерезидентами на валютному ринку; вдосконалення контролю за експортно-імпортними операціями; вдосконалення міждержавних розрахунків і опрацювання мож ливостей різноманітних форм інтеграції; проведення валютно-курсової політики, яка базується на цільо вих орієнтирах сфери грошово-кредитних відносин; вдосконалення механізму курсоутворення відповідно до струк турних змін в економіці. Складовими елементами валютної політики с: валютне регулювання; валютний контроль; міжнародне валютне співробітництво та участь у міжнародних валютно-фінансових організаціях. Основною метою валютної політики Національного банку України як складника його монетарної політики є стабілізація курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного балансу країни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Валютна політика як основа валютного регулювання і контролю» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
