Організація обліку в селянських (фермерських) господарствах
Законодавчою базою для розвитку фермерства в Україні стали Закони України «Про селянське (фермерське) господарство»,
Облік у сільськогосподарських підприємствах
85
«Про фіксований сільськогосподарський податок», «Про оренду землі», Земельний кодекс України, постанова КМУ «Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян і селянських (фермерських) господарств» та ін. Організаційно-економічні основи такого господарства грунтуються на приватній власності на засоби виробництва і одержану продукцію. Для ведення господарства фермерам надають земельні ділянки: а) належна їм частка (пай) — у приватну власність безкоштовно; б) до 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га усіх земель (у труднодоступних районах до 100 га ріллі) — у довгострокове користування безкоштовно або у власність за плату; в) решту до оптимальних розмірів (300 — 400 га) — за рахунок кооперування або оренди. Бухгалтерський облік у фермерському господарстві веде голова господарства (власник) або за його дорученням один з членів сім’ї чи на договірних засадах фахівець (на правах приватного підприємця) або спеціалізована фірма. Після реєстрації селянського (фермерського) господарства (СФГ) фермер складає опис майна, яке становить його власність. В описі зазначають вартість об’єктів основних засобів, оцінених згідно з вимогами П(С)БО 7 «Основні засоби», наявність товарно-матеріальних цінностей, молодняка тварин, птиці, сільськогосподарської продукції та інших запасів, оцінених відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 30 «Біологічні активи». На підставі даних опису майна та з урахуванням наявних грошових коштів і стану розрахунків з дебіторами і кредиторами складають вступний баланс (господарства, що планують використовувати просту форму обліку, вступний баланс можуть не складати). Бухгалтерський облік у СФГ ведеться безперервно з дати його реєстрації до припинення діяльності (ліквідації). Підставою для відображення в обліку господарських операцій є первинні документи, складені відповідно до діючих вимог. Бухгалтерський облік у СФГ може вестися за однією з таких форм: — проста форма обліку (без використання подвійного запису) може застосовуватись господарствами, в яких працюють власник (голова) та члени його родини (без залучення найманих працівників); — спрощена форма обліку пропонується для застосування СФГ із середньообліковою чисельністю працюючих за звітний
86
ГЛАВА 2
період до 10 осіб включно (крім членів сім’ї) і обсягом виручки (доходу) за рік до 500 тис. грн; — господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн), ведуть облік за спрощеним планом рахунків бухгалтерського обліку для суб’єктів малого підприємництва, затвердженим наказом МФУ від 19.04.2001 р. № 186, та складають фінансову звітність згідно з вимогами П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Таким господарствам пропонується вести облік за формою Журнал-Головна з використанням методу подвійного запису; — всі інші СФГ ведуть облік за планом рахунків бухгалтерського обліку великих підприємств і організацій виробничої сфери, затвердженим наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291, для чого можуть застосовувати різні форми обліку: Журнал-Головну або журнально-ордерну з використанням ручної і комп’ютерної технології обробки даних.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Організація обліку в селянських (фермерських) господарствах» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
