Облік витрат і калькулювання собівартості робіт (послуг) допоміжних виробництв
У більшості великих сільськогосподарських підприємств, крім основних галузей (рослинництва і тваринництва), є допоміжні виробництва, які виконують роботи і надають послуги, як правило, іншим підрозділам всередині підприємства і порівняно рідко — стороннім підприємствам та громадянам. До таких виробництв відносять: ремонтно-механічні майстерні, електро-, водо- і газопостачання, автомобільний і гужовий транспорт. Витрати, виконані роботи і надані послуги таких виробництв обліковують на субрахунку 234 «Допоміжні виробництва». Залежно від виду допоміжних виробництв субрахунок 234 має відповідні субрахунки другого порядку: 2341 «Ремонтні виробництва»; 2342 «Автомобільний транспорт»; 2343 «Енергетичні виробництва (господарства)»; 2344 «Водопостачання»; 2345 «Гужовий транспорт». Аналітичний облік витрат допоміжних виробництв ведуть у «Виробничому звіті» ф. № 10.3б с.-г., підсумки якого щомісяця переносять у «Зведену відомість до журналу-ордеру № 10.3 с.-г.»
Облік у сільськогосподарських підприємствах
73
(ф. № 10.3д с.-г.), а підсумки відомості — безпосередньо до журналу № 10.3 с.-г. Фактична собівартість продукції, робіт та послуг допоміжних виробництв, крім гужового транспорту, визначається щомісяця і за цією оцінкою відноситься на споживачів. Послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому всередині підприємства, оцінюють за плановою собівартістю і не коригують. Аналітичні рахунки обліку витрат закривають у такій послідовності: газо-, тепло-, електро-, водопостачання, ремонтні виробництва, холодильні установки, вантажний автотранспорт, гужовий транспорт. Розглянемо коротко особливості обліку витрат, виконаних робіт (наданих послуг) та визначення їх собівартості в окремих допоміжних виробництвах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік витрат і калькулювання собівартості робіт (послуг) допоміжних виробництв» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
