Ще в 1892 році І.Ф. Шер говорив, що: "... господарські дії лише тоді придатні для запису, коли вони можуть бути виражені в певній грошовій сумі". Даний принцип ми зустрічаємо навіть в книзі Луки Пачолі "Трактат про рахунки і записи": "Головна книга повинна відображати з початку до кінця -148-
Розділ 2. Система бухгалтерського обліку: національний аспект одну й ту ж монету; в тексті статей можна називати всі монети, які бувають, будь то дукати, ліри, гульдени, золоті та інші, однак при складанні статей повинна бути прийнята одна й та ж монета, від початку й до кінця книги. " Відповідно до принципу грошового вимірника обліку підлягає лише та інформація, яка виражена в грошових одиницях. Гроші виступають практично єдиною зручною одиницею виміру, яка дозволяє отримувати порівняльні фінансові дані про різні об'єкти бухгалтерського спостереження. Лише в грошовому вираженні можна розглядати в єдиній інформаційній системі і порівнювати майно підприємства, позики та кредити, витрати на придбання сировини та матеріалів, витрачену працю, виконаний обсяг робіт, нараховану заробітну плату, собівартість готової продукції, виручку від реалізації, фінансовий результат, заборгованість постачальникам, грошові кошти в касі і на рахунках в банку, борги покупців та користувачів послугами тощо. На думку американських авторів, переваги обліку в грошовому вираженні полягають у тому, що "гроші є загальноприйнятим вимірником, через який неоднорідні факти про підприємство можуть бути виражені у вигляді чисел, які можна складати та вираховувати". Гроші виражаються в тій вартості, яку вони мають на момент включення господарських фактів до бухгалтерської інформаційної системи. Наступні зміни в купівельній силі грошей не впливають на суму господарської операції, зареєстрованої в обліку, хоча вони можуть виявитися суттєвими. В бухгалтерському обліку можливі припущення про стабільність валюти (в британському обліку таке припущення виділено в самостійний принцип), і бухгалтери не намагаються відобразити ці зміни в подальших записах. Даний принцип використовується всіма країнами, незалежно від того регламентований він законодавчо чи ні. В США даний принцип обумовлений як умовність одиниці виміру. В Люксембурзі звітність компанії повинна бути складена у тій валюті, в якій виражений акціонерний капітал. Це може бути будь-яка вільно конвертована валюта. Використання національної валюти (люксембурзького франка) не є обов'язковою вимогою. Однак всі встановлені законодавством Люксембургу показники (наприклад, критерій величини компанії"), як і зобов'язання з податків, обчислюють в національній валюті. При чому в законодавстві цієї країни немає спеціальних правил, пов'язаних із валютною трансформацією.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принцип грошового вимірника» з дисципліни «Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах»
