Реферати статті публікації

[еи], [ие], [оу] – позначення голосних [е], [и], [о] в деяких ненаголошених позиціях;

[́у]>[́ї] – позначення нескладових звуків, які з’явля­ються в певних позиціях на місці приголосних [в], [j];

[н'], [с'], [л'] – скісна риска вгорі праворуч вказує на м’якість приголосних;

[б’], [ж’], [к’] – апостроф угорі праворуч вказує на по­м’якшення приголосних;

[н:], [с:], [ж:] – двокрапка вказує на довготу приголос­ного;

[дж], [§] - спеціальні комбіновані знаки (лігатури) для позначення складних звуків [дж], [дз];

[j] - позначення приголосного [й], яке використовуєть­ся з метою уникнення двозначності надбуквеного знака;

[́а] – риска вгорі над буквою, нахилена праворуч, є зна­ком головного словесного наголосу;

[а’] – риска вгорі над буквою, нахилена ліворуч, – знак побічного наголосу.

/ – позначення паузи у межах фрази.

// – позначення міжфразової паузи.

У фонетичній транскрипції відсутні розділові знаки; усі без винятку слова пишуться з малої літери; увесь фоне­тичний запис береться у квадратні дужки.

Українська мова. Граматика української мови, енциклопедія мови.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фонетична транскрипція» з дисципліни «Фонетика»

Реферати та публікації на інші теми:

. Місце та роль комерційних банків на ринку цінних паперів. Профе... Аналізатори протоколів Аудит надходження запасів ШВИДКІСТЬ ОБІГУ ГРОШЕЙ СТРУКТУРА ГРОШОВОГО ОБОРОТУ ЗА ЕКОНОМІЧНИМ ЗМІСТОМ ТА ФОРМОЮ ПЛАТ...