Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
Ефективність дій особового складу в бойовій обстановці, характер отримання ним бойових психічних травм, надання йому оперативної психологічної допомоги та здійснення психологічних реабілітаційних робіт суттєво залежать від надійності методики прогнозування і розрахунку бойових психічних втрат. Для її здійснення у бойовій обстановці необхідно визначитися з ключовими поняттями, до яких належать: *психічні захворювання у воєнний час, *психогенії, *бойові психічні травми, *санітарні та тимчасові психічні втрати, *бойовий шок, *прогнозування психогенних втрат. Психічні захворювання у воєнний час — це розлади психічної діяльності військовослужбовців, у виникненні та перебігу яких провідне значення мають стрес-фактори (психогенний фактор) бойової обстановки. Психогенії—психічні захворювання, виникнення і перебіг яких обумовлені, по-перше, впливом стрес-факторів бойової обстановки та, по-друге, психічною травмою, що виникають унаслідок дій цих факторів. Бойові психічні втрати —це втрати особового складу, пов'язані з втратою боєздатності (повної або часткової) внаслідок психічної травми (розладу), викликаної Стрес-факторами бойової обстановки, що травмують психіку. Бойові психічні травми (психічні розлади) — це порушення психічної діяльності воїна під впливом факторів зовнішнього середовища (частикова втрата зору, пам'яті, слуху; неадекватне сприйняття і реакції; емоційний шок тощо). Санітарні психологічні втрати — не повна втрата воїнами боєздатності внаслідок впливу на них факторів, що травмують психіку, відновлення якої потребує госпіталізації та лікування. Тимчасові психологічні втрати — це короткочасна (від декількох хвилин до однієї доби) втрата воїнами боєздатності внаслідок впливу на них факторів, що травмують психіку, відновлення якої досягається наданням психологічної допомоги та здійсненням заходів психологічної реабілітації без госпіталізації та лікування. Бойовий шок— проста емоційна реакція, яка виникає через декілька годин або тижнів після бойових дій середньої інтенсивності.
Прогнозування психогенних втрат — це процес аналізу боєздатності особового складу в сучасних моделях бойових дій. Нами використовується методика прогнозування бойових психоген¬них втрат Олега Блінова, яку він розробив у межах дисертаційного дослідження на кафедрі соціальної та військової психології в Київсько¬му військовому гуманітарному інституті [10, с 9-15]. Прогнозування бойових психогенних втрат рекомендується здійснювати на двох рівнях: батальйон — полк, бригада і дивізія — корпус. На першому рівні застосовуються експрес-мєтоди оцінювання, на друго¬му — відповідне комп'ютерне програмне забезпечення з метою поглиб¬леного аналізу прогнозу. Прогнозування психогенних втрат можна розділити на два напрями. Перший напрям відображає фіксовані значення втрат у результаті бойової психічної травми. Безумовно, більшість військовослужбовців будуть підпадати під певний ступінь впливу стрес-факторів бойових дій, які травмують психіку. Психогенні втрати особового складу, що братимуть участь у бойових діях, уже в перші дні становитимуть не менше 7-15 % у загальній структурі санітарних втрат з їх наступним збільшенням у міру зростання інтенсивності та тривалості бойових дій. При цьому 70-80 % цих втрат складуть особи з короткочасними та незначно вираженими психічними розладами.
Табл. 15-1. Розрахунок можливих бойових психогенних втрат (в умовах оборони без застосування ЗМУ)
Бойові втрати,% за¬гиблих Кадрові чистини Частини, що формуються
Розрахунок психогенних втрат провадиться на базі математичних обчислень із врахуванням загальної чисельності особового складу підрозділів. Другий напрям передбачає прогнозування на основі врахування відповідних умов бойової діяльності й може бути поданий трьома видами: табличним, змішаним та інтегративним. Табличне прогнозування можна провадити за допомогою таблиці (табл. 15-1). Наприклад, кадрові частини за перші три доби бою можуть понести втрати вбитими до 15-20 %, психогенні втрати складуть до 20 % особового складу. Розрахунок змішаного виду складається із визначення показників за таблицею (табл. 15-2) та подальшого їх використання при здійсненні розрахунків за формулою (15-1):
Pps = V1 + V2 + V3 / 3 * K (15-1)
де Рps — загальні психогенні втрати, у %; V — психогенні втрати за видом бою і місцевості; К — коефіцієнт; при розрахунках береться найбільший з використовуваних.
Інтегративний підхід поєднує в собі початкову детермінованість важливих чинників, визначення їх числового значення і здійснення відповідних розрахунків. З позитивного боку зарекомендувала себе в умовах армійської практики (командно-штабні навчання Київського військового гуманітарного Інституту взимку 1996 p., навесні 1997 р. в Академії Збройних сил України) експрес-діагностика психогенних втрат в рамках змішаного підходу. Відповідно до методики спочатку провадиться детермінація чинників, а в подальшому — розрахунок психогенних втрат за таблицею. Прогнозування психогенних втрат здійснюється на основі врахування ступеня впливу таких факторів. 1. Вплив бойової обстановки — це вид і характер бойових дій, їх інтенсивність, бойова техніка і зброя, що застосовується, та ін. 2. Вплив супротивника — його вогнева потужність, характер ведення психологічних операцій та ін. 3. Стан супротивника — його бойова майстерність, адаптованість, фізична і психічна стомленість, морально-психологічний стан, бойовий досвід, боєздатність, захищеність, довіра до командування та ін. 4. Стан своїх військ — бойова майстерність, адаптованість, фізична і психічна стомленість, морально-психологічний
стан, бойовий досвід, боєздатність, захищеність, довіра до командування та ін. 5. Стан населення — ставлення населення до військ, його морально-психічний стан, національно-бойові традиції тощо. 6. Умови місцевості, погода, час доби, пора року. Значний інтерес становлять методики оцінки та прогнозування бойових психогенних втрат воїнів після ядерного удару. Запропоновані методики зроблені на основі вивчення наслідків бомбардування американцями японських міст Хіросіма і Нагасакі, стихійних лих, схожих за своїм впливом на людину з ядерним ударом. Методика І. Рівень потрясіння військовослужбовців визначається виходячи з нормального розподілу (у % від тих, хто залишився живий). Вважається, то у 20 % воїнів виникають слабкі психічні реакції, вони зберігають боєздатність. Для 60 % військовослужбовців необхідно буде близько 2 год. на відновлення боєздатності; 10 % втрачають боєздатність на період до 2 діб; 10 % втрачають боєздатність на період більше 2 діб, частину і них потрібно госпіталізувати.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу» з дисципліни «Військова психологія»
