сю сукупність причин конфліктів можна розділити на три великі групи: 1. Причини соціально-психологічного характеру — наявність у підрозділі соціально незрілих осіб з девіантною поведінкою; відсутність свідомої дисципліни в окремих воїнів; занепад престижу військової служби і, як наслідок — низька мотивація до військової служби; негативні риси характеру окремих членів військового колективу, які межують з хворобливістю; дезорганізованість колективу, низький рівень його розвитку; відсутність найпростіших знань із психології у молодших командирів; негативні традиції, які формувались ще у різноманітних цивільних організаціях та установах; психологічна несумісність воїнів тощо. 2. Причини організаційного характеру — *недоліки в організації життєдіяльності підрозділу; *низький рівень бойової та гуманітарної підготовки; *недостатня підготовленість, малодосвідченість окремих керівників військових підрозділів, відсутність навичок і умінь керування; *невідповідність стилю керування командирів підрозділів рівню зрілості військового колективу; *не найкращий розподіл особового складу за посадами; *недоліки в організації виховання особового складу підрозділу; *недоліки у забезпеченні особового складу різними видами постачання тощо.
3. Морально-етичні причини— недостатня моральна вихованість окремих військовослужбовців, яка виявляється в грубості та неправдивості, неповазі до загальнолюдських цінностей, порушенні правил спілкування; приниження особистої гідності воїнів; наявність негативних традицій, хибне розуміння товариства, пияцтво, низький рівень культури мови; відсутність особистого прикладу офіцерів та сержантів тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Причини міжособистісних конфліктів» з дисципліни «Військова психологія»
