Особливості здійснення непараметричної соціометрїї полягають у тому, що вона дає змогу вибирати будь-яку кількість осіб. Визначається конкретний критерій для опитування. Бажано, щоб він був формально¬го характеру (для виконання певного спільного завдання). Кожному бій¬цеві пропонується подумки проаналізувати здібності та компетентність кожного воїна підрозділу і позначити своє ставлення до нього відповід¬ним знаком (наприклад, «+» — позитивний вибір для сумісного вико¬нання завдання, «-» — негативний вибір, «0» — не визначився або не знаю). Спочатку офіцер заготовляє алфавітні списки членів підрозділу від¬повідно до чисельності досліджуваних. Праворуч від прізвища виділя¬ється одна колонка, в якій досліджуваний проставляє свій вибір. Потім на основі цих відповідей офіцер вибудовує соціоматрицю непарамет¬ричного опитування (табл. 9-4). Основна перевага цього методу полягає в тому, що офіцер має мож¬ливість визначити, вивчити та проаналізувати взаємини між усіма вої¬нами підрозділу. У результаті соціометричного опитування офіцер отримує багато корисної інформації про неформальні стосунки між військовослужбов¬цями підрозділу, на основі якої він може дійти відповідних висновків для подальшої роботи з ними. Наприклад, можна чітко з'ясувати статус кожного члена підрозділу. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість позитивних виборів, є лідерами цього підрозділу, й навпаки, ті воїни, які не отримали жодного взаємного вибору або отримали найбільшу кількість негативних виборів, є «ізольованими». Численні дослідження психолога Я.Л. Коломийського виявили, що в групах із чисельністю до 30 осіб у найпопулярніші лідери потрапля¬ють не більше 3-4 осіб, до «ізольованих» —до 5 осіб [32]. За наявності у підрозділі «ізольованих» воїнів офіцерові необхідно з'ясувати причи¬ни такого ставлення до них і допомогти їм змінити власну поведінку у системі міжособистісних стосунків. У противному разі такі воїни мо¬жуть скоїти різні порушення військової дисципліни, шукати інші спо¬соби задоволення потреб спілкування, вибрати девіантний стиль пове¬дінки. У такий самий спосіб слід проаналізувати й інші персональні соціо¬метричні індекси. За аналізу групових соціометричних індексів особ¬ливу увагу офіцер звертає на норівняльний аналіз цих індексів у різних відділеннях, екіпажах, взводах. Бажано, щоб такий аналіз був викона¬ний для військовослужбовців різного періоду служби. Після цього офіцер починає аналізувати склад неформальних мікро-груп у підрозділі, їхніх лідерів і характер діяльності та планує свою
роботу з ними. З негативної спрямованості таких мікрогруп необхідно з'ясувати причини цього становища і вжити психологічно обгрунтова¬них заходів для виховного впливу на них. Таким чином, у результаті соціометричного опитування офіцер ви¬значає: — неформальну структуру свого підрозділу та морально-пси¬хологічну атмосферу в ньому; — ступінь згуртованості підрозділу; — виділяє неформальні угруповання і характер їхньої діяль¬ності; — оцінює ступінь авторитетності кожного воїна; — виявляє воїнів, які вносять у морально-психологічну атмо¬сферу підрозділу елементи недоброзичливості, чвар, ворож¬нечі тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Непараметрична соціометрія» з дисципліни «Військова психологія»
