Моделювання, реконструювання і ншпологізація — методи теоретич¬ного дослідження різних психічних явищ. За допомогою моделювання можна відтворити деякі суттєві властивості системи-ориґіналу. Існуван¬ня подібності дає змогу використовувати модель як замінник досліджу¬ваної системи. Відносна простота моделі робить таку заміну досить наочною. Спрощені моделі системи — дієві засоби перевірки істинно¬сті й повноти теоретичних уявлень у військовій психології. Існують такі форми моделювання: за аналогією; відтворення змісту суттєвих ознак предмета дослідження; відтворення логіки пізнання, що використову¬ється для теоретизації як сутності досліджуваного предмета, так і спо¬собів та засобів його пізнання й перетворення. Реконструювання у військовій психології застосовується як метод теоретичного дослідження психічних явищ і полягає в змістовій та струк¬турній перебудові явища, на яке спрямовані дослідницькі дії офіцера-дослідника. Відповідно виділяють змістове реконструювання (оперує змістовими ознаками явищ) та структурне (спрямоване на формально-логічні ознаки явищ). При цьому предметом реконструювання можуть бути як психічні явища, так і засоби їх пізнання (методи, прийоми пі¬знання, пояснювальні й методологічні положення тощо). У військовій психологи ншпологізація є методом наукового дослід¬ження, в основі якого лежать виявлення подібності та відмінностей се¬ред сукупності предметів, пошук надійних засобів їх ідентифікації, стій¬ких сполучень властивостей явищ*у системі змінних, їх групування за допомогою ідеалізованої узагальненої моделі. Результатом типологіза-ції є виділення визначених типів явищ, які відтворюють ідеалізовану модель реальних психічних явищ. Є різні види типологій: — закрита (сама виступає метою дослідження і демонструє загальну закономірність у вичерпному переліку їхніх ви¬явів); — відкрита, або конструктивна (відсутній повний набір ви¬значення ознак, які вичерпно характеризують тили). Послідовність типологізації: 1) вибір основ типізації та їх змістове визначення як харак¬терних ознак явища; . 2) вибір її моделі, яка, з одного боку, відтворює сутнісні та динамічні особливості психічного явища, що типізується, а з іншого — визначає логіку узагальнення ознак предмета за типом; 3) виділення типів та побудова типології досліджуваного пси¬хічного явища; 4) підтвердження істинності побудованої типології в резуль¬таті аналізу та змістового узагальнення даних емпіричного дослідження; 5) завершальна стадія — побудована типологія, а також закла¬дена в ній модель типізації використовується як засоби ана¬лізу і тлумачення результатів психологічного дослідження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи теоретичного психологічного дослідження» з дисципліни «Військова психологія»
