Проникнення в таємниці пізнання явищ навколишнього світу можли¬ве лише за участю мислення. Воно відображає дійсність узагальнено — через слова, мову. Воно тісно пов'язане з чуттєвим пізнанням, яке є головним інформатором про навколишній світ. Почуття, сприймання, мислення є ланками єдиного акту — пізнання. Мислення — це опосередковане, абстрактне, узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, їх суті та наявних між ними зв'язків, здій¬снюване шляхом розумових операцій (аналізу й синтезу, порівняння й розрізнення, суджень і умовиводів, абстракції, узагальнення тощо); вища форма відображальної діяльності. Розрізняють три види мислення: наочно-дійове; наочно-образне; сло¬весно-логічне. Основні характеристики мислення відображені на рис. 4-5 і 4-6.
Узагальнена класифікація мислення подана у табл. 4-1. Насамкінець хотілося б звернути увагу на саногенне і патогенне мислення, які досліджуються Ю.М. Орловим. За ним, мислення має безпосередній вплив на емоційно-почуттєву сферу людини. Тому вона має керувати своїми емоціями та почуттями через розум, тобто через продуктивне й оздоровче мислення. Саногенне мислення сприяє подоланню негативних емоцій та психічно¬му оздоровленню людини. Для такого мислення характерний динамізм зв'яз¬ку особистості зі світом образів, в якому відображуються життєві ситуації. Саногенне мислення сприяє розв'язанню психотравматичних ситуацій. Воно грунтується на свідомій постановці та розгляді, свідомому аналізі власних емоцій і емоціогенних факторів, полягає у свідомій саморегуляції власною емоційно-вольовою сферою з оздоровчою метою, що особливо важливо у процесі діяльності в екстремальних ситуаціях, наприклад бойової підготовки. Патогенне мислення, навпаки, створюючи емоційну напруженість, може посилювати та підвищувати ймовірність виникнення психічних розладів. Такому мисленню властиві цілковита свобода уяви, відсутність контролю над вільним перебігом образів і думок, відсутність аналізу свого мислення та неусвідомленість тих розумових операцій, які породжують емоцію. Основні властивості мислення: швидкість, глибина, широта, гнуч¬кість, стратегічність, імпульсивність—обережність, самостійність, ре¬флексивність. Табл. 4-1. Класифікація мислення Ознака класифікації Види мислення За формою — наочно-дійове — наочно-образне — словесно-логічне За характером задач, які розв'язуються — теоретичне — практичне За рівнем узагальнення — емпіричне — теоретичне За ступенем новизни — репродуктивне — творче За ступенем розгорнутості — інтуїтивне — дискурсивне За адекватністю відображення реальної дійсності — реалістичне — аутичне За характером впливу на емоційну сферу — патогенне — саногенне Швидкість мисленнєвих процесів виявляється у невідкладному прийнят¬ті нестандартних рішень, як правило, в екстремальних умовах. Вона може бути як інтуїтивною, так і усвідомленою, тобто пов'язана з повним рефлек¬сивним аналізом усіх етапів мисленнєвого процесу. Наприклад, саме швид¬кість мисленнєвих процесів є основним моментом, який вимірюється в тес¬тах інтелекту Г.Ю. Айзенка, коли потрібно якнайшвидше дати правильну відповідь на поставлене в задачі запитання. Глибина мислення сприяє аналізові, порівнянню, знаходженню суттєвих зв'язків між різними явищами. Широта мислення виявляється в залученні до розв'язування задачі не¬обхідних засобів, знань і вмінь, безпосередньо не даних в умовах задачі, а взятих з інших сфер знань, наук. Гнучкість мислення протилежна ригідності і є однією з головних умов творчого мислення. Стратегічність мислення передбачає вибір адекватних способів роз¬в'язування задачі та відповідних розумових дій у ситуаціях, коли необхідно визначати концептуальні підходи вирішення певної проблеми, наприклад, бойової. Імпульсивність—обережність мислення мають надзвичайно важливе значення у військовій справі, коли необхідне їх розумне поєднання та вмін¬ня ризикувати під час прийняття складних рішень. Самостійність мислення виявляється у нешаблонності, продуктивно¬му мисленні, що лежить в основі оригінальних підходів у різних сферах діяльності. Рефлексивність — це здатність до творчого аналізу ситуації, вияв само¬свідомості особистості в аналізі проблемних ситуацій. Існують також і інші властивості мислення. Наприклад, організова¬ність, дисциплінованість, послідовність, критичність, некритичність тощо, знання яких сприяє творчому розвитку мисленнєвої сфери осо¬бистості командира. Мислення тісно пов'язане з мовою і мовленням. Мова — система знаків, що є засобом людського спілкування, розумової діяльності, спо¬собом вираження самосвідомості особистості, передання і зберігання інформації. За Г.С. Костюком, мова є носієм пізнаного й. водночас, знаряддям пізнання нового. У мові, як у знаковій системі, відображені досить формалізовані, фіксовані значення, які забезпечують людське спілкування. Мова існує і реалізується через мовлення. Основні характеристики мовлення дані на рис. 4-7. Розрізняють мовлення зовнішнє (усне, письмове) і внутрішнє (мов¬лення подумки). Основні функції мови і мовлення — вираження, вплив, повідомлення. Ці функції нерозривно пов'язані між собою. Мовлення є передусім засобом спілкування, оскільки кожне слово щось означає. Таким чином, слово має бути найважливішим інструментом офіце¬рів у навчально-виховній роботі з особовим складом. Правильно засто¬соване, воно завжди дасть позитивний ефект.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мислення» з дисципліни «Військова психологія»
