Накопичення позитивних результатів використання закономірностей функціонування психіки військовослужбовців та психічних явищ військового колективу з метою найефективнішого використання їх спроможностей, а також загальний розвиток психологічної науки й військової справи увінчались у 50-х pp. XX ст. організаційним оформленням військової психології як нової науки, котра набула особливої популярності в другій половині XX ст. Що є предметом вивчення цієї відносно молодої науки? Вона вивчає психічний світ особистості воїна та військового колективу в умовах військової діяльності.
Основними предметами військової психології є психіка воїна, психологія військового колективу й психологія військової діяльності. Об'єктом виховної роботи офіцера с конкретна особистість— підлеглий. Щоб ним правильно керувати, методично обґрунтовано навчати і виховувати, слід чітко знати закономірності формування і вияву духовного світу військовослужбовця, а також враховувати психічні особливості підлеглого. Психологія військового колективу не менш складна, ніж психологія особистості воїна та як об'єкт впливу офіцера. Високий рівень розвитку колективної психології згуртовує військовий підрозділ, посилює його можливості, допомагає ефективно розв'язувати бойові завдання. Але трапляється, що у військовому підрозділі панують негативні настрої та нестатутні стосунки. Неправдивий колектив, кругова порука, наявність негативних лідерів — усе це призводить до втрат позитивних рис військового колективу в підрозділах і різко погіршує його бойові можливості. Тому офіцер мас прагнути вивчати психологію військового колективу і, впливаючи на неї засобами виховної роботи, створити здорову морально-психологічну атмосферу як запоруку успішної служби, бойового навчання та бойової діяльності військовослужбовців. Військова психологія вивчає також психологію військової діяльності. Йдеться про психологію бою. психологію військового керівництва, психологію виховання й навчання в бойовій обстановці (під час бойових дій) тощо. Кожен з цих різновидів військової діяльності підпорядкований певним закономірностям. В них виявляється і певна психологічна залежність, наприклад: якщо їх не враховують або враховують не в повному обсязі, то й ефективність керівництва, навчання, виховної роботи або дій під час бою буде незначною. Більше того, якщо рішення ухвалюють без врахування цих закономірностей або всупереч їм, неминуче з'являються моральні недоліки, які не сприяють досягненню успіху в цілому. Військова психологія як наука розвивається стосовно конкретних особливостей військової діяльності. Тому в її межах виникають окремі напрями, залежно від різних видів збройних сил і родів військ. Успішно розвиваються військово-авіаційна, військово-морська психологія, психологія вищої військової школи тощо. Таким чином, військова психологія як наукова дисципліна має велике практичне значення в сучасних умовах і спрямована на розв'язання таких основних завдань: — визначення закономірностей, що керують поведінкою і діями воїнів та військових колективів за умов повсякденної служби та бою; — розроблення рекомендацій щодо навчання воїнів та військових колективів для використання їх у повсякденній роботі з особовим складом; — пошук шляхів зростання ефективності процесів керування воїнами та військовими колективами; — пошук засобів надійної оцінки можливостей воїнів і військових колективів та їх доцільний добір для підготовки і розв'язання завдань; — дослідження закономірностей, видів, напрямів, принципів, змісту та методів психологічної підготовки особового складу; — напрацювання психологічних основ забезпечення високої бойової готовності підрозділів; — визначення засобів попередження конфліктів, нестатутних стосунків і порушень військової дисципліни в підрозділах; — психологічне забезпечення мобілізації та активізації особового складу на успішне розв'язання навчальних, спеціальних і бойових завдань; — озброєння офіцерів психологічними знаннями, навичками і уміннями; — розроблення методики відновлення психічної стійкості й усунення наслідків впливу негативних психічних явищ на особовий склад; — забезпечення ефективного функціонування психологічної служби у військових частинах; — забезпечення надійного психологічного захисту своїх військ і населення від психологічних операцій супротивника; — обґрунтування ефективних психологічних методик і технологій впливу на війська І населення супротивника тощо.
Вузловими розділами військової психології, які мають першочергове значення для практичної роботи офіцерів, а також для розвитку різних галузей цієї науки, є: — загальна військова психологія (методологічний і теоретичний її розділи); — психологія особистості військовослужбовця, яка розкриває закономірності його формування і розвитку як особистості; — психологія військового колективу, що вивчає динаміку його формування І закономірності цього процесу; — військово-соціальна психологія, яка досліджує особистість військовослужбовця в системі взаємин з товаришами по службі й вивчає соціально-психологічні явища в малих групах; — психологія військової діяльності, яка розкриває психологічні аспекти бойової та гуманітарної підготовки, бойової діяльності; — психологія військово-професійного відбору, — військово-інженерна психологія тощо. Отже, військова психологія як науково-приклади а наука покликана озброїти психологічними знаннями офіцерів, які, застосовуючи їх на практиці, зобов'язані забезпечити бойову та мобілізаційну готовність підрозділів і частин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Предмет і завдання військової психології» з дисципліни «Військова психологія»
