Відчутне трансцендентне (sensible transcendental) Утворений сучасним теоретиком Люс Іріґаре, термін відчутне (або жіноче) трансцендент- не є важливим для постмодерності, оскільки він радикально руйнує "розколину між матеріальним та ідеальним, тілом і духом, іманентністю і трансцендентністю та їхнім стосунком до чоловіків і жінок відповідно". Це руйнування цілком очевидно має своєю мішенню домінантний культурний дискурс, що відсилає до фаллого-центризму або монотеїзму (Irigaray, 1991: 117). Відчутне трансцендентне має на меті змістити суб'єкт певності (cogi/o), постульований у третьому з Декартових "Роздумів"; тобто універсальну, відірвану від тіла ідентичність, якій історично віддає перевагу фаллогоцентричний дискурс (див. логоцентризм). Як це показово для постмодерного фемінізму, Іріґаре руйнує фаллогоцентричний дискурс, що віддає перевагу чоловічому суб'єктові, чиє існування підпирається божественним Абсолютом. Для того, щоб визначити жіночий суб'єкт у цьому дискурсі, Іріґаре пропонує парадоксальний неоднозначний термін "відчутне трансцендентне", як метафоричне поєднання тіла й духу. Відчутне трансцендентне адресується до абстракції cogito з відчутної сфери, що культурно описується як жіноча. Фундаментально відчутне трансцендентне функціонує, як запозичений у Дерида стрижневий термін ("/a Brisure" — "тріщина"; "надлам"), показуючи довільну природу бінарних лінгвістичних структур. Руйнуючи ієрархічний стосунок трансцендентне/іманентне та їхніх ґе-ндерно-специфічних референтів, стрижневий термін руйнує логіку (А/не А), зберігаючи фіксовану ідентичність першого терміна, як референта для заперечуваної ідентичності другого. Як стрижневий термін, відчутне трансцендентне руйнує традиційні метатеологічні концепції божественного, вміщаючи трансцендентальне в його внутрішньо притаманну та специфічно жіночу сутність. Відчутне трансцендентне Іріґаре, як тілесне, сексуальне та підпорядковане становленню, звертається до двох ключових проблем, показових для постмодерності: 1) підозра, з якою ставляться до суб'єкта впевненості, яка розкриває його антиісторич-ність; 2) відсутність жіночого суб'єкта, а точніше, транцендентність внутрішньої першома-терії, що її такий суб'єкт представляє у фалло-гоцентричному дискурсі. 66 Як утопічний ідеал, відчутне трансцендентне дає горизонт і контекст для Тендерної ідентичності (див. Irigaray, 1993: 55—-72). Як специфічний термін, відчутне трансцендентне звертається до символічного процесу повторного розподілу, який водночас наділяє тілесністю чоловічий суб'єкт упевненості і наділяє символічним референтом, об'єктом позамовної дійсності, жіночу ідентичність. Створюючи метафоричне зяяння в розриві бінарних структур та їхніх Тендерних референтів, відчутне трансцендентне розкриває трансформаційний вимір символічної мови. Як це є показовим для зацікавленості постмодерності етичним, Ірігаре вводить трансформаційний вимір у обмін між радикально різними тендерними суб'єктами дискурсу, як основи ідентичності та спільноти, що її ми розглядаємо як "перевершення плоті одного стосовно другого" (Irigaray, 1993a: 82).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відчутне трансцендентне» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
