Вест, Корнел (West, Cornel) Hap. 2 червня 1953 p., Талса, Оклахома, США. Політичний філософ За відносно короткий період після публікації своєї першої книжки "Пророцтво визволення" Корнел Вест виробив дуже привабливу й надзвичайно важливу прогресивну політико-філософську концепцію, що її він назвав пророчим прагматизмом, а також і різновид інтелектуальної практики, що її він назвав критичним орга- 60 нічним каталізатором. Зосередивши свою увагу на расових проблемах у сучасній культурі, Вест висловлює прихильність до позитивного проекту як інтелектуальної, так і практичної підтримки організацій та інституцій, що прагнуть реалізувати "моральну мету та політичне завдання... досягнення більшої індивідуальної свободи в культурі та ширшої демократії (в економіці та суспільстві)" (1993с: 105). Вест запозичив чимало ідей з різних традицій релігійної, теологічної, філософської, культурної та політичної критики й активно досліджує постструктуралістську критику онтології, епістемології та суб'єктивності, а також феміністську, антирасистську, постколоніальну критику, критику Фуко та теорії збочень, пост-марксистську критику, класову боротьбу й діалектичний матеріалізм для того, щоб розвинути власну теорію й практику. Пророчий прагматизм — це різновид критичної теорії, який, якщо застосувати термінологію самого Веста, заходить далі, аніж "тонка" опозиція, яка "не вимагає перерозподілити багатство, ресурси й владу, в напрямку "грубої" опозиції, що ставить під знак запитання неправильний розподіл багатств, який переважно здійснюється в цьому суспільстві" (1991: 39). Він прагне піти далі, аніж політична думка, яка просто вимагає "більшого шматка американського пирога", до політики, що порушує "фундаментальні питання про те, чому цей пиріг ніколи не розрізають порівну або ж, передусім, як його випікають" (1982: 116). Роль інтелектуала ускладнюється тим фактом, що ті, хто "прагне стати в одну шеренгу з деморалізованими, деполітизованими й дезорганізованими людьми, для того щоб пожвавити або уможливити суспільні акції", перебувають у "замкненому колі, з якого неможливо вирватися: пов'язавши свою діяльність із фундаментальною, структурною перебудовою цих інституцій, вони часто залишаються фінансово залежними від них" (1993с: 4). Отже, виникає запитання, як розвинути "більш ефективне відчуття морального та політичного вимірів нашого фун- кціонування в сьогоднішньому академічному світі, відчуття, яке наділило б нас більшими можливостями та повноваженнями" (1993а: 94). На це запитання Вест відповідає, що академічні інтелектуали повинні працювати, як критичні органічні каталізатори. Розвиваючи створене Антоніо Ґрамші поняття органічного інтелектуала, Вест пояснює, що критичний органічний каталізатор має не тільки "працювати в академії передусім для того, щоб вижити й не відриватися від найвитон-ченіших роздумів про минулу, теперішню й майбутню долю відповідних культур, економік та держав нашого часу", а й закоренитися поза академічним світом: брати участь у діяльності прогресивних політичних організацій та культурних інституцій, тих, які є найімовірнішими чинниками соціальних змін в Америці, наприклад, в організаціях людей з темним кольором шкіри, робітничих, жіночих, організаціях лесбіянок та ґеїв (1993а: 102—103). Шлях до створення ефективніших моральних та політичних вимірів нашої академічної праці пролягає через створення, підтримку та зміцнення зв'язків із позаакадемічними організаціями, що поставили собі за мету обстоювати демократію та свободу. Працювати, як критичний органічний каталізатор, означає поєднати найкращу частку розумового життя, яке точиться в стінах академії, з найкращою часткою організованих сил, які борються за більшу демократію й свободу поза цими стінами" (1993а: 103).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вест, Корнел» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
