Проблеми практичного застосування принципів і методів міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні
Прийняття та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в окремо взятій країні відбувається в середовищі та під впливом певних економічних, політичних, правових і культурних чинників. З урахуванням цього в 2003 р. Міжнародна федерації бухгалтерів (МФБ) визнала за необхідне чіткіше визначити труднощі, пов'язані з прийняттям міжнародних стандартів, і навести успішні приклади того, як упроваджувалися або впроваджуються міжнародні стандарти. Проект, який очолив колишній член правління МФБ Пітер Вонг, допоміг зібрати думки фахівців з міжнародної фінансової звітності: представників регіональних і національних професійних бухгалтерів; комітетів і постійних робочих груп МФБ; національних органів стандартизації; користувачів фінансової звітності; регулюючих органів, а також професійних бухгалтерів, що працюють у різних галузях. За результатами проведеного дослідження було підготовлено звіт [320], метою якого є заохочення подальшого обговорення і дій з прийняття і запровадження міжнародних стандартів, щоб зблизити стандарти в міжнародному масштабі. У цьому документі, який часто називають звітом Вонга, розглядаються такі потенційні труднощі процесу прийняття та запровадження міжнародних стандартів: питання мотивації - чинники, які можуть сприяти або завадити схваленню національними регулюючими органами; ■ питання регулювання - регулятивні труднощі їх прийняття; ■ питання культури - труднощі через існування культурних бар'єрів, їх прийняття та запровадження; 233
С. Ф. Голов. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку питання масштабу - проблема витрат малих та середніх підприємств і аудиторських фірм, пов'язаних з виконанням стандартів; питання доступності змісту, їхня складність та структура; питання перекладу - простота перекладу та наявність ресурсів, потрібних для виконання перекладу; питання освіти - освіта та навчання студентів і професійних бухгалтерів з питань міжнародних стандартів. Фахівці зазначають, що концепція прийняття міжнародних стандартів дуже по різному тлумачиться в країнах з перехідною економікою, що може завадити суворому та однаковому застосуванню МСФЗ [334, с 20]. При цьому було встановлено, що прийняття МСФЗ можна віднести до таких категорій: повного прийняття МСФЗ, повного прийняття МСФЗ із затримкою в часі; вибіркового прийняття МСФЗ, а також національних стандартів, що «базуються» на МСФЗ [320, с 9]. В Україні застосовується останній підхід. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - це нормативно-правовий акт, затверджени Міністерством фінансів України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам. Отже, закон не вимагає повної відповідності національних положень (стандартів) міжнародним стандартам. Відсутність такої вимоги пояснюється тим, що: 1) МСФЗ зорієнтовані насамперед на великі транснаціональні корпорації та компанії, акції яких котируються на фондових ринках; 2) МСФЗ - це певною мірою «компроміс» між системою бухгалтерського обліку різних країн; 3) МСФЗ розроблені з урахуванням певного рівня економічного та соціально-культурного розвитку; 4) МСФЗ не охоплюють усіх питань, наприклад, продовжується розробка стандартів щодо «галузевих» особистостей обліку (страхування, видобувна промисловість та ін.); 5) діюча в Україні система статистики та права не дає змоги застосовувати «вільні» форми звітності й принцип суттєвості; 234
Розділ 3. Аспекти реформування бухгалтерського обліку в Україні 6) мова МСФЗ відрізняється від мови нормативного документа, до якої звикли українські бухгалтери; 7) МСФЗ не є домінуючими над місцевими положеннями, які регулюють випуск фінансових звітів. Отже, із Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» випливає, що МСФЗ можуть застосовувати на території України тільки опосередковано, шляхом видання на їх підставі національних нормативних актів в сфері нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності. Самі по собі МСФЗ для вітчизняних підприємств і бухгалтерів не породжують жодних юридичних наслідків. Застосування МСФЗ є справою суто добровільною, і навпаки, їх незастосування не викликає жодних правових наслідків для суб'єктів господарювання [273, с 259]. Внаслідок цього неодноразові спроби запроваджувати безпосередньо МСФЗ для окремих категорій підприємств на підставі постанов і розпоряджень уряду не мали успіху. Отже, для того щоб бути ефективними в умовах конкретної країни, міжнародні стандарти потребують застосування сили закон}' або іншої нормативної підтримки. Запровадження принципів і методів МСФЗ в Україні здійснюється в умовах існуючої системи державного регулювання бухгалтерського обліку. Для запровадження МСФЗ в умовах державного регулювання бухгалтерського обліку мають бути створені адекватні регуляторні передумови. Це зумовлено тим, що правова система країни може суттєво обмежити можливості легалізації міжнародних стандартів, створених міжнародним неурядовим органом. Це стосується насамперед відсутності зв'язку між положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та законами і кодексами, які впливають на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Зокрема понятійний апарат господарського і цивільного кодексів в окремих випадках не відповідає понятійному апарату бухгалтерського обліку, який застосовується в П(с)БО та інших нормативних актах. Вітчизняні вчені пропонують різні шляхи вирішення цієї проблеми. Зокрема на думку В. Моссаковського [225] доцільно, щоб проекти законодавчих актів, передані на розгляд Верховній Раді (навіть 235
С. Ф. Голов. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку ті, які безпосередньо не стосуються облікової діяльності), проходили апробацію фахівцями з бухгалтерського обліку. М.Я. Дем'яненко пропонує прийняти окремі Закони, тобто Закон «Про витрати», Закон «Про доходи», Закон «Про амортизацію». Цими законодавчими актами повинні регулюватися всі правові аспекти економічних процесів, пов'язаних формуванням доходів, витрат, амортизації. І вже у відповідності (кореспонденції) з цими основоположними документами повинні розроблятися всі інші документи стосовно доходів, витрат, амортизації, тобто закони доводити до інструктивного рівня з врахуванням умов їх застосування» [128]. О.М. Петрук вважає, що необхідно гармонізувати законодавство з бухгалтерського обліку з іншим законодавством у частині таких понять як «активи», «зобов'язання», «господарська операція» та методів їх відображення [273, с 252-253]. При цьому, якщо будь-яка норма Закону України «Про бухгалтерський облік» суперечить нормі, наведеній у Господарському кодексі, діє норма Господарського кодексу, але якщо будь-яке П(с)БО буде суперечити нормам Закону України «Про бухгалтерський облік» то необхідно визнати норму Закону, а не Положення [273, с 278]. Пропозиція В. Моссаковського є слушною, але її нереально здійснити в існуючому правовому полі. З іншого боку підхід, що пропонується М.Дем'яненко та О. Петруком по суті означає превалювання юридичної форми над економічною сутністю господарської операції. Наприклад, статею 75 Господарського кодексу Україні [115] передбачено, що державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходи) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їхньою діяльністю, зокрема, амортизаційний фонд. Отже, якщо підприємство не мало прибутку або доходу у звітному періоді, то амортизацію нараховувати не слід, а якщо мало, тоді її слід відображати за дебетом рахунка прибутку або доходу та кредиту рахунку амортизаційного фонду. Такий підхід хибний, оскільки це призведе до відображення в бухгалтерському обліку норм права, а не реальних економічних процесів і не забезпечить досягнення мети фінансової звітності. Практика застосування МСФЗ свідчить, що впровадження принципів і методів міжнародних стандартів значною мірою залежить від розвитку податкової системи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Проблеми практичного застосування принципів і методів міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні» з дисципліни «Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку»
