Сутність і характеристика процесу виробництва, витрати на виробництво та їх класифікація
Процес виробництва становить сукупність господарських опе- рацій, пов’язаних з виготовленням товарів, виробництвом проду- кції, виконанням робіт і наданням послуг. Це зумовлює відповід- ні витрати господарства (витрати виробництва).
113 Витрати виробництва — це спожиті в процесі виробництва за- соби виробництва (господарські активи — засоби та предмети праці), які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів), працю працівників, зайнятих у процесі виробництва, з відповідними на неї нарахуваннями та ін.). Крім того, підприємство здійснює витрати, пов’язані з обслуго- вуванням виробництва та його управлінням, які в свою чергу по- діляються на загальновиробничі та адміністративні (загального- сподарські) витрати. До загальновиробничих витрат включають: витрати на управ- ління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами (галузями — агроном, зоотехнік), дільницями, витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, галузей та ін.); аморти- зація основних засобів загальновиробничого призначення; витра- ти на вдосконалення технології і організації виробництва та ін. Загальновиробничі витрати включаються у витрати виробництва методом їх розподілу на відповідні об’єкти обліку витрат (культу- ри, групи культур, групи тварин та ін.). До адміністративних витрат відносять загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприєм- ством загалом: витрати на відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського пе- рсоналу (керівник господарства, головний економіст, працівники бухгалтерії та ін.); витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, теле- фонні, факс тощо); витрати на утримання основних засобів зага- льногосподарського призначення (контора господарства) та ін. Адміністративні витрати не включають у витрати виробництва, а списують на фінансові результати господарства (зменшення при- бутку). Основними завданнями бухгалтерського обліку процесу виро- бництва є: визначення фактичного обсягу виробництва, тобто кі- лькості продукції, виробленої протягом звітного періоду (в нату- ральних і грошовому вимірниках); обчислення фактичної собіва- ртості продукції як всього випуску, так і кожного виду зокрема. Особливості сільськогосподарського виробництва зумовлюють ведення обліку виробничих витрат і виходу продукції за кожним виробничим підрозділом. За допомогою даних бухгалтерського обліку визначають фактичні витрати на кожний вид продукції, обчислюють її собівартість, виявляють результати виробничо- фінансової діяльності окремих виробництв, галузей і господарст- ва загалом.
114 У сільськогосподарських підприємствах розрізняють основні, допоміжні та підсобні обслуговуючі галузі (виробництва). Основними є такі галузі, які мають найбільшу частку товарної продукції у загальному її обсязі в господарстві. До основних галу- зей належать рослинництво та тваринництво. Допоміжні галузі мають менший обсяг виробництва порівняно з обсягом виробництва основних галузей. Як правило, продукція цих галузей повністю споживається господарством. Тільки незна- чна кількість продукції має товарний характер. До таких вироб- ництв належать ремонтні майстерні, вантажний автотранспорт, жива тяглова сила, електропостачання, водопостачання, машин- но-тракторний парк тощо. Підсобні галузі включають промислові та обслуговуючі вироб- ництва. Промислові виробництва призначені для переробки про- дукції основного виробництва та виготовлення будівельних мате- ріалів. До них належать млини, сепараторні пункти, виноробні, консервні, цегельні й черепичні заводи, пилорами тощо. Обслуговуючі виробництва забезпечують побутові потреби працівників підприємств. До них належать їдальні, пекарні, лаз- ні, пральні, перукарні, житлово-комунальне господарство тощо. Всі витрати виробництва класифікують: 쫨 за економічним змістом; 쫨 характером участі у виробництві; 쫨 способом віднесення (включення) на собівартість продукції; 쫨 складом; 쫨 відношенням до обсягу виробництва тощо. За економічним змістом витрати поділяють на матеріальні ви- трати і витрати живої праці. До матеріальних витрат належать: 쫨 вартість використаної сировини та матеріалів, насіння, кор- мів, мінеральних добрив, нафтопродуктів; 쫨 вартість використаних у процесі виробництва основних засо- бів на суму їх зносу (амортизації). До витрат живої праці належать витрати на оплату праці, а також нарахування на неї (відрахування на соціальні заходи): 32 % — у пенсійний фонд, 2,5 % — фонд соціального страхування, 2,5 % — фонд зайнятості, 0,2 % — фонд страхування від нещасних випадків). Це в тих випадках, коли господарства не сплачують єдиного фіксованого податку за землю. За характером участі у виробництві розрізняють основні і на- кладні витрати.
115 Основні витрати безпосередньо пов’язані з процесом виробни- цтва. Це витрати на оплату праці робітників, зайнятих на вироб- ництві продукції, вартість витраченого насіння, кормів, мінера- льних добрив, знос (амортизація) основних засобів тощо. До накладних витрат відносять загальновиробничі витрати, зумовлені організацією і управлінням окремими галузями вироб- ництва. Їх включають у собівартість продукції тільки певної галу- зі виробництва. За способом віднесення на собівартість продукції витрати по- діляють на прямі і непрямі. До прямих витрат належать витрати, пов’язані з виробницт- вом тільки певного виду продукції. Їх безпосередньо відносять на вироблену продукцію. Так, вартість насіння озимої пшениці від- носять тільки на собівартість продукції (зерна) озимої пшениці, вартість кормів, згодованих тваринам молочного стада, — на со- бівартість продукції молочного стада і т.д. Непрямі витрати — витрати, що не можуть бути віднесені без- посередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом. Вони пов’язані одночасно з виробництвом кількох видів продукції і тому їх включають у собівартість кожного виду проду- кції шляхом розподілу. Більшість основних витрат є прямими, а всі накладні витрати — непрямими (це, перш за все, загальнови- робничі витрати). За складом витрати поділяються на одноелементні (прості) і комплексні (складні). До простих належать витрати, які за економічним змістом не поділяються на складові частини. Наприклад, вартість кормів, насіння, мінеральних добрив, амортизація основних засобів, оплата праці робітників тощо. До комплексних належать витрати, які складаються з декіль- кох елементів. Так, послуги вантажного автотранспорту оціню- ються за вартістю виконаних тонно-кілометрів, яка складається із вартості нафтопродуктів, заробітної плати водія, амортизації ав- томобіля тощо. За відношенням до обсягу виробництва витрати поділяють на змінні і постійні (умовно-постійні). Змінні витрати безпосередньо залежать від обсягу виробницт- ва. Наприклад, чим більша площа посіву, тим більше потрібно висіяти насіння та ін. Постійні (умовно-постійні) витрати не залежать або майже не залежать від обсягу виробленої продукції чи обсягу виконаних робіт (загальновиробничі витрати, амортизація основних засобів тощо). Зауважимо, що класифікація виробничих витрат зумовлює організацію бухгалтерського обліку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність і характеристика процесу виробництва, витрати на виробництво та їх класифікація» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
