Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фі- нансову звітність в Україні» (ст. 3) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інфор- мації про фінансове становище, результати та рух грошових кош- тів підприємства (ст. 3.1). Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ве- деться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунту- ються на даних бухгалтерського обліку (ст. 3.2). Ст. 4 Закону «Основні принципи бухгалтерського обліку і фі- нансової звітності» свідчить про те, що бухгалтерський облік і фі- нансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безпе- рервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, прева- лювання сутності над формою (суттєвість), історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник і періодичність.
17 Обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які мають запобігати заниженню оцінки зобов’язань і ви- трат і завищеної оцінки активів і доходів підприємства. Повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаєть- ся на її основі. Автономність — кожне підприємство розглядається як юриди- чна особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фі- нансовій звітності підприємства. Послідовність — постійне (із року в рік) застосування підпри- ємством обраної облікової політики (сукупність принципів, мето- дів і процедур, що використовуються підприємством для скла- дання звітності). Безперервність — оцінка активів і зобов’язань підприємства здійснюється з припущенням, що його діяльність триватиме далі. Нарахування та відповідність доходів і витрат — для визна- чення фінансового результату звітного періоду потрібно порівня- ти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображу- ються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати гро- шових коштів. Превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише з юридичної форми. Історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання. Єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звіт- ності здійснюється у грошовій оцінці. Підприємства ведуть бухга- лтерський облік і складають бухгалтерську звітність у грошовій одиниці України. Періодичність — можливість розподілу діяльності підприємст- ва на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
