Співвідношенню «гроші — час» приділяють винятково велику увагу [38, 198, 213, 275]. Фінансові менеджери часто розв’язують за-дачу визначення теперішньої вартості грошових коштів (PV) та їх майбутньої вартості (FV), тобто вартості грошей з урахуванням до-даних відсоткових сплат. Розроблено зручні моделі, які дозволяють орієнтуватись у справжній ціні можливих майбутніх прибутків (дохо-дів). Вартість капіталу через t років визначається за такою формулою: (8.1) де — вартість капіталу через t років, P — початковий капітал, R — норма відсотка, t — кількість років. Техніка обчислення майбутньої вартості спирається на методи розрахунку складного відсотка. Механізм нарощування грошей по складних відсотках називають також капіталізацією відсотка. Можна стверджувати, що: · чим більший початковий капітал, тим більша майбутня вар-тість; · чим довший період інвестування, тим більша майбутня вар-тість; · чим більша норма відсотка, тим більша майбутня вартість. Теперішня вартість грошей визначається за такою формулою: , (8.2) де PV — теперішня (поточна) вартість; FV — майбутній дохід, який сподіваються отримати через t років; R — річна ставка дискон-ту; t — кількість років. Вартість очікуваного потоку доходів залежить від розподілу отримання цих доходів у часі, а також норми дисконту. Якщо є такі дані: — суми, які сплачуються в t-му періоді часу в майбутньо-му; R — ставка дисконту; Т — кількість періодів (років), то теперіш-ню вартість майбутнього потоку доходів можна обчислити за фор-мулою: . (8.3) Більшість рішень, які приймаються інвесторами, стосується порі-вняння обсягів затрат з потоком сподіваних доходів протягом певної кількості років (у майбутньому). В обчисленнях важливу роль відіграє встановлення науково об-ґрунтованої норми (ставки) дисконту. Під нормою дисконту розуміють норму доходу на альтернати-вні і доступні на ринку інвестиційні можливості з приблизно таким же рівнем ризику. Це та норма віддачі на вкладений капітал, яка може стимулювати інвесторів до здійснення відповідних внесків. Існує просте правило: високий ризик означає високу ставку дис-конту (капіталізації), малий ризик — низьку дисконтну ставку [110]. Загалом для оцінки дисконтних ставок використовують такі прин-ципи: 1) з двох майбутніх надходжень вищу дисконтну ставку має те, що надійде пізніше; 2) чим нижчий сподіваний рівень ризику, тим нижчою може бути ставка дисконту; 3) якщо загальні відсоткові ставки на ринку зростають, то зрос-тають і дисконтні ставки. Інвестори досить часто визначають ставки дисконту (норму від-сотка) R додаванням до ставки (норми) безризикової віддачі (на-приклад, норми річного доходу по державних цінних паперах) так званої премії за ризик [198, 254, 282]. Спрощені методи врахування ризику в обчисленні норми дисконту дає, зокрема, модель рівноваги ринку капіталів (CAMP) [198]. У ній ринок цінних паперів розглядається з погляду двох основних харак-теристик кожного портфеля цінних паперів: сподіваної норми прибут-ку та ризику портфеля. Як міра (ступінь) ризику портфеля тут при-ймається коефіцієнт бета (β). Кожен портфель можна подати графічно в двовимірному просторі, де на осі абсцис відкладатимемо значення коефіцієнта бета портфеля, а на осі ординат — сподівані норми прибутку (доходу). Ця лінія називається лінією ринку капіта-лів. Знаючи координати двох точок, через які вона проходить, легко подати її рівняння: (8.4) де m — сподівана норма прибутку портфеля цінних паперів; — норма прибутку, яка відповідає цінному паперу, не обтяженому ризи-ком; β — коефіцієнт бета портфеля цінних паперів; — сподівана норма прибутку ринкового портфеля. Лінія ринку капіталів показує наближену залежність сподіваної но-рми прибутку звичайної акції від коефіцієнта бета цієї акції для ринку цінних паперів, який перебуває у рівновазі. Ця лінійна залежність означає, що зі зростанням коефіцієнта бета пропорційно зростає спо-дівана норма прибутку (доходу).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВАРТІСТЬ, ЧАС, РИЗИК» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
