Теоретико-ігровий підхід з урахуванням множини цілей
Нехай системі цілей, на які орієнтується економічна система (фірма і СПР), відповідають цільові функції (функції виграшу):
де S ― множина альтернативних рішень (стратегій), Θ ― мно-жина станів економічного середовища, N ― кількість цілей, на які орієнтується економічна система. У дискретному випадку (який є адекватним реально існуючій інформації, що використо-вується при моделюванні економічних процесів) будемо розгля-дати цільові функціонали оцінювання (матриці):
де ― кількісна оцінка рішення (стратегії) з позиції l-ї цілі за умови, що економічне середовище перебуває у стані (тут ). Скориставшись раніше введеною термінологією, ситуацію прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень (страте-гій) на базі теоретико-ігрового підходу можна трактувати як су-купність трьох множин де ― множина всіх цільових функціоналів оцінювання. Між частковими цілями, представленими як компоненти множини F, існують різного роду зв’язки. Зокрема, зв’язок між цілями виникає завдяки тому, що вони висувають вимоги до одних і тих же варіантів допустимих рішень (стратегій). Такі зв’язки опосередковані через обмеження, на основі яких формується множина S, і умовно їх можна назвати внутрішніми. У свою чергу, зовнішні зв’язки відображають порівняльну ва-жливість цілей, їх нагальність, взаємозамінність тощо. Ці зв’язки зумовлені структурою системи цілей, об’єктивно існуючими від-ношеннями між її елементами. Звичайно зовнішні зв’язки опосе-редковані досить складними соціально-економічними взаємодія-ми, вони носять суперечливий характер, і тому важко піддаються як концептуальному (наприклад, глобалізація), так і (особливо) операційному економіко-математичному опис. Незважаючи на те, що такі зв’язки являють собою найважливіші реалії щодо за-дачі прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень, вони не відображені в множині F і, значить, залишились за межами моделі Специфічною для багатоцільових багатокритеріальних задач є проблема досягнення компромісу між частковими цілями або, ін-акше кажучи, узгодженості цих цілей. Така узгодженість вима-гає «домірності» різних елементів системи цілей, їх зіставності, що неможливо без скрупульозного урахування всієї сукупності зв’язків між ними — як внутрішніх, так і зовнішніх, а можливо і введення певної гіперцілі (метацілі). Отже, можна констатувати, що множина цільових функціона-лів навіть якщо її компоненти поставлені у відповідність до всіх складових системи цілей, не є її еквівален-том і повинна посилитись додатковою інформацією. Як таку до-даткову інформацію надалі будемо використовувати систему пріоритетів функціоналів оцінювання, що подається у вигляді ве-ктора вагових коефіцієнтів пріоритету:
Таким чином, ігрову модель прийняття багатоцільових бага-токритеріальних рішень (стратегій) у найбільш загальному ви-гляді слід розглядати як сукупність чотирьох множин:
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Теоретико-ігровий підхід з урахуванням множини цілей» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
