Шістнадцята аксіома (Щоб не пошкодувати про нерозуміння духу сучасності): Майбутнє всіх справ залежить від комбінацій
Наш слабкий людський розум нарешті осягнув існування у Всесвіті двох великих сил — відцентрової і доцентрової. Ми від-чуваємо їх у явищах творення і руйнування, у явищах розквіту і падіння, у процесах життя і смерті. У момент досягнення планетою або (на мікрорівні) підприєм-ством певних успіхів з’являються нові можливості, нові переваги. З часом підприємства ускладнюються і вдосконалюються, праг-нуть опинитися у центрі взаємодії. Але коли фабрика або планета, досягаючи найвищої точки, ді-стають сильний поштовх, вони починають занепадати, руйнува-тися, їхня діяльність скорочується. Фабрика переживає крах. Планета спрямовується до іншої планетної системи. Ті самі вічні принципи управляють бізнесом. За сприятливих умов у країні як спеціалізація, так і організація розширюються. Вміння і технічні засоби вдосконалюються, зростає комбінування і співпраця, країна перетворюється на своєрідний клуб або товариство, де всі організації допомагають одна одній. Але коли країна перебуває у важких умовах, справи скорочу-ються до незначних обсягів, їх темпи сповільнюються… Справи повертаються в допотопний період, набувають примітивних форм, з яких починалося їх первинне існування. Такою є біологія справи… Все, що існує навколо — квіти чи залізниця — прагне вдосконалення. Там, де справи перебувають у точці замерзання, — в Тібеті або Марокко — існує лише накопичення маленьких розрізнених підприємств. Натомість там, де діловий світ вирує, — у Манчес-тері або Чикаго — вони мають характер вузької спеціалізації і взаємної комерційної залежності. Не можна забувати, що наш бізнес — вияв нової форми су-часного життя. Одначе мало на Землі таких місць, де бізнес посі-дає вагоме становище. І лише ті досягають успіху, хто вміє ком-бінувати впливи і здібності. Тільки ті можуть бути впевнені, що проіснують довго, хто має здатність організувати, і хто вміє ко-ристуватися своїми вміннями, додаючи до цього компетентність, досвід і новітні методи. Цивілізація абсолютно не потребує від-людьків і кочівників, навпаки, вона вимагає громадських діячів. Насправді визначним є той, хто (байдуже, пекар він чи прем’єр-міністр) постійно вчиться в інших. Той, хто завжди про-довжує вчитися. Той, хто не плутає владу і знання, хто розглядає всі справи з різних точок зору і вміє комбінувати численні мож-ливості для однієї кінцевої мети — воістину видатний. Ніколи спеціалізація не досягне своєї межі. Ніколи не буде надлишку експертів та інженерів: не компетенція коштує дорого, а дурість і невігластво. Найбільше ризикують ті, хто намагається обійтися без компетентних людей. Вони й ведуть до загибелі. Процвітаюче підприємство постійно прагне збільшення своєї мо-гутності. Воно досягає контролю над іншими, а його ідеал — досягти монополії. Від самого початку воно відмовляється визна-вати значення своїх конкурентів і оголошує їм війну. Тільки зго-дом воно починає їх поважати, виявляє прагнення укласти з ними перемир’я й розробляє плани співпраці з ними. Після об’єднання розвиток може відбуватися двома шляхами: або підприємство починає боротьбу зі споживачами і, ясна річ, гине; або ж воно вирішує служити громадськості — тоді його ус-піх гарантований. Бути одночасно могутнім і послужливим — от ідеал кожного комерційного підприємства. Чим ширше розвивається справа, тим більшою мірою до неї має залучатися громадськість. Якщо ви хочете нажити гроші, набувайте більше друзів. Ство-рюйте навколо себе добре до вас ставлення. Оточуйте себе людь-ми, які вам подобаються, і залишайтесь у їхньому колі. Комбінуйте і працюйте спільно: на самоті ніхто нічого не досягає. Більшість помилок нашої молодості йдуть від самовдоволення і самовпев-неності. Коли людина досягає розумної зрілості, у неї пробуджу-ється почуття відповідальності. Тоді вона дозріває для будь-якого іншого виховання. Небагато ділових людей створюють свій доб-робут самостійно. Вони об’єднуються з іншими, при цьому зна-чення об’єднання і слугує мірою їхньої могутності. Майже вся людська цивілізація створена спільними зусиллями людей. На-приклад, сила англійської торгівлі базується на 60 000 акціонер-них товариств із основним капіталом в 51 мільярд. До речі: шахраї ніколи не об’єднуються. Вони подібні до си-пучих пісків. Тільки людина чесна і впевнена в собі може об’єднатися з подібною собі. Тому громадськість не має стерег-тися великих спілок і товариств. Що побудовано на блефуванні, існувати не зможе, і рано чи пізно згине. За часів панування Сили можна було досягти чогось насильством і грубістю. У наш час це вже немислимо. Наша доба — царство реклами, книжок, журналів, оглядів, світла. І Громадська Думка є керівною для всіх: і для царів, і для комісіонерів. Тепер лише дрібнота б’ється за копійку, посилено бреше й обманює, щоб збути свій товар. Справжній бізнесмен зрештою став видатною людиною, він відкинув старі, негідні прийоми, бо збагнув, що служити громадськості йому вигідно і це є його обов’язком. Ділові люди потроху починають вчитися достойно оцінювати один одного й розуміти справжнє значення поставлених перед ними завдань. Вони усвідомлюють, що немає нічого гіднішого за справді хороший бізнес. Вони відкрили, що справи й досі пере-бувають на початку свого існування, і що їхні перемоги в мину-лому зовсім незначні порівняно з майбутніми. І якщо в минулому панував девіз «Ініціатива», а сьогодні — «Спілка», то завтра з’явиться Велика Заповідь: «Служити іншим».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Шістнадцята аксіома (Щоб не пошкодувати про нерозуміння духу сучасності): Майбутнє всіх справ залежить від комбінацій» з дисципліни «Методика викладання економіки»
