У науковій і навчальній літературі поняття митної служби трактується по-різному. В широкому сенсі митна служба розуміється як система (сукупність) всіх митних органів (ДМСУ), які безпосередньо беруть участь у здійсненні митної справи, наділені правовим статусом посадових осіб митних органів. Цим поняттям також охоплюється й порядок та умови прийому на державну службу в митних органах. Митна служба у вузькому сенсі — різновид державної служби, а також порядок і умови її проходження в митних органах та інших закладах митного профілю. У законодавстві митна служба асоціюється із спеціальним державним органом виконавчої влади по здійсненню митної політики, а також як особливий різновид державної служби громадян, що здійснюють професійну діяльність з реалізації функцій, прав та обов’язків митних органів. У такому сенсі митна служба виявляється як професійна діяльність з безперервного компетентного виконанням посадовими особами митних органів покладених на них відповідно до займаної посади і ділянки діяльності визначених законом і посадовими інструкціями та регламентами прав і обов’язків митних органів. Проходження служби в митних органах складається з прийому на службу, переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань, умов проходження служби, припинення служби та інше. Сутність повноважень державної митної служби полягає у праві посадових осіб від імені держави приймати загальнообов’язкові рішення з питань, що віднесені до компетенції даного органу і його посадової особи. Владні повноваження посадових осіб митних органів виходять із компетенції конкретного митного органу. У свою чергу правовий статус останнього закріпляється в нормативних актах. Це пояснюється конституційним положенням про те, що державні органи та їх посадові особи діють лише в межах закону і виходити за нього при здійсненні своїх функцій не вправі. Діяльність посадових осіб митних органів здійснюється як безпосередньо в митних органах, так і на території підприємств і організацій, які підвідомчі митній службі. Така діяльність здійснюється посадовими особами за наявності певних умов: — вона передбачена відповідним нормативним актом; — особа наділена відповідною компетенцією; — особа здійснює свої повноваження на виділеній їй ділянці, посаді; — особа здійснює свої повноваження під час своєї служби. Відповідно не визнається службою в митних органах і митних установах робота за трудовим чи цивільно-правовим договором (контрактом). У зв’язку з цим громадяни, що займають штатні посади в митних органах з метою технічного забезпечення діяльності митних органів (технік-інженер) і не виконують владних функцій, не визнаються державними службовцями. Перелік таких посад визначається Державною митною службою України. Відповідно до затвердженого Указом Президента України від 8 лютого 1997 р. № 126/97 «Положення про державну митну службу України» Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою їй сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток. Основними завданнями Державної митної служби є: 1) захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних відносин; 2) контроль за дотриманням вимог митного законодавства України; 3) використання засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві; 4) удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщаються через митний кордон України; 5) здійснення за участі Міністерства економіки заходів щодо захисту прав споживачів товарів і дотримання учасниками зовнішньоекономічних відносин державних інтересів на зовнішньому ринку; 6) боротьба із контрабандою, здійснення заходів по попередженню порушення митних правил.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття митної служби» з дисципліни «Митне право України»
