Формування іміджу місцевих державних адміністрацій в Україні
Публічна діяльність органів державної влади України є одним з головних чинників позиціонування їх у соціумі, популяризації діяльності урядових стру- ктур серед населення, створення їхнього позитивного іміджу в свідомості гро- мадян, формування сприятливої громадської думки з метою утвердження влас- них позицій на засадах загальноприйнятих світових норм, притаманних будь- якому громадянському суспільству. Сучасне суспільство прямує до децентралізації державної влади, передаючи частину своїх повноважень органам самоуправління, до налагодження взаємодії органів влади з громадськістю на основі узгодження їх позицій, взаємної спів- праці та користі. Дієвим інструментом досягнення такого взаєморозуміння у суспільстві є зростання його поінформованості та побудова позитивного іміджу владних інституцій. Сучасний розвиток українського суспільства, прагнення України досягти стандартів європейської спільноти заохочують вивчати світовий досвід форму- вання позитивного іміджу інституцій державного управління, а також розроб- ляти власні моделі. Якщо у політиці, бізнесі проблеми іміджу, репутації, перс- пективи їх формування вже почали досліджуватись, то у державному управлін- ні ця проблема ще маловивчена. Державне управління на сьогодні в Україні є складним. суперечливим про- цесом з багатьма бюрократичними деформаціями. Невисокий рівень ефектив- ності системи державного управління, недосконалість політичної системи ви- кликає занепокоєння за реалізацію владними інституціями політичних, соціаль- них та економічних реформ, за їх конкретні, практичні результати. Позитивний імідж органів державного управління у демократичному суспільстві є одним із елементів довіри населення. Формування позитивного іміджу місцевих держав- них адміністрацій повинно сприяти, з одного боку, підтримці населенням демо- кратичних перетворень у суспільстві та налагодженню ефективного зворотньо- го зв'язку, а з іншого - підвищенню рівня ефективності та результативності дія- льності органів влади. Здебільшого державна адміністрація розглядається лише як апарат, машина, що здійснює певні функції за допомогою інтелектуальних чи матеріальних ре- сурсів. Проте адміністрація - це, насамперед, організована спільнота людей, яка забезпечує її діяльність. Ці люди, з притаманними їм цінностями та інтересами, віддзеркалюють настрої суспільства і складають основу формування внутріш- нього іміджу місцевої державної адміністрації. Однак неможливо зрозуміти суть діяльності місцевої державної адміністра- ції, якщо розглядати її поза середовищем громадськості, для задоволення по- треб якої вона призначена. Думка широкої громадськості стосовно владних ін- ституцій, як свідчать матеріали засобів масової інформації, результати прове- дених досліджень, здебільшого не є позитивною. Основне, на що нарікають споживачі адміністративних послуг, - це ставлення до них чиновників, які утримуються платниками податків; невисока якість послуг, що надаються; не- ефективність ухвалених управлінських рішень; непрозорість діяльності органів державної влади тощо. Загалом це свідчить про незадовільний зовнішній імідж владних інституцій, який потребує реальної оцінки та розробки комплексу за- ходів із його вдосконалення. Актуальність теми обумовлюється також необхідністю реалізації Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України, законів України та указів Президента України, що стосуються забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади, та завдань, поставлених Президентом України у щорічних посланнях до Верховної Ради України. Серед праць вітчизняних фахівців, які займаються дослідженням теоретико - методологічних засад іміджу, заслуговують уваги роботи В. Бебика, В. Коро- лька, В. Мойсеєва, А. Москаленка, О. Панасюка, Г. Почепцова, С. Серьогіна, 1. Слісаренка та інших. Значний вплив на формування сучасних теоретичних роз- робок та концепцій іміджу здійснюють дослідження зарубіжних вчених, зокре- ма Р. Барта, Е. Бернейса, Д. Брустіна, Е. Вуд, Л. Гозмана, Б. Джи та інших. Аналіз нормативно - правової бази засвідчує, що на сучасному етапі в Укра- їні загалом сформовано систему законодавства з питань, які регулюють інфор- маційні відносини між органами державного управління та громадянами. Здій- снюється впровадження системи електронного уряду, що сприятиме підвищен- ню рівня ефективності адміністративного управління як у внутрішньому (апа- ратному) середовищі, так і в регулюванні суспільних процесів. І. Колосовською імідж місцевої державної адміністрації визначено як уза- гальнене уявлення (розуміння і оцінку) громадянами та різними групами гро- мадськості на основі інформації, яка зберігається в їх пам'яті, про різні аспекти діяльності владної інституції. Встановлено, що основою іміджу є соціальний стереотип, який формує суспільну свідомість доведено, що імідж владних ін- ституцій формують такі складові: імідж послуг (наскільки вчасно та якісно ор- гани влади надають послуги і наскільки вони потрібні); управлінський імідж(чи ефективна система управління та чи ухвалюються оптимальні управлінські рі- шення); громадський імідж (чи прозора діяльність органів влади і чи активні вони у громадському житті); імідж державної служби (чи престижна посада державного службовця та як мікроклімату владних структурах впливає на пра- цівників). Модель іміджу владної інституції є ієрархічною, водночас кожен рівень іє- рархії впливає на попередній шляхом сукупного внеску. Отже, запропонована модель системно описує різні аспекти формування іміджу і може слугувати ос- новою для подальшого процесу формування іміджу та управління ним. Через призму складових моделі іміджу владної інституції І. Колосовською оцінено імідж Львівської, Рівненської та Івано - Франківської обласних держа- вних адміністрацій. Оцінювання здійснювалось шляхом експертного опитуван- ня. Всього опитано 82 експерти, серед яких: підприємці, представники освітян- ських установ, політичних партій і громадських організацій, засобів масової ін- формації, вчені. Аналіз отриманих результатів свідчить, що 75% експертів оці- нили імідж обласних державних адміністрацій в очах громадськості „радше не- гативно" і лише 25% - „радше позитивно". І. Колосовською з'ясовано, що із 12 запропонованих складових іміджу адміністрації найбільш позитивно експерта- ми оцінено такі: імідж облдержадміністрації в очах її працівників; мікроклімат, який існує в адміністрації і досить високою є оцінка внутрішнього дизайну приміщення. При оцінюванні іміджу обласних державних адміністрацій експе- ртами визначено ступінь важливості зазначених складових для формування імі- джу органу влади загалом. Результати ранжування виявилися такими: найваж- ливішими чинниками, які формують імідж облдержадміністрації, визнано: якість послуг, що надаються; рівень компетентності працівників адміністрації; діяльність облдержадміністрації у вирішенні соціальних проблем; імідж голови обласної державної адміністрації; дотримання державними службовцями етич- них норм. Водночас встановлено, що саме ці складові іміджу найнижче оцінені експертами. За допомогою методу експертного опитування здійснено оцінку базових складових існуючого та бажаного іміджу сучасних державних службовців. Одержано такі результати: середній бал оцінки існуючих характеристик держа- вного службовця складає 4, 4 бала проти 8, 6 бажаних бала. Встановлено, що найбільші відхилення у фактичній та бажаній оцінках спостерігаються за таки- ми показниками: знання іноземних мов (- 4, 1 бала або 46, 1%), патріотизм (- 4, 1 бала або 56, 4%), ставлення до громадян (- 4, 2 бали або 52, 7%), добросовіс- ність (- 3, 9 бала або 53, 9%), відкритість. Для місцевих державних адміністрацій імідж має соціально-економічний і політичний вимір і є опосередкованим індикатором ефективності їх діяльності. Досягнення зрушень у формуванні позитивного іміджу можливе лише за умови докорінної зміни існуючої практики діяльності місцевих державних адміністра- цій в цьому напрямку і переходу на науково - обгрунтовані методи управління іміджем.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Формування іміджу місцевих державних адміністрацій в Україні» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»