Шляхи модернізації процесу інформатизації органів державного управління
Сьогодні ні для кого не с секретом афоризм про те. що хто володіє інформа- цією, той володіє світом. Політика прозорого в інформаційному сенсі суспільс- тва, царство інформаційної відкритості необхідні для боротьби проти зловжи- вань посадових осіб та осіб, які володіють значними матеріальними і фінансо- вими ресурсами, для корекції функціонування соціальних механізмів стосовно оптимізації сучасних економічних, нормативно - правових, морально - етичних ідеалів. Аксіоматичним, мабуть, є твердження про те, що інформатика державного управління нашої країни має відповідати передовим світовим стандартам, які базуються на новітніх інформаційних технологіях. Разом з тим відомо, що до- свід однієї країни ніяк не можна перенести схематично на терени іншої. Потрі- бно прив'язуватись до специфіки, традицій, пануючих стереотипів даної країни, i, звичайно, необхідно намагатись знайти щось своє, оригінальне. Досвід соціа- льно - економічного розвитку нашої держави за 16 років свідчить про те, що основними факторами, які спричинили негативний вплив на її поступальний розвиток є: брак достовірної інформації про діяльність державних і місцевих органів управління, посадових осіб (такою інформацією можуть володіти газети сусідніх держав, відомі світові агентства — усі, крім власного народу); відсут- ність належної тематичної згрупованості інформації (про один і той самий об'єкт інформація може бути розпорошена у різних джерелах): відсутність ор- ганізаційних заходів і технічних засобів доставки інформації до широких кіл громадськості (далеко не всі мають доступ до мережі Internet, у змозі придбати видання дорогих газет і журналів: недостатній рівень освітньої підготовки на- селення для сприйняття основних закономірностей і термінології з економіки та правознавства (не кожен, наприклад, розуміє терміни "бюджет", "кошторис", "дефолт" тощо). З огляду на це необхідним є програмне, технічне, організаційне облаштування інформаційного каналу (не в технічному, а документознавчому значені цього терміна), який розповсюджує інформацію про органи управління і діяльність посадових осіб серед широкої громадськості . Наведемо кілька штрихів модернізації з цілого їх комплексу і думок щодо цього. Спочатку розглянемо кілька фактів. Факт перший. На думку В. Щербини, можна зробити висновок про те, що весь спектр впливу глобальної мережі на культуру зводиться на сьогодні до двох чинників. Перший з них — це кінець монополії друкарського верстата. З виникненням і широким запровадженням Internet зникає необхідність цього ве- рстата між виробниками і споживачами текстів та ідей. Другий чинник — "смерть" відстані: Internet вводить нас (користувачів мережі Internet) у стан перманентного конгресу, конференції, коли люди з різних кінців Землі мають можливість збиратися, ніби в одній залі. Факт другий. За офіційними даними, в нашій країні нараховується понад 20 млн користувачів мобільних телефонів. Врахувавши ці обставини, можна запропонувати ідеї двох наступних проек- тів. Ідея першого проекту. Цілком назріла потреба створення своєрідного вірту- ального дорадчого органу при парламенті України. Назвемо його умовно "Електронне віче". Голосувати в ньому можуть користувачі мобільних телефо- нів і клієнти мережі Internet, а також усі, хто, так би мовити, "товаришує" зі зга- даними категоріями громадян. В окрему групу виділимо громадян, що не мають доступу до комп'ютерних мереж ані вдома, ані на своїй роботі, і які можуть скористатись послугами мережі так званих комп'ютерних точок (КТ), мережу яких, на нашу думку, необхідно розвернути. КТ являють собою комп'ютер або групу комп'ютерів, які підключено до мережі Internet. Вони повинні розміщува- тись у громадських місцях: універмагах, кінотеатрах, автовокзалах тощо. Деякі вузлові КТ (скажімо, на майданах) повинні бути обладнані LCD - екранами, щоб була змога сприймати інформацію широкій аудиторії. Користуватися цими послугами громадяни можуть безплатно, якщо тільки місцевий бюджет має змогу утримувати КТ. Можна задіяти і спонсорську допомогу. При голосуванні в такій системі реєструється номер мобільного телефону або електронна адреса користувача Internet, так що двічі голосувати користувач не зможе. У такому разі для мобільного телефону голосування відбувається у вигляді посилання SMS, а для користувача Internet у вигляді відвідання спеціа- льного сайту, ще іншим у вигляді відсилання електронного листа, ще хтось мо- же брати участь в голосуванні за допомогою спеціальних процедур з мобіль- ного телефону іншої особи або з КТ. Саме голосування може проводитись, на- приклад, у вигляді вибору однісї із, скажімо, десяти альтернатив, в яких врахо- вано всі законні, доцільні варіанти. Попередньо варіанти оприлюднюються в газеті "Голос України" або у якійсь спеціалізованій передачі на 1 каналі, на спеціалізованому сайті. Рішення такого "Електронне віче" є дорадчими (у вся- кому випадку поки що) до рішень парламенту. Якщо систему продумати у кон- тексті боротьби зі зловмисниками, то результати роботи такого віртуального Віче в юридичному аспекті будуть наближатися за значенням до загальнонаці- онального референдуму. Зачатками такого "Електронного віче" можна вважати своєрідний моніторинг думки громадян у телевізійних новинах різних каналів щодо актуальних суспільних проблем, а також передбачення результатів спор- тивних ігор з використанням мобільних телефонів. Ідея другого проекту. Облаштування за допомогою системи відповідних сайтів українського сегменту Internet матеріалами, що стосуються законотвор- чої діяльності Верховної Ради, роботи уряду, в перспективі окремих мініс- терств, комітетів, відомств, окремих політиків. Очевидно, шо інформація на та- ких сайтах, яка подаватиметься в форматі тільки для читання (окрім випадків, де передбачено діалог), регулярно повинна перевірятися на адекватність, відпо- відність даних сайта офіційно затвердженим даним. Так, наприклад, ми пропонуємо започаткувати сайт "Депутатський корпус", де подаватиметься докладна офіційна (без особистісної інформації) біографія депутата, включаючи інформацію про міжфракційні переміщення, про те, кері- вником яких підприємств, фірм, фондів, членом яких партій і протягом якого періоду він був до обрання депутатам тощо. Вимоги до змісту затверджуються відповідним законом. На сторінці "Діяльність депутатів" сайту "Депутатський корпус", може бути подана інформація про те, хто, куди поїхав, скільки витратив, висвітлюватися результати поїздки. У кінці такого сайту в автоматичному режимі подається за- гальна сума витрат, її процент від усіх витрат на утримання Верховної Ради України, від національного валового продукту. Такого роду інформація не мо- же бути конфіденційною чи особистою, оскільки є своєрідним морально- етичним моніторингом діяльності народних обранців. На аналогічних веб - сторінках політичних діячів, сайтах політичних сил повинні наводитись фактичні дані про майже всі (окрім затвердженого переліку конфіденційних і суто особистих даних) політичні, фінансові та інші дії, інфор- мація про отримані подарунки, використані профспілкові путівки тощо. Для подачі таких відомостей необхідно створити відповідну базу даних, інформацію з якої можна використовувати для різноманітних аналізів соціально - економіч- ного, політичного характеру різноманітними політичними силами, виданнями, громадянами. Має бути встановлена юридична відповідальність за неопубліко- вані дані з переліку обов'язкових. На сторінці наводиться лише фактаж, а вже різні політичні сили можуть робити свої висновки, посилаючись на фактаж як на офіційне джерело. На сайті "Виконання державного бюджету", скрупульозно (аж до копійки) розписуватиметься динаміка надходжень і видатків бюджету. Бюджет не є сек- ретним документом, його складові часто секретні лише для власних громадян. Очевидно, складові бюджетних витрат можуть бути надані тільки для вузького, цілком визначеного переліку операцій. Наприклад, боротьби з організованою злочинною діяльністю. Для комерційних банків і для їхніх філій мають надава- тися загальні характеристики їхньої економічної діяльності тощо. Такою інфо- рмацією можуть користуватися усі, хто хоче мислити, хто хоче поліпшувати наше життя. Ясна річ, шо це можуть бути і окремі виборці, і представники пре- си. Для інформаційного заповнення такого сайту має бути створений програм- ний продукт, що, автоматично відслідковуючи сайти міністерств і відомств, за- носив би у відповідні позиції сайту необхідний цифровий матеріал. Тобто інфо- рмаційне наповнення цього та інших аналогічних сайтів має відбуватися в ав- томатизованому режимі. Доцільно було б створити сайт, на якому в стислій формі наводити причини, які. на думку авторів законопроектів, комітетів Верховної Ради України приве- ли до ідеї створення того чи іншого законопроекту. Ще одним джерелом інфор- маційного наповнення даного сайту слугуватимуть ті документи, які кладуться в основу створення законопроектів Верховної Ради України Щоб активізувати ініціативу громадськості до участі в оптимізації нормати- вно-правової бази нашої держави можна організувати спеціальний сайт - кон- курс на створення законопроектів для юристів і усіх інших фахівців в галузі економіки і державного управління. Відповідні комітети Верховної Ради Украї- ни можуть використовувати найбільш досконалі зразки (або їх фрагменти) в си- стемі створення і проходження законопроектів у парламенті. Очевидно, шо ав- тори найкращих законопроектів можуть заохочуватися як фінансово, так і мо- рально. Злободенним, на нашу думку, с сайт, на якому подаватимуться критичні ма- теріали про роботу уряду з авторитетних джерел. Прикладом може слугувати матеріал, де йдеться про те, як голова Національного банку Польщі Лсшек Ба- льцерович характеризував результати економічної політики нового українсько- го уряду, як-то кажуть, у цифрах і фактах. Як підрозділ на цьому сайті може бути "Світова практика з даного питання". Сьогодні, наприклад, лунає багато нарікань стосовно високих зарплат наших урядовців, голів облдержадміністрацій. Причому, рядовий громадянин порів- нює ці зарплати з середніми по країні. Доцільно було б навести на сайті анало- гічні співвідношення для інших країнах світу, беручи для прикладу по кілька країн з груп та з різним рівнем розвитку. В іншому випадку можна навести приклади різноманітних соціально - економічних програм тощо. Це давало б об'єктивну картину з певного питання. До редакції таких сайтів повинні входи- ти за квотою представники від різних політичних сил країни. Щоб охопити якомога більшу аудиторію сприйняття інформації зазначених сайтів, можна скористатись послугами КТ, про які йшлося вище. Необхідним є сайт (розділи у газетах, відповідні передачі по загальнодержа- вні трансляційній мережі), підготовлені фахівцями, які слугуватимуть розвитку політичної грамотності громадян, де наводитимуться на простих повсякденних прикладах основи економічних, політичних знань. Щоб громадяни принаймні не "куплялись" на дешевих популістських політичних прийомах. Чому, напри- клад, пенсія не може бути рівною тисячі доларам? А далі подасться стисло і пе- реконливо економічне обгрунтування. Не зайвими будуть сайти, присвячені значущим, загальнонаціональним за- ходам. Наприклад, серія сайтів, присвячених виборам до парламенту. У цьому переліку Спілка журналістів може організувати сайт, присвячений піарівським технологіям, технологіям маніпулювання свідомістю, де поряд зі схемою тех- нології, стисло наводиться приклад з посиланням до першоджерела. Для стар- шокласників ввести спеціальний спецкурс з вивчення таких технологій, який би давав змогу в стислій, доступній формі освоїти основи піар - технологій і, що найважливіше, опанувати суть схем зловживань у цій сфері. Якщо підсумувати сказане, то необхідно сказати, що ми рухаємося до так званого електронного уряду. У перспективі будь - яка діяльність, навіть дрібно- го урядовця, бізнесмена, має бути відображена в інформаційному просторі кра- їни. Окремі громадяни працездатного віку можуть наводити інформацію про себе на сайтах своїх організацій, пенсіонери на сайтах відповідних відділень пенсійного фонду, школярі на сайтах своїх шкіл тощо. Питання має стояти так (у перспективі), що людина, її діяльність не може не бути відображена в елект- ронному інформаційному просторі країни. Щодо інформації про громадян від- повідно до Закону "Про інформацію" може надаватися та, яку сама людина вважає за припустиму для опублікування. Очевидно, що до реалізації такої загальнодержавної 1С, яким може стати 1С "Електронний уряд", ще далеко. Проте потрібно зазначити, що в урядових ко- лах уже визнано актуальність побудови такої 1С. Про це свідчить, зокрема, по- станова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 208 (208—2003- п ) "Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електро- нний Уряд". Зрозуміло, що анонсоване у цій постанові необхідно наповнити ре- альним змістом. Необхідно впорядкувати спілкування депутатів зі своїми виборцями через введення спеціальних діалогових веб - сторінок. Для таких сторінок придумати механізми фільтрації від інформаційної атаки зловмисників, обмежити трива- лість звертання виборців, з метою активізації роботи з виборцями. Не варто, мабуть, наголошувати на тому, скільком найрізноманітнішим суспільно- економічним програмам така інформація може прислужитися. На перспективу, зважаючи на зростаючі гігантськими кроками параметри комп'ютерної техніки, об'єкти водних, земельних ресурсів мають бути відобра- жені на сайтах відповідних місцевих органів управління; оперативні та ста- тистичні дані, що охоплюють усі аспекти життя місцевої громади, включаючи звернення та листи громадських організацій та окремих громадян. Створенням таких сайтів уже зараз, не зволікаючи, мають займатися місцеві органи управління. Для оперативного і якомога повнішого наповнення зазначе- них сайтів можна розширити потужності (зокрема щодо кадрового, апаратного, програмного забезпечення) обласних і районних статистичних управлінь, обла- сних ЦЕНТІ. Інформація має подаватись у стандартній формі. Необхідно вста- новити юридичну відповідальність за неадекватну реальному стану речей інфо- рмацію. Спеціалізовані в певній галузі народного господарства мережі пошуко- ві машини Internet формуватимуть на базі інформації даних сайтів цілий спектр найрізноманітніших соціально - економічних показників, які вико- ристовуватимуться для ефективного функціонування місцевих органів управ- ління, державних органів управління, зокрема, Верховної Ради України (матері- али для підготовки законопроектів), а також органами управління фірм і органі- зацій, як основа для складання бізнес - планів і стратегічних програм. Така про- позиція не є несподіваною, адже провідні світові виробники комп'ютерної тех- ніки пропонують обладнувати відповідними апаратними і програмними засо- бами уже навіть побутову техніку, за допомогою них вона через Internet інфор- муватиме потрібні організації про свій функціональний стан (наприклад, холо- дильники - про відсутність тих чи інших продуктів). Очевидно, таке "управлінське" облаштування Internet вимагатиме значних капіталовкладень, але ефект оптимізації функціонування соціально - економіч- ної системи країни (наприклад, боротьба з марнотратством, безгосподарністю, крадіжками, зловживанням посадовим становищем з тіньовими економічними і політичним оборудками; забезпечення належного використання людських ре- сурсів; робота відомств соціального захисту громадян характеризуватиметься об'єктивними показниками зменшення кількості знедолених тощо), перекриє ці вкладення. Окрім усього іншого, не можна забувати про різноманітні фонди, проекти, програми, що сприяють втіленню у життя прогресивних змін у сфері суспіль- них відносин. Для прикладу можна навести проект "Мережа громадянської дії в Україні" (UCAN) спільно із програмою сприяння парламенту України універ- ситету Індіани (ПСП) Докладну інфомацію щодо цього можна одержати на сай- тах www.ucan— isc.org.ua або www.spea.indiana.edu/pdp. У зв'язку із зазначеним раніше можна сказати, що назрілим є закон про еле- ктронне висвітлення функціонування державного управління та місцевого са- моврядування для інформування громадськості. Одним з основних положень даного закону має бути положення про фінансування на поетапну побудову електронного висвітлення діяльності Верховної Ради України, уряду, організа- цій і установ, окремих громадян. Такий закон став би наріжним каменем побу- дови інформаційно відкритого суспільства. З цього приводу Ю. Мельник подає наступні пропозиції: Пропозиція 1. Необхідно поставити на належний рівень навчальне моделю- вання управлінської діяльності у відповідних формах від дитячого садочка і аж до обіймання спеціалістом державної посади. Наприклад, у ВНЗ це можуть бу- ти спецкурси "Ділові ігри", відповідні для спеціальностей ВНЗ. За формою ді- лові ігри аналогічні до тих, що зараз є на ринку, але зміст їх має бути діловим, В іграх можуть моделюватись реальні управлінські ситуації фірми, підприємст- ва, галузі, міністерства тощо. Перед вступом певної особи на відповідну держа- вну посаду (аж до 41 президентської) обов'язковим є проходження тестування на відповідних ділових Іграх (а краще на кібернетичних тренажерах), які моде- люють реальні управлінські ситуації . Мета такого тестування — перевірити наявність у кандидата елементарної управлінської культури. 1 якщо, наприклад, претендент у президенти не володіє мінімальним рейтингом на тестовій управ- лінській грі, то він так само не може бути допущеним до президентських пере- гонів, як і неписьменна людина. Виховувати ж управлінську культуру необхід- но в усіх навчальних закладах різних профілів, бо керівники потрібні для всіх галузей народного господарства, починаючи від працівника невеличкої фірми, функціонера місцевих органів управління і закінчуючи представниками депу- татського корпусу, працівниками міністерств і відомств . Не може бути і мови про випускника ВНЗ, який не здав відповідного заліку зі спецкурсу ділових управлінських ігор, у яких предметною сферою є показники реальної галузі со- ціально - економічної системи держави по профілю ВНЗ і обов'язково центра- льної виконавчої та законодавчої влади держави. У вищій школі ми маємо ціле- спрямовано готувати майбутніх міністрів і президентів . Як уже говорилось, моделювання різноманітних аспектів ділового життя країни необхідно скрізь: від дитячого садочка до ВНЗ, аспірантури i далі. Ціл- ком природнім має бути, якщо вихователь дитсадочка почне ранок із фрази: "Діти, сьогодні гратимемось у президента ...". Як приклад такої практики мо- жуть бути шкільні парламенти, що вже реально функціонують у багатьох вітчи- зняних школах. Українському народу необхідно звільнитись від психологічного комплексу, шо виражається відомими афоризмами "моя хата скраю", "два українці — три гетьмани" тощо. Управлінська культура, сприйняття себе як державного народу повинна вирости в українського народу на порядок. Пропозиція 2. Її можна розглядати, як розвиток попередньої пропозиції. Управлінці різного рангу різних галузей народного господарства мають щонай- перше вміти, а ще більше пропагувати новітні форми роботи з Інформацією. Для цього для спеціальностей, які передусім орієнтуються на опрацювання до- кументів і роботу з інформаційними масивами, зокрема для спеціальності 7.020.105 - "Документознавство та інформаційна діяльність", передбачаються спеціальні дисципліни. Серед них є і така, як "Прикладні інформаційні систе- ми". Можна запропонувати відмінну від традиційної методику вивчення цієї дисципліни, а саме оригінальний підхід до проведення циклу лабораторних ро- біт. У цьому зв'язку доцільним було б будувати модель якоїсь управлінської ор- ганізації на базі комп'ютерних лабораторій одного або декількох вищих навча- льних закладів, використовуючи відповідну програму автоматизації діловодст- ва, наприклад. "Діло " (на базі СКБД "Oracle"). Кожен комп'ютер "відпові- датиме" за функціональні завдання певного підрозділу організації. Таким чи- ном, можна змоделювати інформаційні процеси реальної організації, реалізую- чи фактично своєрідну ділову гру. Окрім прикладної 1С "Діло", яка може стати базою, можна запропонувати такі прикладні 1С як приміром, "Галактика". "6ЭСТ - ПРО", Oracle IntcrOftlce. GroupWise WorkFlow. Saros Document Manager. Action Workflow Work Expeditor. ЕОМ8иЛе."БОСС - референт", "Сфрат'99"), зокрема автоматизації діловодства і електронною документообігу (САДД) "Парус - кадри", "Бос - Кадровик". "Фенікс". "1С: Документооборот", "Lotus Notes" та ін). Вивчення специфіки функціонування таких систем, набуття навичок у їхньому практичному використанні під час навчання у ВНЗ дають змогу майбутньому фахівцю брати активну участь в оптимізашї процесів коле- ктивної роботи з інформацією. Як відомо, чинним законодавством забороняється використання піратських копій програмних продуктів. А поки що маємо констатувати такий факт: викла- дання у навчальних закладах України в переважній своїй частині зараз прова- диться на крадених програмних пакетах. Це, окрім шкоди в юридичному, мора- льному плані, має ще і цілий ряд суто методичних недоліків, як - от: у піратсь- ких пакетах часто обмежена функціональність; неможливо отримати необхідні консультації від виробників програмних продуктів. Цілком очевидно, що у ви- падку співпраці з ЄЕС в "цивілізованому форматі" не може бути і мови про ви- користання піратських копій у навчальних закладах і тим більше про створення 1С в організаціях, фірмах І установах на крадених програмних продуктах. Оче- видно, що рано чи пізно українські навчальні заклади вимушені будуть закуп- ляти ліцензійні програмні продукти. Але, цілком зрозуміло, що їхнє придбання у "такій формі" дуже дороге. Водночас фірми - виробники мають бути зацікав- лені у використанні для навчання саме їхніх продуктів, оскільки випускники вищої школи після навчання із великим ступенем ймовірності будуть орієнто- вані на використання саме цих програмних продуктів. Звідси видно, що таким фірмам доцільно було б запропонувати українським навчальним закладам про- грамні продукти за пільговими цінами. Реалізація такої ідеї вимагає організа- ційної підтримки як мінімум на рівні Міністерства освіти і науки України, фі- нансової підтримки на рівні Уряду, нормативно - правової на рівні Верховної Ради і, насамкінець, зацікавленість керівництва ВНЗ. Якщо певна прикладна 1С може бути інстальована на базі апаратного забезпечення комп'ютерної лабора- торії вищого навчального закладу, то фірма - власник даного програмного про- дукту зобов'язана продати його ВНЗ за максимально низькими цінами (очевид- но, з правом використання тільки у даному ВНЗ), якщо така інсталяція немож- лива, то фірмою має бути підготовлена відповідна навчальна версія, яка стиму- лює роботу реальної. Допуск фірми - виробника на український ринок повинен здійснюватись лише за умови виконання зазначених вище вимог. Хоча, звичай- но, до проекту можна залучити і профільні міністерства і фірми з метою надан-ня спонсорської допомоги своїм профільним ВНЗ. Як підтвердження слушності таких ідей може слугувати повідомлення Міні- стра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка в телевізійних новинах лі- том поточного року про те, що фірма Microsoft здешевлює ціну продажу про- грамних пакетів для навчальних закладів України. Пропозиція 3. На відповідних спеціальностях ВНЗ (на яких вивчаються со- лідні курси програмування, теорія управління тощо) пропонуємо створювати як завдання для дипломних робіт, комп'ютерні ділові ігри (хоча б на рівні розроб- лення відповідних колективів алгоритмів), які моделюють функціонування різ- номанітних механізмів держави: від окремих підприємств до цілих галузей еко- номіки і держави в цілому (про що говорилось в пропозиції № 1). Причому, ду- же бажаним було б те, щоб в іграх втілювались реальні ситуації з політичними персонажами (з моделюванням основних рис їхньої реальної поведінки). Моде- лі цих політичних осіб повинні мати змогу програмуватись параметрично. Таке програмування дає змогу приблизно задавати різноманітні життєві стани (від "- " до "+") цих героїв. Отже, приватним фірмам можна запропонувати створювати "реальні" ком- п'ютерні ігри (з деякими, можливо, навіть укласти контракти) з метою введення їх до навчальних курсів і спецкурсів. Наприклад, можна запропонувати створи- ти гру "Як би Ви керували виробництвом і торгівлею цукром у країні?". По те- лебаченню, у пресі неодноразово підкреслюється, що нова влада відчуває брак управлінських спеціалістів, їх потрібно виховувати через кібернетичне моделю- вання повсякденної реальності, конкретним видом якого, зокрема комп'ютерні ігри.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Шляхи модернізації процесу інформатизації органів державного управління» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
