Засоби масової інформації в процесах демократичних трансформацій українського суспільства
Стрімкий розвиток інформаційних технологій в останні два десятиріччя ХХ ст. і на початку ХХІ ст. привів не тільки до появи та широкого розповсюдження нових електронних засобів масової комунікації (ЗМК), а й до суттєвого розши- рення функцій традиційних мас - медіа (друковані видання, аудіо - та відеоп- родукція, радіомовлення та традиційне телебачення) та їх здатності впливати на формування політичної культури та ідеології, а також трансформувати людську свідомість, спрямовуючи дію не лише на загальнолюдські ціннісні орієнтації, а й на специфічні прояви національних особливостей. Діяльність мас - медіа, як і характер масової комунікації, сьогодні визнача- ється глобалізаційними процесами, без наукового дослідження яких неможливе адекватне розуміння статичних і динамічних характеристик політичної культу- ри та ідеології, так само як і закономірностей розвитку політичної культури в сучасних умовах, зіставлення різних ідеологічних систем сучасності та їх впли- ву на ментально -психологічні засади національного розвитку. Різні аспекти відкритості інформаційних систем та відкритості демократи- чного суспільства розглядаються в численних дослідженнях зарубіжних авторів (С. Белл - Рокич, Д. Блумлер, Д. Клаппер, Б. Коген, П .Лазарсфельд, ДжЛалл, Г. Лассвелл, У. Ліппманн, Э. Ноель - Нойман, Т. Петерсон, Е. Роджерс, Ф. Сіберт, В. Шрамм та ін.). Серед праць українських авторів останнього десятиріччя, в яких досліджу- ються проблеми мас - медійних процесів та роль ЗМК в сучасному світі і які мають більш загальний характер слід назвати публікації О. Гриценка, Л. Губер- ського, В. Іванова, Н. Костенко, Є. Макаренко, А. Москаленка, А. Ручки та ін- ших. Проблемам мас - медіа в контексті паблік рілейшнз присвятили свої до- слідження В. Королько, В. Моісєєв, Г. Почепцов. Висвітлення різних аспектів теоретичних та практичних питань діяльності ЗМІ в сучасних умовах здійснюється в публікаціях таких українських авторів, як В. Бадрак, Г. Вартанов, В. Здоровега, В. Іваненко, С. Квіт, О. Копиленко, В. Кравченко, І. Крупський, О. Кузнєцова, В. Лизанчук, Й. Лось, Е. Мамонтова, І. Мащенко, О. Мелещенко, Л. Мукомела, І.Ненов, І.Паславський, Т. Петрів, В. Різун, О. Сибірякова, М. Скуленко, І. Слісаренко, А. Чічановський, О.Чекмишев, В. Шкляр та інші. Також заслуговують на увагу дослідження та- ких авторів, як С. Телешун, В. Журавський, М. Томенко, присвячені проблемам вдосконалення демократичного суспільства в Україні та Е. Мамонтової, що розглядає роль преси в процесах демократичних перетворень. Розгляд проблеми впливу мас-медіа на формування політичної культури та політичної свідомості свідчить про те, що досить поширеною є метафора жур- налiстики як “четвертої влади”, насправді ж у переважній більшості країн з розвинутою демократією iсторично склалися лише три типи влади – законодав- ча, виконавча i судова. Тому реальна роль мас - медіа полягає не в тому, щоб бути “четвертою владою”, а в тому, щоб, по - перше, виступати посередником між суспільством, громадськими організаціями i державними, політичними та владними інститутами. По - друге, саме мас - медіа відіграють головну роль у процесі формування громадської думки, привертаючи увагу членів суспільства до нової, суспільно значимої проблеми чи до оцінки тих чи інших явищ. Отже, інформаційна діяльність мас - медіа спрямована не тільки на інформування ау- диторії, й на формування або зміну політичної позиції та ціннісних орієнтацій, і тому саме мас - медіа повинні стати одним з найважливіших чинників форму- вання політичної культури. Аналіз діяльності системи ЗМК в українському суспiльствi дозволяє дійти висновку, що протягом останнього десятиріччя відбулося значне скорочення тиражів видань, викликане великими витратами, пов’язаними з виробництвом газет. Крім того, комерціалізація та приватизація відчутно торкнулися телеба- чення і радіомовлення на рівні як центральних, так і регіональних ЗМК. Таким чином, протягом 1990 - х рр. після розпаду СРСР на території незалежних кра- їн, що утворилися на його місці, у т. ч. в Україні, виник новий тип ЗМК – мас - медіа перехідного суспільства. Цей тип ЗМК суттєво відрізняється і від тради- ційних західних мас - медіа, і від ЗМІ радянського типу. Вперше в своїй історії в 1988–1992 рр. вони виступили проти державної системи, відігравши виріша- льну роль у розпаді СРСР і проведенні глибоких реформ у всіх сферах суспіль- ства. Проте характер процесів, які відбувалися в пострадянських ЗМІ, зокрема в Україні, був суперечливим і неоднозначним – фактом сучасного життя стала неконтрольована монополізація і комерціалізація ЗМІ; зросла залежність жур- налістів не тільки від медіаолігархів, але й від владних структур (особливо на регіональному і місцевому рівнях). Ці кризові явища значною мірою зумовлені тим, що лібералізація та прива- тизація не забезпечили ні фактичної рівності громадян в отриманні інформації, ні реальної свободи слова. До того ж аналіз даних соціологічних опитувань до- зволяє дійти висновку, що разом з формуванням політичних та фінансових угруповань відбувся і поділ на клани українських ЗМК. Саме в цій клановості і полягає принципова відмінність українського інформаційного простору від за- хідних демократичних суспільств, де газети і телеканали залежать перш за все від споживачів інформації, які платять за неї адекватну ціну і самою своєю чи- сельністю визначають рекламну привабливість ЗМК. Розгляд основних теорій, присвячених впливу політичного простору на дія- льність мас - медіа свідчить, що політична інформація подається мас - медіа рі- зними способами – від об’єктивно-нейтральної до суб’єктивно - оціночної, при цьому рівень достовірності політичної інформації скорочується по мірі набли- ження виборів, що є досить поширеною тенденцією в діяльності ЗМК. Наслід- ком цього є загострення проблеми відчуження громадян від влади і перетво- рення таких елементів демократії, як альтернативні вибори, політичний плюра- лізм і свобода слова на засоби недемократичного розподілу і приватизації вла- ди. Незважаючи на ці проблеми, провідна роль у забезпеченні суспільства полі- тичною інформацією належить саме мас-медіа, які забезпечують можливість комунікації між політиками, політичними рухами та органами державної влади, а також здійснення громадянами політичного вибору. Здійснений аналіз актуальних проблем політичної теорії та практики в їх відображенні в засобах масової інформації суверенної України показує, що се- ред причин, які гальмують розвиток ЗМІ в Україні та ведуть до обмеження їх- ньої реальної свободи, слід назвати: 1) економічну залежність ЗМК від держа- ви та фінансово-політичних угруповань; 2) клановість української журналіс- тики, що зумовлена її підпорядкованістю зазначеним політичним угрупован- ням, а також низькою професійною згуртованістю журналістів; 3) недостатню цілісність українського інформаційного простору; 4) відсутність дійсно попу- лярних загальноукраїнських видань, які своїм впливом могли б охоплювати всю державу; 5) недостатню сформованість інформаційного ринку, внаслідок чого інформація ще не набула статусу товару (з усіма пов’язаними з цим правами і обов’язками); 6) відсутність реальної фінансової підтримки читачів, більшість з яких матеріально не спроможні передплачувати газети; 7) відсутність на рин- ку українських ЗМК серйозних іноземних інвестицій, здатних підняти професій- ний рівень мас - медіа, зберігаючи при цьому свободу слова. Все це підвищує актуальність вдосконалення державної інформаційної політики, що може спри- яти подоланню проблем відчуження суспільства від влади і втрати довіри до влади, і тому створення концепції такої політики є сьогодні не менш важливим завданням, ніж створення концепцій політики економічної чи соціальної. Ефек- тивна інформаційна політика може суттєво допомогти у вирішенні таких актуа- льних для нинішнього етапу розвитку реформ проблем, як вдосконалення дер- жавного управління і зміцнення української державності, боротьба з корупцією, а також проблем місцевого самоврядування. Проте, оскільки послідовна держа- вна інформаційна політика покликана захищати суспільство від небезпеки об- межень свободи слова та політичної цензури, основною передумовою такої по- літики повинно бути збереження основоположних прав громадян на свободу поглядів і слова, на свободу доступу до інформації. Розгляд стану сучасних українських ЗМК дав змогу виокремити комплекс питань, що потребують першочергового розв’язання (падіння тиражів друкова- них видань, фінансова залежність ЗМК, витіснення українськомовних видань російськомовними, спроби запровадити обмеження електронних ЗМК (Інтернет - видань) тощо), детально їх проаналізувати та навести рекомендації щодо їх- нього врегулювання, зокрема зорієнтовані на використання зарубіжного досві- ду регулювання діяльності мас - медіа. Оскільки передусім за допомогою ЗМК здійснюється політична комуніка- ція, забезпечення свободи слова стає основною передумовою ефективності цієї комунікації, особливо якщо мова йде про альтернативні форми політичної ко- мунікації “знизу”, ініційовані політичною активністю громадських об’єднань та організацій, без чого неможливе створення громадянського суспільства в Укра- їні. Таким чином, вищевикладене дозволяє дійти висновку, що демократичні трансформації українського суспільства, розвиток інформаційних технологій та інформаційного простору має наслідком появу у громадян нових можливостей одержувати інформацію про діяльність державно - владних інституцій, що при- зводить до формування якісно нового рівня політичної культури громадян, зро- стання їхньої політичної активності і, зрештою, поступового виникнення ново- го типу політичної комунікації (ініційованою активністю окремих громадян та їхніх об’єднань), що є найважливішою передумовою становлення в Україні громадянського суспільства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Засоби масової інформації в процесах демократичних трансформацій українського суспільства» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
