СТРАТЕГІЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ І ПАСИВАМИ
Головною особливістю міжнародних фінансових ринків у 80-ті роки стала мінливість відсоткових ставок, а отже, збільшення відсо-ткового ризику банків. Якщо раніше головним ризиком банків був кредитний, то починаючи з 80-х років ризиком номер один у банків-ській сфері став ризик зміни відсоткової ставки. Це зумовило розви-ток збалансованого підходу до одночасного управління активами і пасивами, який і переважає нині у світовій банківській практиці. Сутність збалансованої стратегії управління полягає в тому, що банки розглядають свої портфелі активів і пасивів як єдине ціле, ви-значаючи роль сукупного портфеля в одержанні високого прибутку за прийнятного рівня ризику. Спільне управління активами і паси-вами дає банку інструментарій для формування оптимальної струк-тури балансу та створення захисту від ризиків, спричинених знач-ними коливаннями параметрів фінансових ринків. Головне завдання менеджменту — координувати рішення щодо активів і пасивів усередині кожного окремого банку, аби досягти найвищих результатів, максимально контролюючи обсяги, структу-ру, доходи та витрати як за активними, так і за пасивними операція-ми банку. Контроль керівництва банку над активами має координу-ватися з контролем над пасивами, оскільки лише в такому разі можна буде досягти внутрішньої єдності й завдяки цьому максимі-зувати різницю між доходами та витратами. Головна ідея збалансованої стратегії полягає в розумінні того, що і доходи і витрати відносяться до обох сторін банківського бала-нсу. При цьому ціна кожної операції чи послуги має перекрити ви-трати банку з її надання. Зниження витрат банку завдяки управлін-ню пасивами, так само допомагає досягти цільового рівня прибутку, як і надходження від активних операцій. Отже, традиційний погляд, згідно з яким увесь дохід банку генерують активи — кредити та ін-вестиції, поступився місцем ідеї одночасного скоординованого управління активами і пасивами. Перевагою стратегій УАП є максимізація прибутку за умови прийнятного рівня відсоткового ризику, а також можливість більш зваженого підходу до проблем управління ліквідністю завдяки точ-ному визначенню потреби в ліквідних засобах. Така стратегія по-требує застосування багатьох складних методів і прийомів та висо-кого рівня кваліфікації банківських менеджерів, що часто перешкоджає її впровадженню у практику роботи українських банків. Необхідною умовою ефективного застосування цієї стратегії з метою одержання максимального прибутку є можливість досить то-чно передбачати та прогнозувати зміни напряму, величини та швид-кості руху відсоткових ставок. У країнах з високим рівнем інфляції, нестабільною політичною та економічною ситуацією прогнозувати відсоткові ставки майже неможливо, а через це й використання де-яких методів управління активами і пасивами стає проблематичним. Впровадження методики управління активами і пасивами в бан-ку починається зі створення спеціального комітету при раді дирек-торів, який називається Комітет з управління активами і пасивами (КУАП або ALKO). Комітети з управління активами та пасивами — це нова органі-заційна форма управління, яка швидко розвивається. До складу та-кого Комітету входять представники управління фінансовими опе-раціями банку, кредитного та інвестиційного підрозділів, підрозділів економічного аналізу та прогнозування, головний бухгалтер, головний економіст, керівники великих філій. Комітет діє не на по-стійній основі, а збирається із визначеною періодичністю для коор-динації процесу управління в усіх сферах діяльності банку. Така практика дозволяє створити робочий орган, повноважень якого до-статньо для реалізації покладених на нього функцій. Основні функції КУАП: 1) визначення рівня та меж допустимого ризику; 2) визначення потреб у ліквідних засобах; 3) оцінювання розмірів та достатності капіталу; 4) прогнозування та аналіз коливань відсоткових ставок; 5) прийняття рішень про хеджування ризиків; 6) оцінювання змін у доходах і витратах; 7) визначення прийнятної структури та якості кредитного й інвес-тиційного портфелів; 8) калькулювання цін на банківські послуги; 9) додаткові питання з управління активами та пасивами. Прийняті Комітетом управлінські рішення виконуються праців-никами казначейства банку та інших структурних підрозділів з від-повідних напрямків діяльності. Управління активами і пасивами, насамперед, зорієнтоване на короткострокову перспективу і пов’язане зі щоденним управлінням банківським балансом. У цьому аспекті головними показниками ефективності застосування УАП є процентний прибуток, чиста про-центна маржа або прибуток на акцію. Невіддільними складовими процесу стають контроль та управління фінансовими ризиками, пе-редусім ризиком відсоткових ставок та ризиком незбалансованої лі-квідності. Інструментарій управління активами та пасивами включає інфо-рмаційні системи, моделі планування, аналіз і оцінку сценаріїв, сис-теми прогнозування, фінансові огляди та спеціальні звіти. Тому, крім оперативного компонента, процес управління активами і паси-вами містить і плановий компонент, який призначений рухати банк в напрямку досягнення довгострокових цілей. З погляду стратегіч-ного планування довгострокове управління активами і пасивами оцінюється конкурентоздатним рівнем прибутку на активи (ROA) та прибутку на капітал (ROE). Збалансована стратегія управління активами і пасивами реалізу-ється на практиці застосуванням спеціальних підходів структурного балансування та методів управління ризиками. Найпоширеніші се-ред них метод управління розривом (геп-менеджмент), метод серед-ньозваженого строку погашення (дюрація) та операції з похідними фінансовими інструментами, які проводяться на строковому ринку з метою хеджування ризиків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТРАТЕГІЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ І ПАСИВАМИ» з дисципліни «Фінансовий менеджмент банку»
