ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ ІНОЗЕМНОГО ПАРТНЕРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ІНОФІРМ
Успішне здійснення зовнішньоекономічного співробітництва неможливе без правильного вибору іноземного партнера. Ця про-блема набуває особливої ваги, коли йдеться про співробітництво на довготривалій основі, наприклад, створення спільного підприємст-ва, укладення угоди про спільне виробництво продукції на строк 5 і більше років тощо. Проте сказане зовсім не означає, що при укла-данні разових угод не слід ретельно підходити до вибору партнера. Скажімо, ненадійність контрагента в експортній чи імпортній угоді або в договорі про бартерну операцію може призвести до великих втрат через його неплатоспроможність, банкрутство, затримку в по-ставці товару за умови здійсненої передоплати, затримку платежу та ін. Вибір іноземного партнера доцільно здійснювати за такими го-ловними критеріями: n платоспроможність партнера (особливу вагу цей критерій має при експорті товару); n виробнича і маркетингова здатність партнера виконати зо-бов’язання по поставці товару необхідної якості і в передбачений уго-дою строк (для вітчизняного підприємства цей критерій є одним з ви-значальних при імпорті товару і здійсненні спільної діяльності, якою передбачається поставка іноземним партнером певних ресурсів); n ділова репутація партнера, його надійність з огляду на обов’язковість дотримання ним взятих зобов’язань. Застосування кожного із названих критеріїв вимагає доброї поін-формованості про іноземного партнера за різними аспектами його ді-яльності. Перед тим як перейти до їх розгляду, звернемо увагу на такі дві обставини. По-перше, навіть при великому бажанні зібрати всю необхідну інформацію про іноземну фірму нерідко досягти цього не вдається через складнощі її пошуку і отримання. В цих випадках важ-ливо досконало володіти сучасними методами аналізу економічного становища інофірми, які б за умов обмеженості інформації все ж таки давали б змогу скласти про неї більш-менш правильне уявлення. По-друге, навіть при повній озброєності знаннями про інофірму все ж та-ки інтуїція, здоровий глузд і досвід нині є і залишатимуться надалі важливими факторами правильного вибору іноземних фірм і налаго-дження з ними справді партнерських рівноправних відносин. У дослідженнях по ЗЕД виділяють п’ять важливих аспектів діяльності інофірми, які необхідно вивчити з метою вибору по-тенційного партнера. 1. Юридично-правовий. Передбачає пошук інформації про юридичний статус фірми, дотримання нею законодавства, обов’язковість виконання договірних зобов’язань, про норми і правила ве-дення торговельної діяльності в країні потенційного партнера. 2. Техніко-технологічний. Тут важливо мати інформацію про технічний рівень виробництва (наскільки фірма володіє сучасною і прогресивною технікою, обладнанням), а також про технологію, що використовується на інофірмі, їх спроможність забезпечувати ви-робництво товару в необхідному обсязі і за конкурентною якістю. 3. Науково-технічний. Для оцінки цього аспекту діяльності важливо мати інформацію про витрати, які здійснює фірма на нау-ково-пошукові роботи, про кількість зайнятих у цій сфері працівників, про одержані фірмою патенти, її ліцензійну діяльність. 4. Організаційний. Це інформація про рівень менеджменту на інофірмі, відомості про її адаптацію до змін зовнішнього середови-ща, персональні зв’язки керівників і менеджерів фірми з іншими підприємствами, хто є власником фірми, склад керівництва. 5. Економічний. Економічна інформація є найбільш доступною і найбільш інформативною, оскільки інтегровано відображає всі сто-рони діяльності інофірм: виробничу, управлінську, маркетингову. Саме за допомогою економічної інформації є можливість об’єктивно оцінити фінансово-економічний стан фірми, ступінь стабільності її стану, здатність виконати свої зобов’язання по платежах. Важливість економічної інформації для вибору потенційних партнерів зумовлює необхідність спеціального розгляду методів її аналізу і оцінки. В цьо-му розділі ми звернемо увагу на решту загальних відомостей, які мо-жна отримати про потенційного партнера із різних довідників: повна і скорочена назва фірми, її адреса; номери телекса, факсу, телефонів; рік заснування фірми, сфера її діяльності; банки, через які фірма здій-снює свої операції; інші фінансові установи, наприклад, страхові ко-мпанії, з якими фірма має ділові відносини; кількість дочірніх фірм; кількість зайнятих на фірмі; участь у капіталі інших фірм. Наведена інформація не є комерційною таємницею. Вона дає змогу створити більш повне уявлення про інофірму. Значна частина цієї інформації міститься у річному звіті фірми. Зокрема, тут виді-ляються такі розділи, як виробництво і реалізація продукції за основними товарними групами, обсяг і основні напрями капіталовкладень, науково-дослідна робота, зміни в організаційній структурі, керівний склад фірми, її основні дочірні компанії, фінансові результати діяльності. Відповідно до законодавства західних країн лише акціонерні то-вариства зобов’язані публікувати звіти про свою діяльність у відпо-відних періодичних виданнях (або окремою брошурою). Ця інфор-мація є загальнодоступною і може бути взята для ознайомлення будь-яким суб’єктом господарської діяльності. Фірми з іншим юри-дичним статусом часто публікують свої звіти добровільно з метою створення іміджу про себе як про надійного ділового партнера. З цією ж метою вони подають інформацію про свою діяльність різним інформаційно-довідковим агентствам. Найбільш цінною інформацією про іноземного партнера є інфор-мація про фінансові результати діяльності, які відображаються у таких двох документах фінансової звітності, як баланс фірми і рахунок прибутків та збитків. Баланс складається із двох частин: активу і пасиву. Як і у вітчизняній звітності, в активі балансу відображаються авансовані підприємством засоби, а в пасиві — джерела їх формування. Проте порядок розміщення показників в ак-тиві і пасиві, а також їх зміст не завжди збігаються, хоча за останні роки зроблені серйозні кроки до наближення вітчизняної звітності до звітності країн з розвинутою ринковою економікою. Нижче наведена укрупнена схема балансу, якої дотримуються фірми більшості розвинутих країн (Німеччини, Франції, Італії, США, Канади та ін.). Актив Пасив Аssets Liabilities and aquity Оборотні активи....................ґґ Короткострокова заборгованість.......................ґґ Current assets Current liabilities
Необоротні активи.................ґґ Довгострокова заборгованість...........................ґґ Сapital assets Long-term liabilities Власний капітал.................................................ґґ Share owner’s equity Відображення в пасиві балансу розміру власного капіталу дає можливість здійснювати всебічну оцінку іноземних фірм за рядом важливих критеріїв, і насамперед, за критерієм платоспроможності. Підприємство, що володіє достатнім власним капіталом, є приваб-ливішим для укладання угод. Адже чим більший цей капітал, тим за інших однакових умов є міцнішим його фінансовий стан. Отже, підприємство має більше підстав йти на діловий ризик і може впев-неніше здійснювати інвестування в нові проекти коротко- і довго-строкового характеру. У розгорнутій формі консолідований баланс американської фір-ми має такий вигляд (табл. 9.1). У звітності вітчизняних підприємств на кінець 1997 р. в пасиві ба-лансу, на відміну від звітності західних фірм, не виділяється власний капітал. Замість цього поняття наводяться «Джерела власних та прирі-вняних до них коштів». Між ними і власним капіталом поки що не мо-жна провести повної аналогії, оскільки до вказаних джерел відносять і такі, що за своєю природою є зобов’язаннями підприємства. Це стосу-ється залишків коштів цільового фінансування, частина яких може фо-рмуватися на основі повернення. Саме цю частину вказаних коштів ви-правдано відображати у складі зобов’язань підприємства, а не в розділі «Джерела власних та прирівняних до них коштів». Економічно необгрунтовано відображати в цьому розділі креди-тове сальдо по рахунку 75 «Розрахунки з учасниками», оскільки за-значені тут засоби мають бути виплачені через певний час заснов-никам. Отже, вони фактично не належать підприємству, а тому їх доцільно показувати у складі заборгованості. Немає підстав відоб-ражати у першому розділі пасиву і доходи, що відносяться до май-бутніх звітних періодів, оскільки вони ще не перейшли у власність підприємства. Це ж стосується коштів, що містяться в статті «Розрахунки за майно», — за своєю суттю вони є заборгованістю підприємства по розрахунках за придбані основні засоби. Наведена інформація про склад пасиву балансу вітчизняних під-приємств переконує в необхідності його трасформування в напрямі реального відображення власних коштів ( тобто власного капіталу ) і заборгованості. Цим самим буде досягнута порівнянність звітності українських суб’єктів господарювання з іноземними, що дуже важ-ливо для закордонних інвесторів, які також оцінюють вітчизняні підприємства з огляду на їх платоспроможність. Рахунок прибутків і збитків складається, як правило, один раз на рік і публікується разом із балансом. В сукупності ці два документи дають можливість досить глибоко проаналізувати фінансовий стан іноземного партнера. В практиці зарубіжних фірм зустрічаються два способи складання даного рахунка: одно- і багатоступінчастий. За одно-ступінчастого способу, який зустрічається рідше, від доходів віднімають усі витрати і одержують чистий прибуток (збиток). При-близна схема розрахунку чистого прибутку цим способом може бути представлена так: Доходи (Cross incone) ...............................................................ґґ в т.ч. · чистий продаж (Net sales) ...................................................ґґ · інші доходи (Other incone) ..................................................ґґ Витрати виробництва та інші витрати .......................................ґґ (Cost of goods and other expenses) · собівартість реалізованої продукції .....................................ґґ (Cost of goods sold) · витрати на збут продукції ....................................................ґґ (Selling expenses) · адміністративні витрати ......................................................ґґ (Administrative expenses) · виплачені проценти .............................................................ґґ (Interest paid) · інші витрати .......................................................................ґґ (Other expenses) · податок на прибуток ...........................................................ґґ (Income tax) Чистий прибуток ......................................................................ґґ (Net income) Таблиця 9.1 КОНСОЛІДОВАНИЙ БАЛАНС (CONSOLIDATED BALANCE SHEET) на кінець року, тис. доларів
Активи(Assets) Сума Пасиви(Liabilities) Сума Поточні активи (Current Assets) Поточні пасиви (Current Liabilities) · готівка (Cash ) 20 · кредиторська заборго-ваність (Ассоunts payable) 60 · цінні папери за приблизною ринковою вартістю (Marketable eccurition at cost which approximates market value) 40 · заборгованість по фінан-сових документах (Notes payable)· заборгованість по за-робітній платі та інших статтях (Accrued expenses)· заборгованість податко-вим органам (Income taxes payable)· інші пасиви (Other liabilities) 51301712 · дебіторська заборгованість за мінусом сумнівних рахунків (Accounts receivabieless allovance for doubtful accounts) 156 Загальна сума поточних па-сивів (Total Current Liabili-ties) 170 · виробничі запаси (Inventories ) 180 Довгострокові пасиви (Long-term Liabilities)· відстрочені податкові платежі (Deferend income taxes)· 12 % облігації до 2010 р. (12 % debentures payable 2010 yеаr)· інші довгострокові пасиви (Other long-term debt) 161304 · попередньо виплачені та інші поточні активи (Prepaid expensеs and other current assets) 4 Закінчення табл. 9.1 Активи(Assets) Сума Пасиви(Liabilities) Сума Загальні поточні активи (Total current assets)Власність, будівлі, обладнання 400 (Property, plant and eguipment)· земля (Land ) 130 · будівлі (Buildings ) 125 · обладнання ( Mashinery ) 200 · орендні засоби (Leasehold impro vement) 15 · меблі, будівельні матеріали та ін. (Forniture, fixtures atc.) 15 Загальна сума довгостроко-вих пасивів (Total long-term Liabilities) 150 Загальна сума власності, буді-вель і обладнання (Total prop-erty, plant and eguipment) 485 Загальна сума пасивів (ко-ротко- і довгострокових) (To-tal current and long-term li-adilitiles) 320 Мінус акумульована аморти-зація (сума зносу) (Less accumu-lated depresiation) 125 Власний капітал (Share owner’s egbity) · привілейовані акції (Prefered stock) 6 · звичайні акції (Common stock) 75 · додатковий капітал (Additional paid in capital) 120 Чиста сума власності, будівель і обладнання (Net property, plant and eguipment) 360 · нерозподілений прибуток (Reta ined earnings) 241 Нематеріальні активи за міну-сом застарівання (Intengibles— less amortization) 2 Загальна сума власного ка-піталу (Total share owner’s eguity) 442 ЗАГАЛЬНІ АКТИВИ 762 ЗАГАЛЬНІ ПАСИВИ 762 (TOTAL ASSETS) (TOTAL LIABILITIES) За багатоступінчастого способу складання рахунка прибутків і збитків послідовно відображається процес формування фінансових результатів фірми через визначення таких показників прибутко-вості, як валовий прибуток (дохід), операційний прибуток (дохід), прибуток до оподаткування і виплати надзвичайних збитків, прибу-ток після сплати податку, чистий прибуток. Валовий прибуток (Gross Margin) визначається як різниця між чистим продажем і вартістю продажу (Cost of sales), що являє собою виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) без адміністратив-них витрат і амортизації. Якщо від валового прибутку відняти опе-раційні витрати, в результаті одержують операційний прибуток (Operating Income). До операційних витрат відносять амортизацію, адміністративні витрати, витрати на рекламу, на реалізацію продукції. Як бачимо, за економічним змістом валовий прибуток і опе-раційний прибуток істотно відрізняються між собою. Перший із них характеризує, по суті, ефективність змінних витрат, що спожива-ються на стадії виробництва продукції, тим часом як другий дає змогу судити про ефективність використання усіх витрат. Чим мен-ша різниця між сумою валового і операційного прибутку, тим ви-щою буде ефективність діяльності підприємства за інших однакових умов господарювання в даний звітний період. Операційний прибуток, збільшений на інші доходи, наприклад доходи від дивідендів і процентів, а також зменшений на виплату процентів, утворює поняття «прибуток (дохід) до виплати по-датків і надзвичайних збитків» (Income before income taxes and extra ordinary loss). Важливість цього показника полягає в тому, що саме вказана сума прибутку підлягає оподаткуванню. Якщо від цьо-го прибутку відняти податок, а також надзвичайні збитки за умови, що вони мали місце (повінь, пожежа тощо), то в результаті одержу-ють чистий прибуток (Net Income), що використовується підприємством на його розсуд. Для прикладу наведемо консолідований звіт про прибутки і зби-тки однієї з американських фірм (табл. 9.2). Для оцінки потенційного партнера важливе значення має і такий фінансовий документ, що доповнює баланс, як Рахунок надходжен-ня і використання коштів. У цьому документі відображаються ос-новні напрями використання фірмою коштів у звітному періоді, а також джерела їх надходження. Для вітчизняного суб’єкта ЗЕД важливо знати не лише загальну суму коштів, які надійшли і які використані у звітному періоді, але й структуру цих коштів. На підставі цієї інформації визначають обсяг самофінансування. І якщо, скажімо, в загальних надход-женнях домінують позичені кошти (збільшення довго- і коротко-строкової заборгованості), то це означає, що в майбутньому ця фірма повинна відволікати значні кошти для обслуговування боргу. Таблиця 9.2. КОНСОЛІДОВАНИЙ ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ І ЗБИТКИ АМЕРИКАНСЬКОЇ ФІРМИ Показник Сума, тис.дол. Продаж (Sales) 793,0 Повертання і знижки (Less returns and allowanse) 30,0 Чистий продаж (Net sales) 763,0 Вартість продажу (Cost of sales) 535,0 Валовий прибуток (Gross Margin) 230,0 Операційні витрати (Operating Expenses) · амортизація і застарівання (Depreciation and Amortization) 28,0 · витрати на реалізацію, загальні витрати та адміністративні 97,0 витрати (Selling, general and administrative expenses ) Операційний дохід (Operating Income ) 105,0 Інші доходи (витрати) (Other income (expenses) · доходи від дивідендів і процентів (Dividents and interest income) 5,5 · витрати на виплату процентів (Interest expenses) 16,0 Прибуток (дохід) до виплати податків і надзвичайних збитків 94,5 (Income before income taxes and extraordinary loss ) Податок на прибуток (дохід) (Income taxes) 41,0 Надзвичайна стаття (Extraordinary item) — Чистий прибуток (дохід) (Net Income) 53,5 Кількість випущених звичайних акцій (Common shares outstanding ) 15000,0 Прибуток на одну звичайну акцію перед покриттям надзвичайних 3,51 збитків (Earning per common share before extraordinary loss) Зменшення доходу на акцію через виплату надзвичайних збитків — Чистий прибуток на звичайну акцію (Net income per common share) 3,51
Використання коштів Джерела надходження (Employment of Funds) (Sourses of Funds) Виплата дивідендів Чистий прибуток Організаційні витрати Амортизаційні відрахування Витрати на емісію акцій Надходження від реалізації активів Капіталовкладення Субсидії і дотації Вкладення в інші необоротні активи Збільшення довгострокової заборгованості Погашення довгострокової заборгованості Емісія акцій Придбання цінних паперів, що швидко реалізуються Збільшення короткострокової заборго-ваності Збільшення рахунка в банку Всього використано коштів Всього надходжень З цієї причини вона більше піддається ризику банкрутства, а тому є менш привабливим партнером для співробітництва. Більш сприят-ливою є така структура використання коштів, за якої основна частка їх направляється на капіталовкладення, придбання цінних паперів, що швидко реалізуються, збільшення рахунка в банках. Отже, в річному звіті іноземних фірм є досить багато цінної інформації про їх господарську і фінансову діяльність. Вміле її ви-користання дає змогу зробити обгрунтований висновок про доціль-ність співпраці вітчизняного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності із закордонним партнером.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ ІНОЗЕМНОГО ПАРТНЕРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ІНОФІРМ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
