Нами розглянуто, як змінюється кількість потрібного товару на ринку залежно від зміни його ціни. Але відомо, що існує ряд інших чинників, які впливають на попит (ціни взаємозамінних і супутніх товарів, величина доходу споживачів та їх чисельність тощо). Зміни в цих чинниках можуть зумовити зміщення кривої попиту. Напрям такого зміщення залежить від того, як діє той чи інший чинник. Зниження ціни на взаємозамінний товар, скажімо, на свинину, при-звело б до зміщення кривої попиту на яловичину донизу. Уподобан-ня і смаки споживачів з часом змінюються, і якщо такі зміни спри-ятливі для певного товару, вони зміщують криву попиту догори, а коли несприятливі, то донизу. Зміщення кривої попиту догори (вправо) означає, що за даної ціни товару всі споживачі купуватимуть його більше, якщо ринок залишається насиченим. І навпаки, зміщення кривої попиту донизу означає, що за даної ціни всі споживачі купуватимуть цього товару менше. Щоб переконатися в цьому, розглянемо такий приклад. Припустімо, що доходи населення зросли і споживачі мають мож-ливість виділяти зі свого бюджету більше коштів для придбання продуктів харчування і, зокрема, кавунів. Уявімо також, що кількіс-но попит на кавуни для кожного рівня ціни зріс на 3000 тис. шт., а пропозиція цього товару для цих рівнів цін залишилася незмінною (табл.1.3). Таблиця 1.3 ЗМІНА ПОПИТУ НА ТОВАР ЗА РІЗНОЇ ЦІНИ НА НЬОГО
За таких обставин крива попиту на кавуни зміщуватиметься до-гори. Оскільки пропозиція залишається незмінною, то на ринку створюватиметься надлишок попиту і встановлюватиметься тен-денція до підвищення ціни. Як видно з рис.1.7, складається нова, більш висока ціна рівноваги, якій відповідає певна кількість товару в межах сталої пропозиції. Як видно з рис.1.7, на зміну початковій рівновазі ринку, коли продавалося 6 млн кавунів за ціною 40 коп. за 1 кг кавунів середнь-ою масою 4 кг, встановилася нова ціна рівноваги — 60 коп. за 1 кг. За такої ціни вироблятимуть і споживатимуть 7 млн кавунів.
Рис. 1.7. Зміщення кривої попиту На ринку змінюється не лише попит на товар, але й пропозиція. Ми вже знаємо, коли виробник сподівається на вищу ціну, він приймає рішення про збільшення виробництва товару, якщо ж ціна знижується, товару ним виробляється менше. Але крім ціни, на про-позицію впливає багато інших чинників (вартість вхідних ресурсів, ціни на взаємозамінні і супутні товари тощо). Для сільського госпо-дарства дуже істотним чинником, що впливає на пропозицію, є при-родні умови. У несприятливі роки пропозиція сільськогосподарсь-ких товарів зменшується порівняно з нормальними умовами, а у сприятливі за погодними умовами роки, навпаки, зростає. Крім того, сподівання на вищі прибутки можуть спонукати й інших виробників виробляти відповідний товар, отже, виробників цього товару буде більше. Підвищення ціни на взаємозамінний товар, наприклад яло-вичину, спонукає виробників перерозподілити ресурси між вироб-ництвом свинини та яловичини, отже, знизиться пропозиція свини-ни. Ще один приклад. Зниження вартості вхідних ресурсів, наприклад концентрованих кормів (зерно ячменю, кукурудзи), сприятиме збільшенню пропозиції свинини на ринку. Як бачимо, крива пропозиції може зміститися під впливом ба-гатьох факторів. Аби зрозуміти наслідки від такого зміщення, при-пустімо, що виробники запровадили досконалішу технологію вирощування кавунів і стали використовувати більш урожайні їх сорти. В результаті вони спроможні постачати на ринок додатково до того, що вироблялося при кожному рівні ціни, 1,5 млн кавунів з розрахунку на середню масу одного кавуна 4 кг (табл.1.4). Таблиця 1.4 ЗМІНА КІЛЬКОСТІ КАВУНІВ, ЩО ПРОПОНУЄТЬСЯ НА РИНКУ ВСІМА ВИРОБНИКАМИ
Пропозиція, тис. кавунів початкова нова 0 0 0 10 000 0,1 4 500 6 000 9 000 0,2 5 000 6 500 8 000 0,3 5 500 7 000 7 000 0,4 6 000 7 500 6 000 0,5 6 500 8 000 5 000 0,6 7 000 8 500 4 000 0,7 7 500 9 000 3 000 0,8 8 000 9 500 2 000 0,9 8 500 10 000 1 000 1,0 9 000 10 500 0 Водночас умовно приймаємо, що чинники, які впливають на по-пит, залишаються сталими. Це означатиме, що кількісно для всіх рівнів цін попит залишиться незмінним. За таких умов крива пропо-зиції зміститься догори, і оскільки попит стабільний, то збільшення виробництва призведе до надлишку пропозиції. На рис.1.8 показана взаємодія нової пропозиції зі сталим попитом.
Рис.1.8. Зміщення кривої пропозиції Раніше, коли пропозиція становила 6 000 тис. кавунів, ринок урівноважився за ціни 0,4 грн. за 1 кг кавунів. Тепер, з урахуванням но-вих умов пропозиції, виробники за такої ціни вироблятимуть 7500 тис. кавунів і надлишкова їх пропозиція становитиме 1500 тис. Цей над-лишок пропозиції відіграє свою роль, і ринок знову урівноважиться за нижчої ціни (0,30 грн. за 1 кг) та більшої кількості товару — 7 000 тис. одиниць. Викладене дає змогу зробити очевидний висновок — усяка зміна попиту і пропозиції на сільськогосподарську продукцію незалежно від факторів, які її спричинили, повинна бути в центрі уваги сільськогоспо-дарських підприємств, оскільки це безпосередньо відбивається на рівні цін, масштабах виробництва, а отже, і на кінцевому результаті їх роботи — рівні доходності. І дійсно, за початкової рівноваги ринку сукупний дохід виробників кавунів становив 2,40 млн грн. (6000 тис. кавунів за ціною 0,40 грн. за 1 кг кавунів). Із підвищенням попиту і за сталої пропозиції для всіх рівнів ціни грошовий дохід виробників зріс на 1,80 млн грн. і становить тепер 4,20 млн грн. (7 000 тис. кавунів за ціною 0,6 грн. за 1 кг кавунів). Таке істотне зростання від-булося насамперед завдяки підвищенню ціни (на 1,40 млн грн.) і част-ково за рахунок збільшення обсягу продажу (на 0,40 млн грн.). У зворотному напрямі змінилась доходність виробників при збільшенні пропозиції і сталому попиті для всіх рівнів ціни. Тепер грошовий дохід виробників становив лише 2,10 млн грн. (7 000 тис. кавунів за ціною 0,3 грн. за 1 кг кавунів), або менше проти початко-вої рівноваги на ринку на 0,30 млн грн. При цьому фактори, що вплинули на формування доходу виробників при зростанні пропо-зиції, діяли в протилежних напрямах. Через зниження ціни з 40 до 30 коп. за 1 кг кавунів грошовий дохід зменшився на 0,70 млн грн. Ці втрати частково (в сумі 0,40 млн грн.) були компенсовані завдяки збільшенню обсягу продажу кавунів з 6 000 до 7 000 тис. шт. Зрозуміло також, що попит і пропозиція можуть змінюватися одночасно в різних напрямах і неоднаковими темпами. Це вимагає від менеджерів добре орієнтуватися на ринку окремих видів сільсь-когосподарської продукції і вхідних ресурсів, передбачувати мож-ливі зміни ринкової кон’юнктури і приймати відповідні рішення. Це є важливою умовою одержання аграрними підприємствами стабіль-них доходів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗМІНА ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
