ВЛАСНІ ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ У ШВЕЦІЇ
Податкова база органів місцевої влади повинна відповідати принаймні двом вимогам. По-перше, ті надходження, що можуть походити з місцевої податкової бази, повинні розумно співвідноситися з обов'язками, покладеними на ради муніципалітетів та ленів. Щодо цього, то, порівняно зі світовим досвідом, шведська система досягла непоганих результатів. Для інших країн невластиво, щоб більше половини доходів рад муніципалітетів та ленів надходили за рахунок їхньої власної податкової бази, як це відбувається у Швеції. По-друге. Визначення бази оподаткування повинно також відбуватися таким чином, щоб ті категорії населення, які користуються послугами, фінансованими органами місцевої влади через податки, теж підлягали оподаткуванню. Звичайно базу для податків рад муніципалітетів та ленів встановлює держава. Органи місцевої влади можуть впливати на розміри своїх податкових надходжень, якщо мають право встановлювати власні ставки оподаткування, яке їм забезпечує Конституція Швеції. У цьому праві вбачають один із наріжних каменів їхньої самостійності і важливий елемент демократичного процесу на місцевому рівні. За проведення державної економічної політики відповідають Кабінет міністрів і Парламент Швеції. Дедалі відчутнішою стає суперечність цілей місцевої влади, з її правом визначати власні ставки оподаткування, та центральної влади, з її прагненням контролювати всю суму сплачених податків у шведській економіці. Для Кабінету міністрів і Парламенту таке прагнення переважає свободу дій органів місцевої влади у фінансовій сфері. Як наслідок, податкові ставки органів місцевої влади не можуть перевищувати рівня, встановленого ними на 1990 рік. Різниця між найвищою і найнижчою ставками оподаткування становить понад 7% оподатковуваного прибутку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЛАСНІ ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ У ШВЕЦІЇ» з дисципліни «Місцеве самоврядування: світовий та український досвід»
