Організаційні засоби забезпечення міжнародної безпеки (системи міжнародної безпеки)
Війна як найбільш небезпечний рівень міжнародного конфлікту є такою формою міжнародних відносин, що хоча і заборонена, але є реальністю, з якою міжнародне право має Забезпечення міжнародної безпеки... 269 рахуватися, протиставляючи їй організовані гарантії попе редження та припинення. У зв’язку із цим міжнародне пра во передбачає створення державами систем безпеки (інди відуальної та колективної), що закликані попереджувати війни, а в разі початку війни – як можна швидше її припи нити, застосовуючи колективні заходи. Якщо в залежності від стадії розвитку конфлікту можна говорити про підтрим ку чи відновлення міжнародного миру, то за рівнем інте ресів, що втягуються в конфлікт, можна говорити про інди відуальну, групову або колективну безпеку. Система індивідуальної безпеки держав — це сукупність використовуваних державою індивідуальних гарантій за безпечення своєї безпеки. Створивши норми міжнародно го права, що визнають агресію міжнародним злочином, держави не відмовилися від власних засобів забезпечення своєї безпеки, а використовували міжнародно правові за соби як додаткові гарантії останньої. Фактична нерівність держав у можливості забезпечення індивідуальної безпеки компенсується організацією ними групових систем безпеки. Колективна безпека — система спільних заходів держав усього світу чи визначеного гео графічного району, що були запроваджені для підтриман ня миру, усунення загрози миру та припинення актів аг ресії. Правовою основою колективної безпеки є багатосто ронній договір, конкретний зміст якого визначається державами, що беруть участь у ньому. Існують три обов’яз кові умови такого договору: не вдаватися до сили; вирішу вати спори мирними засобами; співпрацювати. Розрізняють універсальну та регіональну системи колективної безпеки. Універсальна система колективної безпеки створена в рам ках ООН, її головним завданням є підтримка та зміцнення міжнародного миру та безпеки на основі спільних дій дер жав. Відповідно до Статуту ООН підтримка міжнародного миру та безпеки має будуватися на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та здійснюватися Ге неральною Асамблеєю та Радою Безпеки, компетенція яких у цій сфері чітко розмежована. Генеральна Асамблея може обговорювати будь які питання чи справи, що стосуються підтримки міжнародного миру та безпеки, у тому числі роз глядати загальні принципи співробітництва в цій області, 270 Розділ 17 давати рекомендації державам і Раді Безпеки з цих питань. На Раду Безпеки покладена головна відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки (ст. 24 Статуту ООН). Рада Безпеки є єдиним органом ООН, що має право починати дії, превентивні та примусові, від імені ООН, у тому числі об’єднаними збройними силами держав — членів ООН. Статут ООН передбачає за певних умов (розділ VIII) мож ливість створення регіональних систем підтримки міжна родного миру. Регіональні системи складають частину все світньої системи безпеки. Головним їх завданням є підтрим ка миру та безпеки у визначених регіонах. Відповідно в регіональних системах безпеки можуть брати участь тільки держави цього регіону; дії держав не повинні виходити за рамки цього регіону; ці дії не можуть суперечити загальній безпеці та повинні відповідати цілям і принципам Статуту ООН. Щоб виключити можливість підміни, Статут Ради Безпеки ООН чітко визначає положення регіональних організацій. Рада Безпеки повинна бути цілком інформо вана про дії не тільки розпочаті, а й ті, що плануються. Примусові заходи із застосуванням сили можуть почи натися тільки для відбиття нападу, що вже здійснився на одного з учасників колективної безпеки. У даний час, зок рема, такими регіональними організаціями є: Ліга Арабсь ких держав, Організація Африканської Єдності, Організа ція Американських держав, в установчих актах яких містяться положення про колективні заходи в разі зброй ного нападу на будь якого з їхніх членів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Організаційні засоби забезпечення міжнародної безпеки (системи міжнародної безпеки)» з дисципліни «Міжнародне право»
