У зв’язку з ускладненням міжнародних економічних зв’яз ків розвивалися організаційно правові форми співробітниц тва держав у сфері економіки. Якщо перші міжнародні організації XIX ст. — так звані адміністративні союзи — забезпечували взаємодію у досить вузьких сферах міжна родної економіки (таких як зв’язок, транспорт, питання суд ноплавства по міжнародних ріках та ін.), то в цей час скла лася система міжнародних міжурядових організацій, що охоплює всі сфери міжнародних економічних відносин1. У центрі цієї системи знаходиться ООН та її спеціалізовані установи. Статтею 60 Статуту ООН відповідальність за ви конання функцій цієї організації із забезпечення міжнарод ного економічного та соціального співробітництва держав членів покладена на Генеральну Асамблею та ЕКОСОР2. 1 Войтович С. Система та право міжнародних економічних органі зацій // Український часопис міжнародного права. — 2002. — № 1. — С. 12—24. 2 Див. § 3 Розділу 12 цього посібника. 242 Розділ 15 У 1964 р. була заснована Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) як автономний орган ООН. До складу ЮНКТАД входять держави — члени ООН. Основна мета ЮНКТАД — сприяння міжнародній торгівлі, особливо си ровинними, промисловими товарами. Особлива увага при діляється торговельно економічному співробітництву із країнами, що розвиваються. Вищим органом ЮНКТАД є сесія, що збирається кожні чотири роки. У період між сесі ями керівництво її діяльністю здійснює Рада з торгівлі та розвитку, що входить до складу апарата ООН. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) – допоміжний орган Генеральної Асамблеї ООН, створений в 1966 р. Завдання Комісії полягає у сприянні узгодженню й уніфікації права міжнародної торгівлі. З цією метою на Комісію були покладені, зокрема, такі функції: координу вання діяльності організацій, що працюють у цій області, та заохочення співробітництва між ними; заохочення більш широкої участі в існуючих міжнародних конвенціях і більш широкого визнання існуючих типових і однакових законів; підготовка або заохочення прийняття нових міжнародних конвенцій, типових і однакових законів; підтримка зв’яз ку з іншими органами ООН та іншими установами, що зай маються проблемами міжнародної торгівлі. Іншою міжурядовою організацією, що займається уні фікацією правових умов зовнішньоторговельних операцій, є Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (ЮНІДРУА). З 1 січня 1995 р. почала свою діяльність Світова органі2 зація торгівлі (СОТ), заснована на підставі Марракешської угоди про створення Світової організації торгівлі від 15 квіт ня 1994 р. Марракешська угода є закономірним результатом розвитку відносин держав з реалізації Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) 1947 р. Метою створення СОТ є подальше сприяння лібералізації зовнішньої торгівлі. В основі діяльності СОТ лежить забез печення надання режимів найбільшого сприяння та недис кримінації. Відповідно до ст. 3 Марракешської угоди до функцій СОТ належить: сприяння виконанню, адмініст Міжнародно2правове регулювання міжнародних... 243 руванню та реалізації положень Угоди про СОТ та багатос торонніх торговельних угод; забезпечення проведення пе реговорів між членами СОТ щодо реалізації Угоди; засто сування нової процедури вирішення спорів (Додаток 2 до Угоди); управління Механізмом перегляду торгової політи ки (Додаток 3 до Угоди); взаємодія з Міжнародним валют ним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвит ку та їхніми агентствами. Вищим органом СОТ є Конференція міністрів держав членів. Конференція збирається один раз на два роки та уповноважена здійснювати всі необхідні дії для виконання функцій Організації. Конференція має право приймати рішення з будь якого питання діяльності СОТ. У перервах між Конференціями міністрів функціонує Генеральна рада. Генеральна рада здійснює управління Радою з торгівлі то варами, Радою з торгівлі послугами та Радою з аспектів інтелектуальної власності, пов’язаних з торгівлею. У рам ках СОТ діють декілька комітетів: Комітет з торгівлі та роз витку, Комітет з обмежень, пов’язаних з платіжним балан сом, та Комітет з бюджету, фінансів і управління. Марракешська угода має декілька додатків: 1А, 1В, 1С, 2, 3 і 4. Додаток 1А містить у собі багатосторонні угоди з торгівлі товарами, що складають так зване ГАТТ 1994, і деякі інші договори; Додаток 1В — Угоду з торгівлі послу гами (ГАТС); Додаток 1С — Угоду про аспекти інтелекту альної власності, пов’язані з торгівлею; Додаток 2 — Угоду про правила та процедури врегулювання спорів; Додаток 3 — механізм перегляду торгової політики; Додаток 4 — чотири багатосторонні угоди (з торгівлі цивільними повітряними судами; про урядові закупівлі; щодо молока). З числа неурядових організацій, що мають значення для розвитку міжнародного економічного права, виокремлюєть ся Міжнародна торговельна палата (МТП). Міжнародна торговельна палата була створена в 1919 р. в американсь кому місті Анлантик Сіті (штат Джорджія), куди на запро шення торговельної палати США з’їхалися представники промисловості та торгівлі Великобританії, Франції, Італії та Бельгії. Її перший конгрес зібрався в червні 1920 р. в 244 Розділ 15 Парижі. На ньому був прийнятий статут, що визначив ос новні напрями діяльності. Мета МТП, як зазначалося у Ста туті, полягає в тому, щоб, діючи у всіх напрямах міжнарод ного бізнесу (промисловості, торгівлі, транспорті та фінан сах), сприяти розширенню відносин між країнами та встановленню контактів. Палата має найвищий (категорія А) консультативний статус при ЕКОСОРі. Вищий орган МТП — конгрес, який обирає президента, зазвичай видатного представника діло вих кіл тієї або іншої країни. У період між з’їздами палату очолює міжнародна рада, до якої входять представники національних комітетів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Система міжнародних економічних організацій» з дисципліни «Міжнародне право»
