У міжнародному праві загальновизнано, що консулу та консульському персоналу мають бути надані привілеї й іму нітети, необхідні для виконання їхніх функцій. У міжна родній правовій практиці особистими консульськими при вілеями й імунітетами прийнято наділяти консулів, кон сульських службовців, а також працівників обслуговуючого персоналу консульської установи. Особисті консульські привілеї й імунітети зазвичай вужче дипломатичних. Найбільш широкі консульські привілеї й імунітети ма ють консульські посадові особи. Консульськими посадови ми особами узагальнено називають генеральних консулів, консулів, віце консулів і консульських агентів. Консульські службовці (персонал) мають більш вузький, у порівнянні з консулами, обсяг привілеїв й імунітетів. До консульських службовців відносять адміністративно технічний персонал консульської установи (друкарок, секретарок, бухгалтерів та ін.). Працівники здійснюють допоміжне обслуговуван ня консульської установи (садівник, ліфтер, шофер та ін.), і їхні імунітети пов’язані винятково з виконанням службо вих обов’язків. Члени родин консулів і консульських служ бовців також мають деякий обсяг привілеїв й імунітетів, за винятком, як правило, тих випадків, коли вони є громадя нами держави перебування. Особливу категорію складають особисті привілеї й імунітети позаштатних консулів. Такі привілеї й імунітети, по перше, значно поступаються при вілеям й імунітетам штатних консулів, а по друге, надають ся громадянину держави перебування, хоча і за згодою цієї держави. Особиста недоторканність. У загальному міжнародному праві особиста недоторканність консулів не є абсолютною. Консульські посадові особи, говориться у ст. 41 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 р., «не підлягають ані арешту, ані попередньому ув’язненню, інакше як на підставі постанови компетентної судової влади у разі 164 Розділ 11 скоєння тяжких злочинів». За винятком зазначених ви падків «консульські посадові особи не можуть бути ув’яз неними і не підлягають ніяким іншим формам обмеження особистої свободи, інакше як на виконання судових поста нов, що набули законної чинності». Це положення не сто сується консульських службовців і осіб обслуговуючого пер соналу. І консульські посадові особи, і консульські службовці не підпадають під юрисдикцію країни перебування щодо дій, вчинених ними під час виконання консульських функцій1. Вирішення питання про те, чи мало місце виконання таких функцій у момент скоєння правопорушення, вирішується дипломатичним шляхом. У разі затримки чи арешту таких осіб влада країни перебування зобов’язана негайно повідо мити про це відповідне консульське чи дипломатичне пред ставництво. Консульські службовці та члени обслуговую чого персоналу мають право не свідчити з питань, пов’яза них із виконанням ними службових обов’язків. Положенням про дипломатичні представництва та кон сульські установи іноземних держав в Україні закріплена особиста недоторканність консульських посадових осіб (ча стини 1, 2, 5 п. 25), особиста недоторканність консульських службовців (частини 2–4 п. 25) і особиста недоторканність членів обслуговуючого персоналу консульської установи (частини 3, 4 п. 25). Недоторканність приватної резиденції, транспорту. Кон сульські службовці мають право на недоторканність приват ної резиденції та транспорту, яким вони користуються у тому ж обсязі, що й дипломатичні агенти. Звільнення від податків і зборів. Консульські посадові особи, консульські службовці, а також члени їхніх родин, що проживають разом із ними, звільняються від податків і зборів за конкретні види обслуговування. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іно земних держав в Україні спеціально не передбачає існуван ня особистих консульських фіскальних привілеїв. 1 Стаття 43 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квіт ня 1963 р. (Див.: Міжнародне право в документах / За заг. ред. М. В. Бу роменського. – С. 134–148). Право зовнішніх зносин 165 Особисті митні привілеї поширюються на консульських посадових осіб у тому самому обсязі й порядку, що й на дип ломатичних агентів. Положення про дипломатичні пред ставництва та консульські установи іноземних держав в Україні спеціально не передбачає існування особистих кон сульських митних привілеїв.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особисті консульські привілеї й імунітети» з дисципліни «Міжнародне право»
