Міжнародне право має за мету обмежити право держави на ведення війни та перетворити координацію дій суверен них держав на систему співробітництва та досягнення взає мної вигоди. Концепція міжнародно правового співробіт ництва виникла у зв’язку із двома іншими головними кон цепціями — jus cogens і міжнародного суспільного порядку, — 10 Розділ 1 що ґрунтуються на принципах і нормах міжнародного пра ва, юридична сила яких вища, ніж в інших норм. Відбувся перехід від співіснування держав до співробітництва між ними — з метою не лише досягнення міжнародного миру та безпе ки, а й сприяння здійсненню соціальних і політичних ідей, що виражається в поширенні міжнародних всесвітніх і ре гіональних організацій у різних галузях. Ще однією особливістю сучасного міжнародного права є визнання окремого індивіда. Раніше фізичну особу вважа ли скоріше об’єктом міжнародних правил, ухвалених суве ренними державами. Зараз підвищується статус людини в міжнародному праві, що проявляється в розвитку правових норм захисту інтересів біженців, кодифікації прав людини на світовому та регіональному рівнях і прогресі міжнарод ного права у збройних конфліктах. Відродження націоналізму, виникнення етнічних конфліктів і громадянських війн призвели до підвищення активності Ради Безпеки ООН. Постало питання про «гу манітарні та демократичні інтервенції», тобто інтервенції проти «незаконних режимів» на підтримку або установлен ня демократичної системи управління в іншій державі, бо між демократією й ефективною гарантією прав людини є необхідний структурний зв’язок. Відбувається становлення права міжнародного співтова риства, відмінною рисою якого є підвищена увага до забез печення інтересів цього співтовариства. Спостерігається зміна механізму створення норм загаль ного міжнародного права. Їх створює міжнародна спільно та, тобто представницька більшість держав. З’явилися зо бов’язання, на участь у забезпеченні дотримання яких ма ють право всі держави. Удосконалено механізм реалізації норм міжнародного права як на інтернаціональному, так і на національному рівні. Істотно поглибилася взаємодія міжнародного та на ціонального права, без чого неможливе їх функціонування. Винятково важливим є затвердження в міжнародному праві принципу демократії, згідно з яким лише держава, що відповідає загальноприйнятим стандартам демократії, може бути повноправним членом міжнародного співтовариства. Саме в цьому аспекті слід розуміти положення Статуту ООН про те, що прийом у члени Організації відкритий для всіх миролюбних держав, які беруть на себе зобов’язання за Ста тутом, можуть і бажають ці зобов’язання виконувати.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сучасний стан міжнародного права» з дисципліни «Міжнародне право»
