Стаття 309 КПК передбачає можливість під час судового слідства свідкові, потерпілому або підсудному пред’явити для впізнання особу чи предмети. Пред’явлення для впізнання проводиться лише після того, як той, хто визнає при допиті, вкаже на ознаки, за якими він може впізнати особу чи предмет. При пред’явленні особи чи предмета для впізнання впізнаючий повинен вказати, чи впізнає він особу або предмет і за якими саме ознаками. Пред’явлення для впізнання як судово-слідча дія проводиться в суді дуже рідко. І це зрозуміло. По-перше, впізнання, як ототожнення об’єкта за його образом, що зберігся в пам’яті того, хто визнає, характерне на етапі пошуку і закріплення доказів, розшуку підозрюваних та очевидців події злочину, тобто на початкових стадіях провадження у справі. В ході ж судового слідства переважає дослідження, перевірка та оцінка вже зібраних доказів. По-друге, в процесі впізнання завжди здійснюється порівняння об’єкта, що впізнається, з образом, який зберігся в пам’яті впізнаючого. А це завжди обмежує можливості впізнання в суді з причини збігу часу між фактичним спостереженням та впізнанням в суді, а отже, приховує можливість добросовісної помилки. По-третє, обов’язковою умовою впізнання є те, щоб впізнаючий під час розслідування та судового розгляду справи, до моменту впізнання не бачив предмет чи особу, які йому належить впізнавати. Ясно, що дотриматися даної умови, особливо при впізнанні особи, дуже і дуже важко, а тому важко уникнути ситуації, коли впізнання в дійсності буде лише його видимістю. По-четверте, в ході судового розгляду справи складно виконати і таку обов’язкову умову, як формування однорідної групи осіб чи предметів. Нарешті, в суді неможливо забезпечити самого процесу деяких видів упізнання, наприклад, упізнання по голосу чи в схожих умовах. Тому була висловлена точка зору, що оскільки в суді не здійснена гарантія правильності впізнання, від такої судово-слідчої дії слід відмовитися.1 _______________ 1
Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. – Т. 2. – М.: Наука, 1970. –С.297
155
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
Однак, потреба у впізнанні в ході судового слідства іноді виникає, наприклад, при наданні сторонами речових доказів, які до цього в справі не фігурували, коли на досудовому слідстві впізнання проводилось по фотознімках, а в суді з’явилась можливість пред’явити для впізнання сам предмет чи особу і т.п. Тому суд за клопотанням сторін чи з власної ініціативи може ухвалити рішення про проведення впізнання і здійснити його з дотримання вимог та умов, передбачених 309 та 174, 175 КПК. Неприпустимими є випадки, коли головуючий чи хтось із учасників процесу всупереч закону під час допиту тієї чи іншої особи «пред’являє» їй той чи інший предмет чи вказує на когось із учасників процесу або присутніх у залі й запитує, чи впізнає вона їх, за якими прикметами, і це оформлюється як пред’явлення предмета чи особи для впізнання. Подібне «пред’явлення для впізнання» завжди не буде належним доказом у справі. При необхідності пред’явлення якої-небудь особи для впізнання свідкові, потерпілому або підсудному суд спочатку повинен допитати їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, при яких той, хто впізнає, бачив цю особу. Коли той, хто впізнає, є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за давання явно неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від давання показань. Особа, що підлягає впізнанню, пред’являється тому, хто впізнає разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу. Тому, хто впізнає пропонується вказати особу, яку він впізнає, і пояснити, за якими ознаками він її впізнав (ст.309, 174 КПК). За такими ж правилами проводиться впізнання предметів (ст.309, 175 КПК). На відміну від досудового слідства, пред’явлення для впізнання в суді здійснюється без понятих, а його перебіг та результати відображаються в протоколі судового засідання та фіксуються технічними засобами. §6. Проведення експертизи в суді Експертиза в суді згідно із законом призначається, коли для вирішення певних питань при розгляді справи потрібні 156
Глава 5. Судове слідство
наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч.І ст.75, ч.І ст.310 КПК). Тому у випадках, коли для встановлення яких-небудь обставин предмета доказування необхідні спеціальні пізнання, а під час досудового слідства експертиза не проводилась, суд може прийняти рішення про її проведення за клопотанням сторін чи з власної ініціативи. Призначення експертизи здійснюється з додержанням тих же правил, що й на досудовому слідстві (ч.І ст.310 КПК) з урахуванням специфіки судового розгляду. Постанова (ухвала) про призначення експертизи складається у вигляді окремого процесуального документа в нарадчій кімнаті (ст.273 КПК). Як експерт може бути викликаний фахівець державних спеціалізованих і відомчих служб, що проводять судові експертизи, який має вищу освіту, пройшов відповідну підготовку та атестацію як судовий експерт певної спеціальності. До таких державних спеціалізованих установ та відомчих служб належать: науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України (ч.І ст.7 Закону про судову експертизу). Експерти експертних установ можуть викликатися через керівників цих установ. Як експерти можуть залучатися також фахівці підприємницьких структур та громадяни за разовими договорами, внесені до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян, який веде Міністерство юстиції України. Закон про судову експертизу зобов’язує доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру (ч.2 ст.7, ст.9 Закону про судову експертизу) Однак судовими експертами можуть бути й інші особи, не атестовані, але які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань (ч.І ст.10 Закону про судову експертизу). Особа, яка призначена експертом, не має права ухилитись від виклику (ст.77 КПК). Головуючий пересвідчується в особі викликаного в суд експерта, з’ясовує його компетентність. Сторони можуть ста157
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
вити експерту з цього приводу додаткові чи уточнюючі запитання. Після з’ясування даних обставин суд вирішує питання про відвід експерта та роз’яснює йому його права та обов’язки, а саме: право брати участь у дослідженні доказів, з дозволу суду ставити запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для його висновку (ч.2 ст.310 КПК), ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, порушувати клопотання про надання додаткових матеріалів, за наявності відповідних підстав – на гаратнування безпеки (ч.2 ст.77 КПК, ст.13 Закону про судову експертизу) і обов’язок провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок (ст.13 Закону про судову експертизу), попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов’язків та за давання явно неправдивого висновку (ст.384, 385 КК). Проведення зазначених дій, їх зміст та послідовність заносяться до судового протоколу. При призначенні експертизи в суді закон передбачає одне дуже важливе правило: до постановки питань експерту необхідно в ході судового слідства з’ясувати всі обставини, що мають значення для давання висновку (ч.З ст.310 КПК). Після з’ясування обставин, що мають значення для висновку експерта, головуючий пропонує прокуророві, підсудному, його захисникові та іншим учасникам судового розгляду подати у письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити експертові (ч.З ст.310 КПК). Перед експертом сторони можуть ставити будь-які питання щодо об’єктів дослідження, які з’ясовуються з допомогою його спеціальних знань і в межах його компетенції. Суд обмірковує ці питання, враховуючи при цьому думку учасників судового розгляду, усуває ті з них, які не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює ті питання, які він ставить перед експертом з власної ініціативи (ч.4 ст.310 КПК). У статті 310 КПК не говориться про необхідність заслухати думку самого експерта щодо поставлених йому запитань. Але на практиці, і це не суперечить закону, у експерта звичайно з’ясовують, чи зрозумілі йому поставлені питання, чи належать вони до його компетенції та чи зможе він на них відповісти, чи достатньо є даних для проведення експертизи тощо. 158
Глава 5. Судове слідство
Після здійснення усіх вказаних дій суд іде до нарадчої кімнати для остаточного викладення поставлених перед експертом питань, які викладає окремим процесуальним рішенням (ухвалою чи постановою). Ці запитання передаються експерту, який складає висновок. Спосіб проведення експертного дослідження визначає сам експерт. Суд надає експерту час для проведення експертизи та підготовки висновку, у зв’язку з чим може бути оголошена перерва в судовому засіданні чи продовжено слухання справи стосовно обставин, не пов’язаних з експертизою. Залежно від виду експертизи, характеру досліджень, наприклад, необхідності проведення лабораторних досліджень та інших обставин експертиза може проводитись безпосередньо в суді чи поза його межами. Після проведення необхідних досліджень експерт складає письмовий висновок, який мусить відповідати встановленим законом вимогам. Зокрема, у висновку обов’язково повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, науковий ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені запитання. Коли при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання, він має право на них вказати у своєму висновку. Висновок підписується експертом (ч.б ст.310,ст.200КПК)1 Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Якщо проводилася комісійна експертиза (експертами однієї спеціальності), експерти дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо (ч.4 ст.75 КПК). Спільний вис_______________ 1
«Перелік основних видів експертиз, організаційні питання щодо їх призначення та проведення, порядок оформлення експертних висновків та деякі інші містяться в Інструкції Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року «Про призначення та проведення судових експертиз», а орієнтовний перелік питань з основних видів експертиз у «Науковометодичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз», затверджених наказом Міністерства юстиції України від того ж числа. – (Офіційний вісник України, 1998. – №46. – Ст. 1715).
159
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
новок комплексної експертизи (при проведенні експертизи експертами різних спеціальностей) підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці всіх досліджень і дійшли згоди. У разі, якщо згоди між ними не було досягнуто, складається кілька висновків експертизи (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна – окремими, під відповідними висновками дослідження. Слід зазначити, що експертиза в суді – це завжди самостійне, нове експертне дослідження. Стосовно експертизи із досудового слідства вона не є ні додатковою, ні повторною. Для проведення експертизи в суді можуть залучатися експерти, які давали висновок на досудовому слідстві. Але при проведенні експертизи в ході судового слідства вони не вправі обмежитися простим посиланням на свій попередній висновок, а зобов’язані здійснити нове дослідження та письмово відповісти на всі поставлені їм запитання з урахуванням даних, отриманих у ході судового слідства. Цього вимагають засади усності та безпосередності судового розгляду. Безперечно, експерти в ряді випадків можуть не проводити дослідження заново в повному обсязі, та й така можливість на момент проведення експертизи в суді може бути втрачена, наприклад, при зміні чи втраті об’єкта дослідження, а тому оперувати вони можуть раніше отриманими даними. Однак це не міняє процесуального порядку проведення експертизи в суді та характеру експертного висновку як самостійного виду судових доказів. Після складання висновку експерт повертається в зал судового засідання, усно оголошує висновок, який приєднується до справи. До справи додаються також матеріали, що ілюструють висновок: фотознімки, рентгенознімки, схеми тощо. Після оголошення висновку експертові можуть ставитися запитання для роз’яснення і доповнення його висновку. Питання експертові спочатку ставить прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі. Питання, поставлені експертові, та відповіді на них заносяться до протоколу судового засідання (ст.311 КПК). Показання експерта не передбачені кримінально-процесуальним законом у вигляді окремого виду доказів. Він допи160
Глава 5. Судове слідство
тується тільки по суті його висновку з метою уточнення відповідей на поставлені запитання та перевірки правильності висновку. Роз’яснення експерта можуть відноситися до об’єктів дослідження, достатності порівнюваного матеріалу, використаної літератури та практики, застосованих науково-технічних засобів, характеру висновків (категоричний, вірогідний, альтернативний) тощо. Доповнення висновку можуть стосуватися досліджень, з приводу яких експерту не були поставлені питання, а також додаткових обґрунтувань висновку. Якщо шляхом допиту експерта не вдалося усунути неповноту і недостатню ясність висновку, якщо з’ясувалась необхідність постановки перед експертом додаткових питань, за якими він ще не давав висновку, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові (ч.б ст. 75, ст.312 КПК). Коли висновок експерта буде визнано таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам (ч.7 ст.75, ст.312 КПК). Додаткова або повторна експертиза проводиться з додержанням вимог статей 310 і 311 КПК. Слід зазначити, що оскільки проведення експертизи в суді – це завжди самостійне дослідження експерта, додаткова чи повторна експертиза в ході судового слідства може бути призначена лише щодо експертизи, проведеної в суді, яка є в даному разі первинною, незалежно від того, що стосовно тих же об’єктів і з тих же питань проводилась експертиза на досудовому слідстві. Додаткова експертиза в суді призначається, як правило, після допиту експерта, якщо проведена ним експертиза буде визнана неповною, тобто коли експерт у висновку не дав відповідей на всі поставлені запитання чи в процесі дослідження експертизи та допиту експерта з’ясувалась необхідність постановки йому додаткових запитань, або не досить ясною. У таких випадках йому додатково ставляться запитання, і він дає за ними висновок у такому ж порядку, як і при проведенні первинної експертизи. Отже, додаткову експертизу проводить зазвичай той самий експерт. Але проведення додаткової експертизи закон дозволяє і іншому експертові (ч.б ст.75 КПК). 161 У разі призначення додаткової або повторної експертизи розгляд справи може бути відкладено (ч.З ст.312 КПК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пред’явлення для впізнання» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
