ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ
У криміналістиці поняття “криміналістична техніка” виникло для позначення сукупності технічних пристроїв, пристосувань і матеріалів, які застосовують для виявлення, фіксації і дослідження матеріальних джерел інформації. Основою виникнення і застосування технічних засобів було досягнення природничих і технічних наук, переважно фізики, хімії та біології, методи й засоби яких першими застосовували у практиці розслідування злочинів. Методи й засоби природничих наук застосовували для розв’язання вузьких завдань криміналістики. Так виникли засоби й методи дослідження речових джерел інформації, що мають специфічну криміналістичну спрямованість, а також поняття “криміналістична техніка” для позначення не тільки сукупності технічних засобів (приладів, інструментів, пристроїв і матеріалів), які застосовують для розкриття злочинів, а й системи прийомів і методів їх ефективного застосування. Ця система теоретичних положень утворила розділ криміналістики “Криміналістична техніка”. Таке двоєдине поняття криміналістичної техніки збереглося донині і є найприйнятнішим. Таким чином, у криміналістиці склалася система концепцій, теоретичних постулатів, технічних засобів, знань і методів, які застосовують для виявлення, дослідження й використання слідів злочину з метою його розкриття та встановлення винного. Поняття “криміналістична техніка” нині використовують у двох значеннях: як розділ криміналістики; як технічні засоби, а також їх сукупність і прийоми використання у розслідуванні злочинів. Криміналістична техніка як розділ криміналістики — це сукупність наукових положень і рекомендацій щодо застосування природничонаукових методів і технічних засобів під час розкриття злочинів. 100
Криміналістична техніка як розділ криміналістики має певну систему. До неї входять такі складові: • основи криміналістичної техніки (загальні положення); • відеозапис, судова фотографія та кінематографія; • трасологія; • судова балістика; • техніко-криміналістичне дослідження документів; • криміналістичне дослідження письма; • ідентифікація людини за ознаками зовнішності (судова габітологія); • кримінальна реєстрація. У другому значенні криміналістична техніка — це сукупність (система) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільнонаукових), які застосовують для виявлення, фіксації, дослідження, оцінювання та використання доказів під час розслідування злочинів. Отже, криміналістична техніка — це розділ криміналістики, що становить систему теоретичних положень (концепцій, теорій) і створених на їх основі технічних засобів і методів, застосовуваних для збирання, обробки, дослідження, використання і подання криміналістичної інформації для розслідування й попередження злочинів. Завдання криміналістичної техніки: • розробка технічних засобів і методів, що забезпечують залучення до процесу доказування нових джерел криміналістичної інформації; • виявлення та вилучення матеріальних слідів злочину: • з’ясування механізму утворення слідів і причин взаємодії; • виявлення властивостей, станів, групової належності й тотожності об’єктів — джерел інформації; • обробка й використання криміналістичної інформації для розслідування та попередження злочинів; • розробка прийомів і технічних засобів оцінювання та подання криміналістичної інформації у правоохоронній діяльності. Джерела криміналістичної техніки: • кримінально-процесуальний закон; • потреби слідчої та судової практики; • досягнення природничих і технічних наук, які сприяють удосконаленню наявних і розробці та впровадженню нових методів і засобів криміналістичної та спеціальної техніки. 101
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» з дисципліни «Кримінологія»
