Слід зазначити, що ця нотаріальна дія до цих пір не мала великого поширення. Проте цінність інформації в сучасних умовах, інформатизація багатьох процесів, прискорення доступу до інформації ця дія використовується для посвідчення факту певного часу пред'явлення документів, що містять пропозиції, винаходи, авторські права і т.ін. — для захисту від розкрадання наукових ідей, винаходів, відкриттів, захисту від промислового шпіонажу і недобросовісної конкуренції. Посвідчення факту певного часу пред'явлення документів можливе і в інших випадках, зокрема при потребі засвідчити першість у подачі певних відомостей або наявність певних документів на певний час у певному місці. Отож, такими документами буде документація, наприклад, описи або розробки винаходів, раціоналізаторських пропозицій, авторські праці та наукові розробки, фонограми, відеограми, комп'ютерні програми на твердому носії та їх описи - для захисту від піратства, плагіату, підробки тощо. Це дозволяє підтвердити пріоритет такого винаходу чи навіть факт авторства, одержати патент, забезпечити охорону своїх авторських прав у судовому порядку. Посвідчення факту часу пред'явлення документів полягає у вчиненні нотаріусом посвідчувального напису на поданому документі, що підтверджує його подання у певний час. Для вчинення цієї нотаріальної дії нотаріус дотримується загальних правил вчинення нотаріальних дій, зокрема встановити особу, що звернулась за вчиненням цієї нотаріальної дії на основі паспорту чи інших документів, передбачених законодавством, перевірити її дієздатність, у необхідних випадках перевірити повноваження представників. Нотаріус посвідчує час пред'явлення йому документа шляхом вчинення посвідчувального напису встановленого зразка безпосередньо на документі. У написі зазначається особа, що подала документ, час його пред'явлення, найменування нотаріальної контори чи робочого місця приватного нотаріуса, її адресу. Документ подається нотаріусу у двох примірниках, після вчинення посвідчувальних написів на обох один екземпляр повергається особі, що звернулась за посвідченням, а другий залишається у справах нотаріуса. У необхідних випадках нотаріус може сам знготовити копію документа. Якщо документ викладено на декількох сторінках, нотаріус зобов'язаний прошити його у спосіб, що унеможливлює його роз'єднання, пронумерувати сторінки, скріпити кожну підписом : печаткою. Якщо для посвідчення подаються кілька документів, посвідчу-зальний напис вчиняється на кожному з них, вони реєструються в реєстрі нотаріальних дій окремо і державне мито сплачується особою за кожен з них окремо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Посвідчення факту часу пред'явлення документів» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
