Система нормативних актів, що регламентують діяльність судових і правоохоронних органів
При визченні організаційних основ, напрямів діяльності, повноважень системи судових і правоохоронних органів необхідно використовувати велику кількість нормативно-правових актів. Враховуючи їх значну кількість та для зручності користування у науці та практиці запроваджено їх класифікацію. Правові акти розрізняються як за змістом нормативних положень, так і за їх юридичною силою. Саме ці два критерії — зміст і юридична сила — покладені в основу класифікації нормативно-правових актів. За змістом нормативно-правові акти можуть бути класифіковані на акти: 1) загального характеру; 2) про судову владу, правосуддя і систему судів; 3) про організаційне забезпечення діяльності судів і органів юстиції; 4) про органи прокуратури і прокурорський нагляд; 5) про організацію виявлення і розслідування та попередження злочинів; 6) про юридичну допомогу та її організацію. Перша група актів за своїм змістом має безпосереднє значення для визначення суті й спрямованості всіх правоохоронних функцій і структури відповідних органів. АКТИ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ 1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р. 2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. 3. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. 5. Закон України від 12 вересня 1991 р. "Про правонаступництво України". Закон України від 18 січня 2001 р. "Про громадянство України". 6. Закон України від 29 червня 2004 р. "Про міжнародні до говори України". 7. Постанова Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2004 р. № 1365 "Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". 8. Указ Президента України від 1 червня 2005 р. № 901/2005 "Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної ре гуляторної політики". МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ 1. Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 року. 2. Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1950 року. 3. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року. 4. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року. 5. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 23 серпня 1978 року. 6. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979 року. Друга група нормативних актів регламентує питання, стосовно системи судів загальної юрисдикції, судової влади, здійснення правосуддя та конституційного контролю. Умовно ця група може бути поділена на правові акти, що характеризують конституційний контроль і правосуддя. АКТИ ПРО СУДОВУ ВЛАДУ, ПРАВОСУДДЯ І СИСТЕМУ СУДІВ 1. Закон України від 15 грудня 1992 р. "Про статус суддів". 2. Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів". 3. Закон України від 15 січня 1998 р. "Про Вищу раду юстиції". 4. Закон України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій України". 5. Указ Президента України від 20 серпня 2001 р. № 641/2001"Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів". 6. Указ Президента України від 10 грудня 2003 р. № 1425/2003" Про Положення про порядок розгляду питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції(крім адміністративних посад у Верховному Суді України) та звільнення з цих посад". 7. Указ Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004"Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів,затвердження їх мережі та кількісного складу суддів".Третя група нормативно-правових актів регламентує організацію і діяльність органів і управлінь юстиції й характеризує форми організації і діяльність органів виконавчої служби, органів реєстрації актів цивільного стану та органів нотаріату. АКТИ ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ І ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ 1. Закон України від 2 вересня 1993 р. "Про нотаріат". 2. Закон України від 18 березня 2004 р. "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України". 3. Указ Президента України від 30 грудня 1997 р. № 1396/97 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України". 4. Указ Президента України від 29 серпня 2002 р. № 780/2002"Про Державну судову адміністрацію України". 5. Указ Президента України від 3 березня 2003 р. № 182/2003"Про Положення про Державну судову адміністрацію України". 6. Указ Президента України від 20 квітня 2005 р. № 701/2005"Питання Міністерства юстиції України". Четверта група нормативно-правових актів охоплює організацію, діяльність органів прокуратури, основні напрями прокурорського нагляду, повноваження і статус працівників органів прокуратури. АКТИ ПРО ОРГАНИ ПРОКУРАТУРИ 1. Закон України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру". 2. Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України". 3. Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України". 4. Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. "Про затвердження структури Генеральної прокуратури України". 5. Наказ Генеральної прокуратури України від 25 лютого 2004 р.№ 2 гн "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України". 6. Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, затв. Наказом Генерального прокурора України від 17 лютого 2004 р. № 714 ц. П'ята група нормативно-правових актів включає різні нормативно-правові документи, що регламентують оперативно-розшукову діяльність, визначають органи досудового слідства і дізнання, органи, що ведуть боротьбу зі злочинністю й іншими протиправними діяннями. АКТИ ПРО ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО І ДІЗНАННЯ 1, Кримінально-процесуальний кодекс України, затв. Законом від 28 грудня 1960 р. 2. Кримінальний кодекс України, прийнятий 5 квітня 2001 р. 3. Закон України від 20 грудня 1990 р. "Про міліцію". 4. Закон України від 18 лютого 1992 р. "Про оперативно-розшукову діяльність". 5. Закон України від 25 березня 1992 р. "Про Службу безпеки України". 6. Указ Президента України від 19 липня 2005 р. № 1119/2005"Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності". 7. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 24 червня 2005 р. № 500 "Про затвердження Положення про приймальню Міністерства внутрішніх справ України та Порядку особистого прийому громадян у приймальні МВС України". І остання, шоста група нормативно-правових актів включає законодавчі акти, що характеризують надання юридичної допомоги фізичним і юридичним особам. АКТИ СТОСОВНО НДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 1. Господарський процесуальний кодекс України, прийнятий 6 листопада 1991р. 2. Господарський кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. 3. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. 4. Цивільний процесуальний кодекс України, прийнятий 18 березня 2004 р. 5. Кодекс адміністративного судочинства України, прийнятий 6 липня 2005 р. 6. Закон України від 19 грудня 1992 р. "Про адвокатуру". Поряд із класифікацією нормативно-правових актів за змістом, існує їх поділ за юридичною силою. Усі правові акти про судову владу і правоохоронні органи складають чітку ієрархічну систему, що склалася в науці і практиці. Найвищий рівень у законодавчій піраміді належить Конституції 1996 р., тому що вона як Основний закон держави вирішує найважливіші питання державного і громадського життя, у тому числі щодо організації і діяльності судових і правоохоронних органів. Наступний рівень займають закони, які регулюють більшість питань організації і діяльності окремих судових і правоохоронних органів, шо никонують функції, пов'язані з охороною законності та правопорядку, :ихистом прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб: — Закон України від 4 березня 1998 р. "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб". — Закон України від І лютого 2002 р. "Про судоустрій України". — Закон України від 11 травня 2004 р. "Про третейські суди". Третій рівень належить указам і розпорядженням Президента — України, що встановлюють особливості діяльності тих правоохоронних органів, які належать до складу виконавчої влади: Указ Президента України від 22 квітня 1998 р. № 344/98 "Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань". — Указ Президента України від 11 жовтня 2002 р. № 918/2002 "Про Академію суддів України". — Указ Президента України від 14 жовтня 2004 р. № 1239/2004 "Про Службу зовнішньої розвідки України". — Указ Президента України від 20 квітня 2005 р. № 701/2005 "Питання Міністерства юстиції України". Четвертий рівень у структурі правових актів займають постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Головним чином, ці нормативно-правові акти приймаються на виконання указів Президента і законів: — Постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р.№ 592 "Про систему органів юстиції". — Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 р.№ 778 "Про затвердження Положення про Координаційну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України". — Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р.№ 907 "Про затвердження Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 — 2005 роки". П'ятий рівень займає група відомчих правових актів, до яких належать інструкції, накази, положення тощо, головною ознакою яких є те, що вони повинні бути точно погоджені з нормами законів, президентських і урядових актів: — Наказ Генеральної прокуратури України від 7 травня 2004 р.№ 9гн "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги". — Наказ Генеральної прокуратури України від 24 січня 2005 р.№ 499ц "Щодо призначення працівників на керівні посади органів прокуратури України". — Наказ Міністерства юстиції України від 28 квітня 2005 р.№ 42/5 "Про впорядкування процесу здійснення експертизи проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності — Наказ Міністерства юстиції України від 10 вересня 2004 р. № 104/5 "Про затвердження форми реєстру постійно діючих третейських судів". Шостий рівень — роз'яснення, які даються у постановах Пленуму ВСУ: — Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р № 4 "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів". — Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". ---Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. № 9 "Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб". — Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування". — Постанова Президії Верховного Суду України, Президії Ради суддів України, Колегії Державної судової адміністрації України від 18 лютого 2005 р. № 2 "Про стан здійснення судочинства у 2004 р. і завдання на 2005 р.".
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Система нормативних актів, що регламентують діяльність судових і правоохоронних органів» з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»
