Митний кодекс України — основа правового регулювання митної справи в Україні
Як уже зазначалося, перший митний кодекс України був ухвалений Верховною Радою України 12 грудня 1991 р. Він складався з 11 розділів і врегульовував питання організації мит-ної служби, митного контролю та митного оформлення, порядок переміщення і пропуску через державний кордон товарів та ін-ших предметів, порядок перевезення, зберігання товарів та інших предметів, що перебувають під митним контролем, і розпоря-дження ними. Окремі розділи його стосувалися питань контрабанди, порушення митних правил, відповідальності митних орга-нів України, їх посадових осіб та ін. Зміни, які відбулися більш як за 10 років, що минули з часу його прийняття, у нашій державі і суспільстві, в економіці Украї-ни, її зовнішньоекономічній діяльності тощо зумовили необхід-ність розроблення нового митного кодексу, що, як уже зазнача-лося, був прийнятий Верховною Радою України 11 липня 2002 р. Митний кодекс України визначає засади організації та здійс-нення митної справи в нашій державі, регулює економічні, орга-нізаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів нашої держави, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечен-ня дотримання законодавства України з питань митної справи. Порівняно з попереднім Кодексом він значно більший за обся-гом, регулює набагато ширший спектр суспільних правовідносин. Навіть загальна порівняльна характеристика цих двох кодексів дає змогу сказати, що в останньому майже у 2 рази більше розді-лів (11 і 21) і майже втричі більше статей (164 і 432). Певне уяв-лення про зміст Митного кодексу України дає назва його розді-лів. Як зазначалося, він має 21 розділ, а саме:
Розділ I. Загальні положення (статті 1—39). Розділ II. Митний контроль (статті 40—69). Розділ III. Митне оформлення (статті 70—90). Розділ IV. Переміщення та пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (статті 91—109). Розділ V. Митні процедури при переміщенні товарів через митний ко-рдон України різними видами транспорту (статті 110—153). Розділ VI. Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем (статті 154—175). Розділ VII. Підприємницька діяльність із надання послуг з деклару-вання товарів і транспортних засобів за перевезення товарів, що пере-міщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем (статті 176—184). Розділ VIII. Митний режим щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (статті 185—246). Розділ IX. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що пере-міщуються через митний кордон України громадянами (статті 247—254). Розділ X. Контроль за переміщенням через митний кордон України това-рів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності (статті 255—258). Розділ XI. Митна вартість товарів, методи визначення митної варто-сті товарів (статті 259—275). Розділ XII. Країна походження товару (статті 275—285). Розділ XIII. Митні пільги (статті 286—302). Розділ XIV. Митна статистика (статті 303—310). Розділ XV. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (статті 311—314). Розділ XVI. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України (статті 315—316). Розділ XVII. Запобігання контрабанді (статті 317—318). Розділ XVIII. Порушення митних правил і відповідальність за них, відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил (статті 319—355). Розділ XIX. Провадження у справах про порушення митних правил (статті 356—406). Розділ XX. Працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (статті 407—432). Розділ XXI. Прикінцеві положення.
Далі розглянуто найбільш суттєві риси нового Кодексу, а та-кож проаналізовано зміст його найважливіших розділів. У Кодексі розкривається зміст термінів і понять, що в ньому вживаються. Зокрема «валютні цінності (валюта України)», «іно-земна валюта», «платіжні документи» та інші цінні папери; «бан-ківські метали»); «ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України»; «вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України»; «вільний обіг»; «гро-мадяни»; «декларант»; «декларація митної вартості»; «експрес-перевізник»; «зона митного контролю»; «зона спрощеного мит-ного контролю»; «контрафактні товари»; «культурні цінності»; «митна декларація»; «митне забезпечення»; «митне оформлен-ня»; «митний контроль»; «митний режим»; «митні органи»; «ми-тні правила»; «митні процедури»; «нерезиденти»; «перевізник»; «переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях»; «переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях»; «переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях»; «переміщення товарів через митний кордон Украї-ни у несупроводжуваному багажі»; «переміщення товарів через митний кордон України у ручній поклажі»; «переміщення товарів через митний кордон України у супроводжуваному багажі»; «підприємство»; «посадові особи підприємств»; «посадові особи представництв іноземних держав та міжнародних організацій»; «право інтелектуальної власності»; «суб’єкти права та об’єкти права інтелектуальної власності»; «предмети»; «представництво іноземної фірми»; «пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України»; «резиденти»; «спеціально виготовлене сховище (тайник)»; «судно каботажного плавання»; «транспортні засоби»; «уповноважена особа». Крім того, Кодекс визначає по-няття митної політики як систему принципів та напрямів діяль-ності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі, а також поняття митної справи, тобто порядку переміщення через митний кордон України това-рів і транспортних засобів, митного регулювання, пов’язаного з установленням та справлянням податків і зборів, процедури мит-ного контролю та оформлення, боротьби з контрабандою та по-рушеннями митних правил, спрямованими на реалізацію митної політики України. Митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) ви-ключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом ін-тересів фізичних і юридичних осіб; 8) гласності та прозорості (ст. 4). У Кодексі визначено структуру та організацію діяльності мит-ної служби України, єдиної загальнодержавної системи, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регі-ональні митниці, митниці. Кодекс також містить групу норм, що регулюють взаємовід-носини митних органів, спеціалізованих митних установ та орга-нізацій з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також із підприємствами та громадянами (статті 26—29). Значну частину Кодексу становить група норм, що регулюють суспільні відносини у сфері організації і здійснення митного кон-тролю товарів і транспортних заходів, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів через: 1) перевірку документів та відо-мостей, необхідних для такого контролю; 2) митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян); 3) облік товарів і транспортних засобів, що перемі-щуються через митний кордон України; 4) усне опитування гро-мадян та посадових осіб підприємств; 5) перевірку системи звіт-ності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нараху-вання та сплати податків і зборів, які відповідно до законів спра-вляються під час переміщення товарів через митний кордон України; 6) огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; 7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з пи-тань митної справи. У Кодексі закріплені норми щодо митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються місце й час оформлення, поря-док взяття проб та зразків товарів, регламентуються інші питання. Статті 81—90 Кодексу регулюють питання декларування — заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, через учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомо-стей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів Украї-ни, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, установлюється спеціально уповноваженим централь-ним органом виконавчої влади в галузі митної справи. У спеціальному розділі (ІV) розглянуто питання переміщення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, визначено порядок здійснення попередніх операцій (по-дання документів митним органам у пунктах пропуску на митно-му кордоні України, повідомлення митних органів про намір вве-зти товари на митну територію України та про намір вивезти товари за межі митної території України, а також про доставку товарів та документів у місце, визначене митним органом), пере-міщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України та тимчасового зберігання товарів і транспортних засо-бів на відповідних складах. Одним з найбільших є розділ V, що має назву «Митні проце-дури при переміщенні товарів через митний кордон різними ви-дами транспорту» (статті 110—153). У ньому, зокрема, зазнача-ється, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, за-лізничного, трубопровідного транспорту, а також лініями елект-ропередачі. Крім того, в даному розділі закріплені особливості цих процедур на різних видах транспорту, а саме: морському і річковому (статті 121—132), авіатранспорті (статті 133—138), заліз-ничному (статті 139—144), автомобільному (статті 145—147), трубопровідному та лініях електропередачі (статті 148—150), у міжнародних поштових та експресвідправленнях (статті 151—153). Кодекс у розділі VІІІ визначає митний режим щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, нормативно закріплюється розгорнута характеристика таких видів митного режиму для переміщення товарів, як імпорт; реімпорт; експорт; реекспорт; транзит; тимчасове ввезення (виве-зення); митний склад; спеціальна митна зона; магазин безмитної торгівлі; перероблення на митній території України; перероблен-ня за межами митної території України; знищення або руйнуван-ня; відмова на користь держави. Кодекс містить норми, що визначають особливості пропуску та оподаткування товарів, які переміщуються через митний кор-дон України громадянами (розділ ІХ). У них зазначається, що громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших законів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім заборонених до ввезення в Україну та вивезення з України, а також щодо яких законом України встановлено обмеження у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, визначених зако-нодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законом. Це правило не поширюється на: 1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро; 2) предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв’язку з виїз-дом за межі України на постійне місце проживання; 3) предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвер-дження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії; 4) товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зво-ротне ввезення; 5) товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтвер-джується відповідними документами; 6) предмети, одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами; 7) предмети (майно) особистого користування, у тому числі предмети початкового облаштування, придбані в Україні грома-дянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з між-народними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, що вивозяться (пересилаються) цими громадя-нами у зв’язку з їх остаточним виїздом за межі України; 8) товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна вартість яких не перевищує суми іноземної ва-люти, ввезеної цими громадянами під час в’їзду в Україну, за умови подання відповідних документів; 9) предмети, призначені для особистого користування, що ви-возяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України; 10) товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму, що не перевищує 80 % доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, за умови подання відповідних документів. У цьому ж розділі визначаються й умови ввезення громадяна-ми товарів на митну територію України. Важливою частиною Митного кодексу України є розділ ХVІІІ, що визначає порушення митних правил і відповідальність за них, а також відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил. У ньому йдеться про те, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за пра-вопорушення, передбачені даним Кодексом, настає у разі, якщо во-ни не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. За порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення: попередження; штраф; конфіскація товарів — безпосеред-ніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що викори-стовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушен-ня митних правил через митний кордон України. Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення, а конфіска-ція товарів — як основний і додатковий вид стягнення. За одне і те саме порушення митних правил можуть накладатися тільки основне або основне і додаткове стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється відповідальність за порушення митних пра-вил, передбачається основне і додаткове стягнення, застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається, за ви-нятком випадків, передбачених ч. 2 статті 328 цього Кодексу. Кодекс також визначає види порушень митних правил: пору-шення режиму зони митного контролю; неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю; видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата; недоставлення до митного органу товарів, транспортних за-собів, документів; незупинення транспортного засобу; відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу; причалювання до суден, що перебувають під митним контролем; неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними; вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу мит-ного органу; пошкодження або втрата митного забезпечення; пору-шення порядку проходження митного контролю в зонах (коридо-рах) спрощеного митного контролю; недекларування товарів, транспортних засобів; пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборо-нених до такого пересилання; перешкоджання посадовій особі мит-ного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів; неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем або на територіях спеціальних митних зон; неподання митному органу документів та зразків товарів для прове-дення дослідження (аналізу, експертизи); переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власно-сті; порушення порядку зберігання товарів на митних ліцензійних складах та здійснення операцій із цими товарами; порушення вста-новленого порядку знищення (руйнування) товарів; порушення зо-бов’язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів; порушення зобов’язання про транзит; порушення встановленого маршруту переміщення товарів; дії, спрямовані на переміщення то-варів, транспортних засобів через митний кордон України поза мит-ним контролем; дії, спрямовані на переміщення товарів через мит-ний кордон України з приховуванням від митного контролю; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях; дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру. За кожне із зазначених правопорушень Кодекс передбачає конкретні види адміністративних стягнень. Так, відповідно до ст. 353 зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України поза митним конт-ролем або з приховуванням від митного контролю, тягнуть за со-бою накладення штрафу в розмірі від двохсот до п’ятисот неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію цих товарів та транспортних засобів. Порядок провадження у справах про порушення митних пра-вил передбачений у розділі ХІV Провадження у справах про по-рушення митних правил (статті 356—406). Митний кодекс України 2002 р. містить багато інших важли-вих положень організації митної справи, що свідчить про його вагомість як правової бази у цій галузі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Митний кодекс України — основа правового регулювання митної справи в Україні» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
