Відповідно до ч. 1 ст 15 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» казначейські зобов'язання — вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на отримання фінансового доходу Є такі види казначейських зобов'язань: довгострокові — від 5 до 10 років, середньострокові — від 1 до 5 років, короткострокові — до 1 року Казначейські зобов'язання поширюються лише серед населення, тобто фізичних осіб Недопущення юридичних осіб до ринку казначейських зобов'язань звужує можливість такого ринку Закон підкреслює умови добровільного розміщення казначейських зобов'язань серед населення, очевидно, для того, щоб показати перевагу цих цінних паперів перед аналогічними цінними паперами, що випускалися на різних етапах радянської епохи. розміщення яких відбувалося на так званій «добровільно-примусовій» основі Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст 16 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймаються Кабінетом Міністрів, а короткострокових — Міністерством фінансів України Продажна вартість казначейських зобов'язань встановлюється залежно від часу їх придбання Отже, зобов’язання будуть розміщуватися з дисконтом Для емісії казначейських зобов'язань необхідно розробити умови їх випуску які б визначали порядок випуску цих цінних паперів, виплат доходу по них тощо Для довгострокових і середньострокових зобов’язань такі умови розробляє Кабінет Міністрів, для короткострокових — Міністерство фінансів України. Таким чином, Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» містить лише найбільш загальні характеристики такого виду цінних паперів, як казначейські зобов'язання. Регулювання кожного їх випуску відображається в спеціальному підзаконному акті.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Казначейські зобов'язання. Правова характеристика» з дисципліни «Банківське право України»
