Перехід до ринкових відносин в межах національної економічної системи передбачає різке підвищення ролі цінних паперів, оскільки вони стають реальним об'єктом купівлі-продажу. Ринок цінних паперів являє собою ринок фінансових зобов'язань, як правило, довгострокового характеру, на певний період часу. Випускаючи цінні папери, емітент одержує гроші у користування. Звідси такий важливий відтворюючий аспект фінансового ринку: повинно існувати реальне джерело виплати доходів за цінними паперами. Якщо цінні папери будуть випускати лише для вилучення з обігу «зайвих» грошей і наступного їх направлення на покриття бюджетного дефіциту, то це може призвести до подальшого посилення інфляції. Серцевиною, ядром національного ринку цінних паперів із самого початку його формування була і сьогодні залишається Українська фондова біржа, утворена й зареєстрована Кабінетом Міністрів України у 1991 році. Розширюється позабіржовий ринок цінних паперів. Нині в Україні працює більше тисячі фінансово-кредитних посередників, які займаються фондовими операціями. Це банки, інвестиційні фонди і компанії, довірчі товариства, торговці цінними паперами. Ось чому знання сутності ринку цінних паперів є однією з умов успішної діяльності банкіра. У цій главі буде розглянуто юридичну сутність випуску в обіг цінних паперів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИПУСКУ В ОБІГ ЦІННИХ ПАПЕРІВ» з дисципліни «Банківське право України»
