Банківська система України очолюється та регулюється Національним банком України, який є головним її елементом. Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України. Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного банку Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а при необхідності ~ Державний бюджет України Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випадках — також за рахунок Державного бюджету України Нащо пальний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за Гі межами Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменування м Національний банк України не має за мету одержання прибутку Плановані доходи та витрати Національного банку відображаються в кошторисі його доходів і витрат Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій, встановлених Конституцією України та Законом України «Про Національний банк України» Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року Планування і облік доходів та видатків а також формування фондів та резервів Національне банку здійснюються згідно з положенням, що затверджується Радою Національного банку України Національний банк України як суб'єкт правовідносин наділений специфічним правом — правом законодавчої ініціативи Дане право закріплене у ст. 93 Конституції України Особливо потрібно звернути увагу на те, що, відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України Використовуючи надане йому законом право, Національний банк України активно займається нормотворчою діяльністю, готуючи інструкції, положення, вказівки та інші документи нормативного характеру, і заповнює ними прогалини в правовому середовищі функціонування банківської системи За час існування Національного банку України прийнято близько 600 документів нормативного характеру На сьогодні чинними є більш як 250 Національний банк України регулює діяльність банківської системи в цілому, організовує і здійснює міжбанківські розрахунки має монопольне право на випуск в обіг грошей, установлює курс грошової одиниці відповідно до валют інших країн, створює та забезпечує діяльність державної скарбниці України Діяльність Національного банку України спрямована на забезпечення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, фінансування і розрахунків у господарстві Відповідно до ст. 51 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень. Підзвітність означає: 1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України; 2) призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку; 3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку; 4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку; 5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі. Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку. Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів. Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит Національного банку надають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу. Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. Голова Національного банку або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. Відповідно до чинних нормативних актів України, Національний банк виконує традиційні функції, характерні для банку, який очолює банківську систему держави. Для більшої виразності розглянемо функції Національного банку України схематично (рис. 11):
Рис. 11
Проаналізуємо вищеназвані функції Національного банку України. Центральний банк. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до: ст. 99 Конституції України, де передбачено, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Центрального банку держави — Національного банку України; ст. 100 Конституції України, де передбачено, що Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням; п. 11 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших кредитних установах, де міжнародне співробітництво передбачено на рівні центральних банків; п. 5 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України встановлює порядок надання ліцензій на ведення банківських операцій, а також інших ліцензій у випадках та за процедурою, передбачених законом; п. 9 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках, ст. 2 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України є центральним банком держави та особливим центральним органом державного управління, ст. 62 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України у разі порушення комерційним банком банківського законодавства, проведення ризикових операцій, що загрожує їх платоспроможності та інтересам вкладників і кредиторів, застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу Емісійний центр. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до 1 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Правління Національного банку України приймає рішення про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет, ст. 34 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку, положення про Банкнотну фабрику при Національному банку України, де передбачено, що Банкнотна фабрика є окремим підрозділом Національного банку, який займається вирішенням питань, пов'язаних з виготовленням національної валюти Орган валютного регулювання та контролю. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до 12 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання належать 1) видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій, 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, 3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту, ст. 46 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках, ст. 47 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного регулювання Національний банк здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України, складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України, контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України, визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам, нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики, видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування, визначає способи встановлення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного контролю Національний банк здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України, забезпечує виконання уповноваженими банками валютного контролю Орган банківського нагляду. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до 8 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України здійснює банківський нагляд, ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Правління Національного банку приймає рішення про встановлення економічних нормативів для банків, ст 58 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ Національний банк, відповідно до визначеного ним порядку, встановлює для них обов'язкові економічні нормативи Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайд ерам (пов'язаним особам), наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком, ст 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де передбачено, що для захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національний банк встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів, показники ліквідності балансу, розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у Національному банку України максимальний розмір ризику на одного позичальника Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначається Національним банком Банк банків. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до ст 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України 1) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування, 2) встановлює для банків та інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, 3) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу, 4) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками та фінансово-кредитними установами, ст 40 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк забезпечує здійснення міжбанювських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанювських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їх власні розрахункові системи, ст 29 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де передбачено, що Національний банк надає позички комерційним банкам при нестачі коштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих на себе зобов'язань, положення «Про міжбанківські розрахунки в Україні», де передбачено, що Національний банк, відповідно до покладених на нього функцій, здійснює автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України Відповідно до ст 42 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції 1) надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності, за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком, 2) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком, 3) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України, 4) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів 5) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання, 6) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінне каміння та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування, 7) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класіфікащєю міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А, 8) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності, 9) видає гарантії і поруки, відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку, 10) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків, 11) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними, 12) веде особисті рахунки працівників Національного банку, 13) веде рахунки міжнародних організацій, 14) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, за рішенням суду Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків і згідно зі статтями 7, 15, 44 За кону України «Про Національний банк України» та іншим чинним законодавством, Національний банк України визначив порядок видачі комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій Ліцензування — порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України та якщо їх діяльність не загрожує інтересам їх клієнтів Комерційні банки (юридичні особи) мають право здійснювати операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах та порядку, що визначені нормативними актами Національного банку України Філії комерційних банків здійснюють банківські операції згідно з Положенням про філію та лише за умови наявності і в межах дозволу, наданого банком — юридичною особою Такий дозвіл має бути виписаний на бланку комерційного банку, підписаний Головою Правління банку або його заступником і засвідчений печаткою банку Копія дозволу в триденний строк надається територіальному управлінню Національного банку України за місцем розташування філії та головного банку — юридичної особи Здійснення банківських операцій без ліцензії Національного банку України тягне за собою відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаються банківські операції, перелічені в статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України видає банкам ліцензію на здійснення таких банківських операцій 1 Касове обслуговування клієнтів 2 Перевезення грошово-валютних цінностей та інкасація грошових коштів 3. Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку 4 Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці України 5 Ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України 6 Проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів 7 Проведення операцій з касового виконання місцевого бюджету, ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів 8 Надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку 9 Кредитування юридичних і фізичних осіб та фінансовий лізинг 10 Факторинг 11 Вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб 12. Залучення депозитів юридичних осіб. 13. Залучення депозитів фізичних осіб. 14. Емісія цінних паперів. 15. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України. 16. Неторговельні операції з валютними цінностями. 17. Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті. 18. Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України. 19. Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними. 20. Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними. 21. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. 22. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках. 23. Валютні операції на міжнародних ринках. 24. Операції з банківськими металами на валютному ринку України. 25. Операції з банківськими металами на міжнародних ринках. 26. Фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів. 27. Видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі. 28. Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними. 29. Управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів. 30. Купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними. Національний банк України видає новоствореному банку ліцензію на здійснення банківських операцій у разі дотримання ним таких обов'язкових умов (рис. 12). У разі створення комерційного банку із стовідсотковою участю іноземного капіталу Правління Національного банку України, враховуючи досвід роботи, наявність спеціалістів відповід- ної кваліфікації, технічні умови для здійснення банківських операцій, може прийняти рішення щодо видачі такому банку ліцензії на здійснення банківських операцій у національній та іноземній валютах, не враховуючи при цьому вимоги щодо терміну функціонування банку. Таким же чином може поступити Правління Національного банку у разі створення нового комерційного банку внаслідок реорганізації банку, що мав ліцензію на здійснення певних банківських операцій. Ліцензія на здійснення банківських операцій при цьому видається у межах ліцензії банку, що реорганізувався. У разі якщо діючий банк бажає отримати ліцензію на розширення своєї діяльності, він повинен, крім вищепереліченого, дотримуватися таких обов'язкових умов (рис. 13). Комерційний банк для отримання ліцензії на здійснення банківських операцій подає до Національного банку України документи, передбачені положенням Національного банку України від 06.05.98 року «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій». Це такі документи: клопотання банку про видачу ліцензії на здійснення банківських операцій; бізнес-план банку на перші три роки його діяльності; відомості, що підтверджують високий професійний рівень керівників відповідних підрозділів, які повинні відповідати кваліфікаційним вимогам Національного банку України, відомості про забезпеченість банку необхідним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам Національного банку України; відповідні внутрішні положення банку, що регламентують здійснення ним банківських операцій, а також інші документи. Банки, що створюються і готові до діяльності, на яку вони бажають отримати ліцензію, разом із документами, які подаються для їх реєстрації, можуть подавати клопотання (з переліком операцій, які банк бажає виконувати відповідно до його бізнес-плану) про отримання ліцензії та передбачені Національним банком України документи. Комерційний банк звертається з клопотанням щодо отримання або розширення ліцензії на здійснення операцій лише за умови дотримання ним вимог, передбачених у положенні «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій». Відповідно до цього положення Національний банк встановив певний порядок отримання (розширення) ліцензії. Разом із пакетом документів комерційний банк подає до територіального управління Національного банку України клопотання про надання висновку щодо їх відповідності встановленим вимогам. При отриманні пакета документів територіальне управління перевіряє його комплектність. У разі відсутності хоча б одного з документів територіальне управління протягом 3 днів із часу отримання документів повинно повернути комерційному банку пакет документів із супровідним листом з обґрунтуванням підстав його повернення. У двотижневий строк із дня отримання повного пакета документів територіальне управління розглядає його на предмет дотримання банком передбачених Національним банком України вимог, і за результатами розгляду готує висновок щодо можливості видачі (розширення) банку ліцензії на виконання перелічених у клопотанні банківських операцій та готовності банку до їх здійснення. Територіальне управління Національного банку України на місці перевіряє достовірність інформації, викладеної в поданих документах, та за необхідності проводить співбесіду з керівниками банку. Висновок територіального управління Національного банку України повинен містити інформацію про дотримання банком вимог, що пред'являються Національним банком України, а також обґрунтовані пропозиції щодо можливості видачі (розширення) ліцензії банку та його готовності до здійснення кожної операції, на яку він бажає отримати ліцензію. За якість, достовірність викладеної у висновку інформації та її відповідність нормативним актам Національного банку України, своєчасність її підготовки персональну відповідальність несе керівник територіального управління Національного банку України. Після розгляду пакета документів банку на отримання (розширення) ліцензії територіальне управління Національного банку України разом зі своїм висновком надсилає його поштою до Національного банку України на адресу Департаменту реєстрації та ліцензування банків. Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку України розглядає отримані від територіального управління Національного банку України документи комерційного банку разом із висновком територіального управління Національного банку України на предмет їх відповідності чинному законодавству, нормативним актам Національного банку України, вимогам, на підставі яких здійснюється ліцензування. У разі необхідності подані документи розглядаються іншими департаментами та управліннями Національного банку, які в межах своєї компетенції подають Департаменту реєстрації та ліцензування банків свої висновки щодо діяльності комерційного банку та пропозиції про можливість видачі (розширення) йому ліцензії на здійснення банківських операцій. Протягом одного місяця з дня отримання Національним банком України клопотання про видачу ліцензії та подання банком усіх документів, необхідних для її отримання, Департамент реєстрації та ліцензування банків готує висновок щодо можливості видачі (розширення) банку ліцензії на здійснення певних операцій (з їх переліком) і подає проект відповідного рішення на розгляд Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України для прийняття остаточного рішення. Національний банк України приймає рішення про видачу ліцензії на здійснення банківських операцій новоствореним банкам. Територіальне управління Національного банку України приймає рішення про розширення ліцензії на здійснення банківських операцій за умов, визначених Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків. У разі прийняття рішення Комісією територіального управління Національного банку України про розширення ліцензії на здійснення банківських операцій до Департаменту реєстрації та ліцензування банків надсилається клопотання банку про розширення ліцензії на здійснення банківських операцій, рішення Комісії територіального управління Національного банку України відповідне разом із висновком територіального управління Національного банку України про фінансовий стан банку, дотримання ним вимог чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України, його технічну готовність і забезпеченість кваліфікованими спеціалістами для виконання відповідних операцій, а також обґрунтовані пропозиції щодо доцільності розширення ліцензії на певні банківські операції. Пакет документів банку, на підставі якого Комісією територіального управління Національного банку України було прийнято рішення про розширення ліцензії на здійснення банківських операцій, залишається в територіальному управлінні Національного банку України. Департамент реєстрації та ліцензування банків, у разі необхідності, за участю інших департаментів та управлінь Національного банку України готує висновок щодо можливості видачі (розширення) ліцензії на здійснення банківських операцій і подає його на розгляд заступнику Голови Правління Національного банку України, який за розподілом обов'язків між членами Правління здійснює загальне керівництво Департаментом реєстрації та ліцензування банків, для прийняття остаточного рішення. У разі прийняття рішення про видачу (розширення) ліцензії на здійснення банківських операцій Департамент реєстрації та ліцензування банків надсилає територіальному управлінню Національного банку України за місцем розташування комерційного банку відповідним чином оформлену ліцензію із супровідним листом для видачі представнику комерційного банку. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається представнику комерційного банку на підставі відповідним чином оформленої довіреності, надання копій платіжних доручень, що підтверджують оплату за видачу (для новостворених банків) або розширення (для діючих банків) ліцензії на здійснення банківських операцій і за бланк ліцензії, а також повернення оригіналу раніше наданої ліцензії. Повернутий оригінал раніше наданої ліцензії надсилається територіальним управлінням Національного банку України Департаменту реєстрації та ліцензування банків. Національний банк України може відмовити банку у видачі ліцензії, якщо за результатами розгляду поданого пакета документів, а для діючого банку — також аналізу діяльності за період, що передує його зверненню до Національного банку України, встановлено, що надано недостовірну або неповну інформацію, що здійснення операцій може негативно вплинути на діяльність банку, або якщо банк не виконав умов положення «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій». Рішення про відмову у видачі ліцензії повідомляється банку в письмовій формі із зазначенням причин відмови, Ліцензія на здійснення банківських операцій набуває чинності з часу прийняття Комісією відповідного рішення. У разі прийняття рішення Комісією територіального управління Національного банку України ліцензія на здійснення банківських операцій набуває чинності з часу підписання її заступником Голови Правління Національного банку України. Ліцензія оформлюється на спеціальному бланку, підписується заступником Голови Правління Національного банку України, який за розподілом обов'язків між членами Правління здійснює загальне керівництво Департаментом реєстрації та ліцензування банків, і засвідчується гербовою печаткою. Філії комерційних банків мають право здійснювати банківські операції згідно з Положенням про філію та за умови видачі комерційним банком — юридичною особою дозволу на здійснення визначених банківських операцій. Для наочності складемо таку схему (рис. 14). Філії банку, що виконують операції із залучення іноземної валюти на внутрішньому ринку України, можуть виконувати операції тільки із залучення депозитів юридичних та фізичних осіб. У разі виявлення в діяльності філії фактів порушень чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та внутрішніх документів банку, що регламентують здійснення філією банківських операцій, територіальне управління Національного банку України повинно звернутися до банку — юридичної особи з вимогою усунути виявлені недоліки в роботі філії. У разі невиконання філією та банком-юридичною особою у встановлені строки зазначених вимог територіальне управління Національного банку України повинно подати до Національного банку України обґрунтовані пропозиції щодо відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх банківських операцій. § 3. Нагляд Національного банку України за діяльністю комерційних банків Нагляд Національного банку України за діяльністю комерційних банків та їх установ, розміщених на території України, він направлений на забезпечення стабільності банківської системи, захист інтересів клієнтів шляхом зменшення ризиків у діяльності комерційних банків. Суть нагляду визначається повноваженнями, встановленими Законом України «Про Національний банк України». Так, відповідно до ст. І Закону України «Про Національний банк України», банківський нагляд — система контролю та ак- тивних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими фінансово-кредитними установами у процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників. Система нагляду направлена на зменшення кількості внутрішніх та зовнішніх банківських ризиків Банківські ризики ~ небезпека збитків, які витікають із специфіки банківських операцій, що здійснюються в умовах ринкових відносин Існують зовнішні та внутрішні ризики Кредитний ризик — ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, що належать кредитору Валютний ризик — небезпека валютних втрат, пов'язаних із змінами курсу іноземної валюти по відношенню до національної грошової одиниці при проведенні зовнішньоторгових, кредитних, валютних операцій Ризик ліквідності — нездатність банку забезпечити безперебійну оплату своїх зобов'язань перед клієнтами Ризик процентний — небезпека втрат банку внаслідок перевищення відсоткових ставок, що виплачуються по залучених коштах над ставками по наданих позичках Ризик за цінними паперами — збитки від змін курсу цінних паперів, які знаходяться у портфелі банку До внутрішніх ризиків віднесені ризики, пов'язані із людським фактором (кваліфікація персоналу та ділові якості керівників, виконавча дисципліна, якість аудиторської служби та інші), а також оперативно-технічні ризики, які відображають ступінь дієздатності систем, що забезпечують внутрішню роботу банку системи безпеки, бухгалтерського обліку, засобів зв'язку, матеріально технічних засобів і т п. Розглянемо структуру системи банківського нагляду Система банківського нагляду скоординована за вертикаллю і функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку України Вона має такі рівні (з правом прийняття відповідних рішень і дій у межах своєї компетенції при здійсненні контрольних функцій) відділ банківського нагляду територіального управління, Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при територіальному управлінні, начальник територіального управління, відповідні департаменти банківського нагляду Національного банку України, заступник Голови Правління Національного банку України, Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України У разі неможливості прийняття управлінського рішення та вжиття заходів на вищевказаних рівнях системи банківського нагляду відповідні департаменти банківського нагляду на підставі матеріалів, наданих іншими рівнями, готують висновки та подають їх Правлінню Національного банку України для розгляду і прийняття рішення Опрацювання методичних інструментів здійснення банківського нагляду, обговорення принципових проблем, що виникають в діяльності комерційних банків, знаходження напрямів адекватного реагування на таю проблеми проводиться Консультаційною Радою з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України Система банківського нагляду на рівні відповідних департаментів банківського нагляду Національного банку України складається з департаментів та управління (відповідно до напрямів діяльності), а саме Департамент реєстрації та ліцензування банків — реєстрація банків і ліцензування банківської діяльності, Департамент безвиїзного нагляду — економічний аналіз, розроблення нормативів регулювання діяльності банків, Департамент інспектування банків — інспектування банків, Департамент з питань роботи з проблемними банками — здійснення нагляду за проблемними банками, які у встановленому порядку отримали сукупний рейтинг «граничний» (4) та «незадовільний» (5), Управління координації з питань банківського нагляду — координація інформації щодо банківського нагляду Система банківського нагляду на рівні територіального управління Національного банку України складається з начальника територіального управління, Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків при територіальному управлінні, а також відповідних підрозділів (відділів, секторів) відповідно до таких напрямів діяльності погодження на відкриття банківських установ та дозволів банківським установам на здійснення банківських операцій, інспектування банків і банківських установ; обробка економічної інформації; здійснення нагляду за банками, які у встановленому порядку отримали сукупний рейтинг «сильний» (1), «задовільний» (2) та «посередній» (3). З метою усунення порушень у діяльності комерційних банків та виправлення їх фінансового стану банківський нагляд усіх рівнів має повноваження застосовувати до банків нижчевикладені заходи впливу. На рівні відділу банківського нагляду територіального управління на підставі відповідних матеріалів готуються пропозиції щодо вжиття до комерційних банків таких заходів впливу: проведення з керівництвом банку та банківської установи спільних нарад з обговорення проблемних питань; надсилання керівництву банку листа із зобов'язаннями; надсилання банку попередження; стягнення у безспірному порядку штрафу у розмірі неправомірно отриманого доходу банком або банківською установою; проведення позапланових тематичних та комплексних інспекцій поточної діяльності банку або банківської установи; здійснення експертизи наданої банком програми фінансового оздоровлення; підготовка пропозицій щодо підвищення норми обов'язкових резервів, встановлення або скасування режиму фінансового оздоровлення, відкликання ліцензій та дозволів на здійснення окремих чи усіх банківських операцій, а також щодо припинення діяльності банку чи банківської установи, У разі подальшого погіршення стану банку або банківської установи відділ банківського нагляду територіального управління надсилає необхідні матеріали і висновки на розгляд Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку України. На рівні Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків при територіальному управлінні: проведення з керівництвом банків та банківських установ спільних нарад з обговорення проблемних питань; надання рекомендацій щодо підвищення банку норми обов'язкових резервів; внесення пропозицій щодо встановлення або скасування банку режиму фінансового оздоровлення; внесення пропозицій щодо усунення керівництва банківської установи від управління; внесення пропозицій щодо відкликання ліцензії на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, а також щодо припинення діяльності банків; прийняття рішень щодо відкликання дозволів філій на здійснення окремих чи всіх банківських операцій. На рівні начальника територіального управління: начальник територіального управління Національного банку України бере участь у процесі реагування з боку банківського нагляду на порушення в діяльності банків, вдаючись до таких заходів впливу; безпосередня участь у спільній нараді з керівництвом банківської установи з обговорення проблемних питань; отримання від керівництва банку листа із зобов'язаннями; надсилання попередження банку; накладення штрафних санкцій у розмірі неправомірно одержаного доходу; видання розпорядження щодо усунення керівництва банківської установи від управління. На рівні відповідних департаментів банківського нагляду подаються на розгляд заступнику Голови Правління пропозиції щодо вжиття заходів впливу з таких питань: проведення спільних нарад з членами спостережної ради та виконавчого органу комерційного банку, надання рекомендацій раді банку щодо кадрових змін у складі виконавчого органу; проведення інспекцій банків; надання пропозицій на ім'я голови ради банку щодо необхідності усунення керівництва банку від управління; підготовка матеріалів для винесення на розгляд Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України. На рівні заступника Голови Правління: заступник Голови Правління бере участь у процесі реагування з боку банківського нагляду на порушення в діяльності комерційних банків шляхом. затвердження планів контрольно-інспекційної роботи банківського нагляду; проведення з керівництвом банків спільних нарад з обговорення проблемних питань у їх діяльності та прийняття рішень, які б зобов'язували виконавчі органи банків усувати виявлені порушення і недоліки, прийняття рішень про проведення інспекцій комерційних банків та їх установ, визначення і координації дій департаментів банківського нагляду і відділів банківського нагляду територіальних управлінь На рівні Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України можливі такі заходи проведення комплексної оцінки фінансово-економічного стану банківської системи в цілому, визначення тенденцій її розвитку та надання пропозицій Правлінню щодо адекватного реагування, заслуховування керівників комерційних банків у разі порушення комерційними банками чинного законодавства з метою здійснення аналізу становища, що склалося в банку, і розроблення відповідних заходів щодо усунення негативних наслідків, прийняття рішень про відкликання у банку ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, підготовка необхідних висновків для Правління Національного банку України про відкликання ліцензії на всі види банківських операцій, надання комерційним банкам рекомендацій щодо усунення порушень в їх діяльності з питань, які не потребують розгляду на засіданні Правління, надання пропозицій Правлінню щодо прийняття рішень про застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, у разі виявлення фактів порушень Розглянемо порядок вжиття заходів впливу до комерційних банків Безпосередньо процес нагляду за діяльністю комерційних банків здійснює територіальне управління Національного банку України, відділ банківського нагляду якого на підставі отриманої інформації та звітності здійснює контроль за фінансовим станом комерційних банків та їх установ і дотриманням банками встановлених економічних нормативів, банківського законодавства та нормативних актів Національного банку України У разі порушення комерційним банком вимог банківського законодавства територіальне управління вирішує питання з керівництвом комерційного банку про проведення спільної наради з метою обговорення проблем діяльності цього банку При не-визначенні шляхів вирішення зазначених проблем, а також якщо нарада не може бути проведена з будь-яких причин, начальник територіального управління приймає рішення про здійснення інспекції безпосередньо у комерційному банку (установі) У разі виявлення недоліків у роботі банку начальник територіального управління пропонує комерційному банку вжити заходів щодо їх усунення та надати листа із зобов'язанням, а при невиконанні комерційним банком цих зобов'язань — надсилає попередження його керівництву За підсумками проведеної інспекції, у разі необхідності, начальник територіального управління інформує голову правління комерційного банку про подальші дії територіального управління, в тому числі про надання необхідних матеріалів до відповідних департаментів банківського нагляду Національного банку України Відповідні департаменти банківського нагляду Національного банку України проводять детальний аналіз матеріалів, наданих територіальними управліннями Національного банку України та отриманих з інших джерел, про наявність недоліків і порушень в діяльності комерційного банку та готують для Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків та Правління Національного банку України пропозиції щодо необхідності застосування таких заходів а) проведення інспекції у комерційному банку та його установах, метою якої є отримання інформації про фінансовий стан банку в цілому, систему його внутрішнього контролю, підтвердження достовірності звітних документів, перевірку законності банківських операцій та ліквідності банку тощо, б) встановлення та скасування режиму фінансового оздоровлення, в) усунення керівництва комерційного банку (установи) від управління, г) призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком, д) зупинення дії ліцензій на здійснення окремих або усіх видів банківських операцій, е) припинення діяльності банку, його реорганізація чи ліквідація, є) виключення банку з Реєстру банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у зв'язку з їх реорганізацією чи ліквідацією. Правління Національного банку України, розглянувши матеріали, надані відповідним департаментом банківського нагляду та Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків, приймає відповідне рішення. Послідовність вжиття того чи іншого заходу впливу не обов'язкова в усіх випадках у зв'язку з тим, що ці заходи мають бути адекватними допущеним порушенням. Рішення про застосування необхідних заходів впливу приймаються на відповідних рівнях системи банківського нагляду та Правлінням Національного банку України. Основним завданням усіх рівнів системи банківського нагляду Національного банку України щодо вжиття заходів впливу є регулювання діяльності комерційних банків з метою приведення її у відповідність із нормами і вимогами чинного банківського законодавства та нормативних актів Національного банку України, а також з метою забезпечення ліквідності, платоспроможності та стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк України відповідно до чинних нормативних актів застосовує до комерційних банків такі заходи впливу (рис. 16). Вибір заходів, які застосовуються до комерційних банків відповідно до банківського законодавства, повинен визначатися найбільш ефективним вирішенням виявлених проблем у діяльності комерційних банків та проводитися з урахуванням: характеру допущених комерційним банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану комерційного банку; значимості даного комерційного банку на ринку банківських послуг. Підставою для застосування Національним банком України і його територіальними управліннями непримусових та примусових заходів впливу можуть бути: результати здійснених Національним банком України та відповідними рівнями системи банківського нагляду перевірок діяльності комерційних банків чи установ комерційних банків; матеріали правоохоронних органів, місцевих державних податкових адміністрацій та інших органів, що характеризують дотримання комерційними банками та установами комерційних банків законодавчих актів з питань банківської діяльності; результати перевірок діяльності комерційних банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до законодавства на здійснення таких перевірок; інші матеріали, що характеризують діяльність комерційних банків (статистична звітність, щоденні баланси тощо). Рішення про застосування примусових заходів впливу може бути оскаржено в арбітражному суді. До прийняття відповідного рішення арбітражним судом дія постанови Правління Національного банку України або розпорядження його територіального управління не призупиняється. Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних банків Національним банком України при незначному рівні підвищеного ризику та глибини проблем у фінансово-кредитній діяльності комерційного банку і носять характер добровільності Їх вирішення й розуміння наявності проблем з боку комерційного банку. Вони застосовуються до комерційних банків усіма рівнями системи банківського нагляду Національного банку України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правовий статус Національного банку України» з дисципліни «Банківське право України»
