Наука є системою понять про дійсність і має на меті досліджен-ня на основі певних методів пізнання об’єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення, для передбачення і перетворення дійсності в інтересах суспільства, людини. Наука — це одночасно і система знань, і їх духовне виробництво, і практична діяльність на їх основі. Наука є складовою частиною культури людства, її пито-ма вага постійно зростає. Наука виконує такі основні функції: пізна-вальну, культурно-світоглядну, функцію безпосередньої продукти-вної сили, прогностичну, функцію духовного перетворення світу. Наука має справу з особливим набором об’єктів реальності, які не можна звести до об’єктів повсякденного досвіду. Для опису цих об’єктів, незвичайних з точки зору здорового глузду, наука вироби-ла спеціальну мову, понятійний апарат, а для безпосереднього впливу на них наука створила систему спеціальних знарядь (інстру-менти виміру, різні прилади тощо), які дають змогу виявити можли-вий їх стан в умовах, що піддаються контролю суб’єкта. Наука фо-рмує специфічні способи обґрунтування істинності знань: експериментальний контроль за одержаним знанням, виведення од-них знань з інших, правильність яких уже доведена. За предметом дослідження науки поділяються на природні — технічні (вивчають закони природи і способи їхнього освоєння), суспільні (об’єктом тут виступають різні суспільні явища та їх закони), гуманітарні (ви-вчають саму людину як особистість). Предмет науки впливає на її методи, способи дослідження об’єкта. Так, у природничих науках одним із головних способів дослідження є експеримент, а в суспі-льних науках — статистика.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття науки, її види і функції» з дисципліни «Філософія»
