Експериментальними дослідженнями вста-новлено, що інтенсивність праці можна характеризувати такими показниками, як темп роботи і час зайнятості працівника актив-ною роботою протягом зміни. За інших однакових умов, втома майже прямолінійно залежить від цих показників. Чим вищий темп роботи і більший час зайнятості, тим більша втома праців-ника наприкінці робочої зміни. Між темпом роботи і часом за-йнятості існує загальнобіологічна закономірність: при збільшенні одного показника зменшується другий. Коефіцієнт інтенсивності праці Кі = Кт ∙ Кз, де Кт — коефіцієнт темпу, частки одиниці; Кз — коефіцієнт за-йнятості активною роботою, частки одиниці. Коефіцієнт темпу характеризується відношенням нормативно-го часу операції, розрахованого за системою мікроелементного нормування, до фактичного часу виконання: , де Тн — нормативний час операції; Тф — фактичний час вико-нання операції. Коефіцієнт зайнятості визначається відношенням фактичної зайнятості активною роботою до нормативної величини часу ак-тивної роботи: , де Тф.з — час фактичної зайнятості активною роботою, хв; Тзм — тривалість робочої зміни (480 хв); К — галузевий норматив кое-фіцієнта зайнятості корисною роботою. При нормальній інтенсивності праці коефіцієнт наближається до 1. Якщо він становить 1,01—1,08, то інтенсивність праці під-вищена (допустима); при коефіцієнтах від 1,09 до 1,15 — висока, а понад 1,16 — дуже висока. Для того, щоб врахувати витрати організму, запобігти неспри-ятливим реакціям і захворюванням працівників при роботі з різ-ною інтенсивністю, необхідно зробити поправку на фактичну ва-жкість праці. З цією метою використовується коефіцієнт важкості, або питома важкість праці, балів/хв: , де Ів — інтегральний показник важкості праці, балів; 480 — мак-симальний фонд робочого часу за зміну, хв. Максимальне значення коефіцієнта важкості при шостій кате-горії важкості праці і восьмигодинній робочій зміні становить 0,125 балів/хв; при п’ятій категорії — 0,123; четвертій — 0,111; третій — 0,094; другій — 0,068; першій — 0,037 балів/хв. Операція або робота вважаються нормальними, якщо питома важкість їх не перевищує 0,068 балів/хв. Вплив інтенсивності праці на організм людини в конкретних умовах враховується через категорію її важкості і визначається за формулою: , де Кв.ф — коефіцієнт фактичної важкості праці, балів/хв; Кі — ко-ефіцієнт інтенсивності праці; Кв — коефіцієнт важкості праці, балів/хв. За зростанням коефіцієнта фактичної важкості праці можна встановити, до якої категорії вона підвищується в несприятливих умовах при високій інтенсивності праці. Так, при коефіцієнті важкості роботи 0,068, який відповідає другій категорії важкості праці, підвищення інтенсивності до 1,16—1,25 збільшує коефіці-єнт фактичної важкості даної роботи до 0,085. Це означає, що да-на робота перейшла в третю категорію важкості. В той же час при коефіцієнті важкості 0,123, тобто п’ятій категорії важкості праці, нормалізація інтенсивності до допустимого рівня (0,9) фо-рмує коефіцієнт фактичної важкості 0,110, який відповідає четве-ртій категорії важкості праці. Взаємозв’язок інтенсивності і важкості праці свідчить про те, що в сприятливих умовах інтенсивність і продуктивність праці можна значно підвищувати без шкоди для здоров’я людини. В несприятливих умовах збільшувати інтенсивність праці можна лише до певних меж. Зростання коефіцієнта фактичної важкості праці враховується при встановленні відповідних доплат до тарифної ставки за не-сприятливі умови та інтенсивність праці. Так, доплати залежно від категорії важкості праці коливаються від 4 до 24 % тарифної ставки. Доплати залежно від питомої ваги активного часу в опе-ративному і коефіцієнта фактичної важкості праці встановлені в діапазоні 5—20 % тарифної ставки. У результаті працівникам, які виконують роботу шостої категорії важкості при коефіцієнті важкості 0,125 балів/хв і коефіцієнті зайнятості активною робо-тою 0,9—1,0, встановлюються доплати в розмірі 42—44 % тари-фної ставки. Однак на практиці необхідно намагатися забезпечити такі умови, за яких ефективне підвищення інтенсивності і продуктив-ності праці поєднувалося б з розвитком професійної витривалості і збереженням здоров’я працівників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Показники інтенсивності праці» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
