Оскільки рівень працездатності і втоми пра-цівника безпосередньо залежить від важкості праці, то остання взаємопов’язана з інтенсивністю праці. Між інтенсивністю і важ-кістю праці існує принципова відмінність. Вона полягає в тому, що інтенсивність праці пов’язана з продуктивністю і є її факто-ром, а важкість праці пов’язана з відтворенням робочої сили і ха-рактеризує ступінь впливу сукупності всіх елементів праці і ви-робничого середовища на функціональний стан організму і здоров’я працівника. Кількісна відмінність зводиться до того, що важкість праці визначається всіма затратами енергії праців-ника як продуктивними, так і непродуктивними, а інтенсив-ність праці — тільки продуктивними, втіленими в корисному результаті праці. Інтенсивність праці можна підвищувати двома способами: • за рахунок підвищення темпу робочих рухів, більш високого напруження уваги, пам’яті, мислення, тобто завдяки більшому напруженню фізіологічних і психологічних функцій. Це абсо-лютна інтенсифікація праці; • за рахунок більш економного використання витрат робочої сили, яке забезпечується внаслідок раціоналізації робочих рухів і трудових процесів, оптимізації умов виробничого середовища. Завдяки цьому питома вага затрат енергії, безпосередньо пов’язаних з виробництвом продукції, в загальних енергозатратах пра-цівника зменшується. Це відносна інтенсифікація праці. І в першому, і в другому випадку інтенсивність праці повинна бути оптимальною, науково обгрунтованою, знаходитися в межах, обумовлених фізіологічними законами витрачання енергетичних ресурсів працівника. Закономірності динаміки інтенсивності праці і працездатності збігаються і тому повинні бути покладені в основу нормування праці, регулювання швидкості рухів працівника.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відмінність між інтенсивністю і важкістю праці» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
