Критеріями монотонності праці є повторю-ваність трудових прийомів і дій за одиницю часу, тривалість опе-рації і рівень її складності. Однак цих показників недостатньо, оскільки ступінь монотонності операції навіть при значному ча-совому інтервалі, але меншому елементному складі, може бути вищим, ніж при виконанні багатоелементної операції з незнач-ним часовим циклом кожного елемента. Залежно від поєднання кількох ознак розрізняють чотири категорії монотонних робіт. Таблиця 9.1 КРИТЕРІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ МОНОТОННОСТІ ПРАЦІ Особливості операції Ступінь монотонності І II III IV Повторюваність (за годину) до 180 181—300 301—600 > 600 Тривалість, с > 100 100…46 45…20 19…2 Кількість елементів > 10 10—6 5—3 2—1 Для оцінки монотонності важливе значення має врахування темпу і ритму роботи. Операційний темп — це ступінь насичення одиниці робочого часу трудовими рухами. Ритм — закономірне чергування елементів роботи і пауз між ними. За однакових умов, більш монотонна та виробнича операція, якій властивий вищий операційний темп. Вихідною величиною для оцінки інтенсивності операційного темпу вважається норма-тив 25 трудових рухів руками за одну хвилину. Для порівняння різних робіт за монотонністю використовується коефіцієнт монотонності — Км, який вираховується за формулою: , де Тпр — час, затрачений на виконання повторюваних рухів (дій); Т — загальна тривалість виконання роботи. Проте обгрунтування єдиних критеріїв монотонності наштов-хується на певні труднощі, оскільки монотонні роботи сильно відрізняються за важкістю і характером зрушень фізіологічних функцій організму працівника. З. М. Золіна виділяє такі чотири групи конвеєрних робіт: • нервово-напружена фізично легка праця; • фізично легка праця з середнім нервовим напруженням; • фізично важка праця з середнім нервовим напруженням; • фізично важка нервово-напружена праця. Перша група конвеєрних робіт (складання годинникових ме-ханізмів) характеризується найбільшою складністю операцій і найменшою монотонністю. Для цієї групи характерним є висока координація рухів, напруження зору, статичні навантаження, ак-тивність вищих відділів ЦНС. Друга група конвеєрних робіт характеризується порівняно простими за змістом операціями, меншою кількістю і тривалістю елементів, помірним напруженням зору, уваги. Третя група робіт (складання моторів автомашин) характе-ризується ще більш простим змістом операцій, високою моно-тонністю при значних динамічних і статичних навантаженнях, затратами енергії 200…250 ккал/год. Четверта група робіт пов’язана зі значною монотонністю, оскільки операції складаються всього із 2—3 елементів (скла-дання вантажних автомобілів) — піднімання, перенесення і під-тримання деталей. Вантажообіг за зміну 30…40 т. Енергозатра-ти — 300—350 ккал/год. Криві працездатності, побудовані на основі економічних, фізі-ологічних і психологічних показників при виконанні різних груп робіт, значно відрізняються. Так, за показником м’язової витри-валості для робіт першої і другої груп характерна класична крива працездатності, для третьої і четвертої груп — крива виснаження, коли різке зниження цього показника відмічається через 1—1,5 години, а наприкінці робочої зміни вона на 60 % менша від вихід-ного рівня. Монотонні операції призводять до різко виражених змін у ключових для даної трудової діяльності фізіологічних системах і помірних зрушень у супутніх системах. Особливо монотонні операції без переважного напруження якоїсь однієї фізіологічної системи викликають великі зрушення у функціональному стані центральної нервової системи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Критерії монотонності праці» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
