Важливою і необхідною умовою ефективної трудової діяльності людини є увага. Чим складніша і відповідальніша праця, тим більші вимоги вона ставить до уваги, оскільки остання забезпечує вибірковий, цілеспрямований характер таких пізнавальних процесів, як сприймання, мислення, запам’ятовування, відтворення інформації тощо. Увага — складне психічне явище, яке супроводжує, спрямовує і доцільно організовує психічну діяльність, не будучи самостій-ним її видом; це зосередження свідомості на певному об’єкті, при якому забезпечується особливо чітке відображення останнього. Увага — це така сторона психічної діяльності, завдяки якій окремі сприйняття, думки, почуття, дії, образи усвідом-люються людиною ясно і чітко, тоді як інші відходять на дру-гий план або свідомо зовсім не сприймаються. Фізіологічні механізми уваги пов’язані з принципом домінан-ти, тобто підвищеною збудливістю певних мозкових структур, які забезпечують високу ефективність тих чи інших пізнавальних процесів, а також з функцією ретикулярної формації, яка підтри-мує високий рівень активності кори. Увага підвищує ефективність праці, зумовлюючи особливо чі-ткий перебіг психічних процесів. Завдяки механізму уваги люди-на не помічає побічних подразників, аналіз і узагальнення робить швидше і точніше, думки утримуються в свідомості доти, доки не буде досягнуто мети праці. Специфічними особливостями уваги є її зосередженість та динамічність. Зосередженість уваги виявляється в заглибленні людини в діяльність за умови відволікання від усіх інших об’єктів, які перебувають у полі сприймання. Динамічність уваги — це її постійне коливання, яке виражається в періодичній зміні об’єктів сприймання. Вона зумовлена тим, що в кожний даний момент у свідомості людини відбувається багато психічних процесів. Залежно від об’єкта зосередження (предмети, думки, рухи) вио-кремлюють такі форми прояву уваги, як сенсорна (перцептивна), інтелектуальна і моторна (рухова). Так, точність сприймання ін-формації залежить від уваги, послаблення якої може призвести до порушення перцептивних процесів. Аналогічно значення уваги ви-являється для продуктивного мислення, мнемічних процесів. За способами виникнення і здійснення розрізняють мимовіль-ну і довільну увагу. Мимовільна (пасивна, емоційна) увага — це зосередження свідомості на об’єкті в зв’язку з його особливо-стями як подразника. Вона не вимагає зусиль на зосередження і не пов’язана з метою трудової діяльності. Умовою виникнення мимовільної уваги є новизна або значна сила подразника. У про-цесі праці мимовільна увага зумовлюється зовнішніми для люди-ни причинами, не пов’язаними з трудовою діяльністю, і виявля-ється як відволікання від роботи або як показник втоми. Довільна (активна, вольова) увага — це свідомо регульова-не зосередження на об’єкті, зумовлене умовами діяльності. Характерними рисами її є цілеспрямованість, організованість, стійкість. Підтримання довільної уваги вимагає від працівника значних зусиль, особливо за складних умов, при наявності пере-шкод, зниженні пізнавального інтересу та пасивних емоційних станах і втомі. Зменшенню цих зусиль сприяють поєднання ро-зумових процесів з практичними діями, відсутність на робочому місці відволікаючих подразників, сприятливий соціально-психологічний клімат, заінтересованість у результатах праці. Стосовно трудової діяльності виділяють ще один, особливий вид уваги — вторинно-мимовільну, або післядовільну. Післядові-льна увага, як і довільна, пов’язана зі свідомо поставленою метою, яка, проте, досягається без особливих вольових зусиль працівника в зв’язку з підвищеним інтересом його не лише до результатів, а й до змісту самої праці. Основна риса після-довільної уваги — наявність стійкої домінанти, захоплення робо-тою, що забезпечує найбільшу її ефективність. Післядовільна увага виникає на основі довільної і характеризується зниженням вольового напруження, що наближає її до мимовільної уваги. Усі три види уваги тісно переплітаються і взаємодіють, пере-ходячи на різних етапах роботи один в одний.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Увага та її види» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
