Власні кошти мають кількісну і якісну характеристику. Кількісно власні кошти характеризуються 2 показниками:
питомою вагою від валюти балансу = Власні кошти / Валюта балансу, нормальне значення не нижче 8%. Як правило в новостворених банках, які не мають іміджу, обсяг власних коштів може сягати і 30%, їм на початку діяльності необхідно розвивати технічну базу, формувати склад спеціалістів, організовувати рекламу, тобто для залучення коштів зі сторони необхідні значні власні кошти.
Бувають випадки, що розмір власних коштів опускається до 2-3% у банках на межі банкрутства. Рівень цього показника в питомій вазі вже характеризує місце і долю банків.
величиною власних коштів нетто = Власні кошти – Відвернені або Вилучені кошти, вилученими з обороту є кошти вкладені в основні засоби, незавершене капітальне будівництво, нематеріальні активи, вкладання в придбання малоцінних предметів на складі, господарчі матеріали, перерахування авансів дебіторам для одержання від них обладнання та інше.
Формула свідчить, що банк не повинен мати негативного значення власних коштів нетто, інакше він не зможе нормально функціонувати і повинен залучати або позичати кошти на стороні. В таких випадках банку нічим не тільки утримувати апарат, але майже неможливо здійснювати кредитні та інвестиційні операції.
На предмет якості власних коштів їх характеризують показником коефіцієнтів імовірності. Іммобілізація означає відвернення, вилучення власних коштів = Іммобілізовані кошти / Власні кошти брутто.
22. Аналіз тенденцій складу, структури та динаміки залучених і запозичених коштів.
Якщо звернути увагу на групу зобов’язань, в склад яких входять залучені і запозичені кошти, то їх можна поділити на три групи:
депозити до вимоги,
стокові депозити,
інші зобов’язання або кредити.
Порівняльний якісний аналіз структури залучених і запозичених коштів за певний період дає змогу оцінити роботу банку із залучення нових джерел коштів. При формуванні залучених коштів банк має дуже обережно підходити до різноманітних джерел, оскільки майже всі залучені кошти є платними для банку. Залучені кошти банку є одночасно його кредитними ресурсами, тому доцільно залучати таку суму коштів, яку в подальшому можна розмістити в активах як кредити. Значне перевищення залучених коштів над кредитами може призвести до збитковості кредитних операцій КБ.
Залучені кошти, з точки зору платності, можна поділити на “дешеві” та “дорогі”. Найбільш дешевими є депозити до вимоги (клієнтські рахунки), але передбачити використання клієнтами грошей з цих рахунків неможливо, тому більш надійними є строкові депозити, а особливо юридичних і фізичних осіб. Вони дають можливість банкам виходячи із строків вкладів, видавати кредити.
Проте обсяг строкових депозитів не може бути безкінечним, оптимальним вважається 65% структури залучених коштів, а 80% - це вже банкрутство, у таких випадках % сплачені по них не покривають % одержані по кредитам. Оскільки на сьогоднішній день банки мають кредитні ресурси, але не можуть їх розмістити, бо відсутня реальна ліквідна застава.
До “дорогих” відносяться МБК. Якщо в структурі залучених коштів на частину МБК припадає 50%, така структура є неефективною і ризикованою. Склад і структура залучених і запозичених коштів аналізується в таблиці: види залучених коштів, минулий рік (грн. %), звітний рік (грн.%), темп зміни в %.
23. Оцінка добавленої вартості і мультиплікатора капіталу.
Фактори під впливом яких формується прибуток, не обмежуються прибутками і витратами. Дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування є:
обсяг капіталу банку,
рівень ефективності використання активів банку,
мультиплікаторний ефект капіталу,
рентабельність прибутку.
Мультиплікаторний ефект капіталу полягає у здатності капіталу створювати активи банку шляхом залучення якомога більшого обсягу коштів нв кожну гривню капіталу. Оцінка мультиплікаторного ефекту капіталу, здійснюється за допомогою мультиплікатора капіталу = Залишки активів / Залишки капіталу, у визначений момент часу.
24. Оцінка обгрунтованості залучення МБК на основі розрахунку платіжного балансу та коефіцієнтів прибутковості.
Якщо банки не мають можливості залучати депозити для того, щоб виконати нормативи НБУ, вони використовують МБК. Чи вигідно працювати з МБК дає відповідь аналіз вартості їх придбання. Вартість придбання ресурсів, і в тому числі МБК визначають за формулою:
Варт-ть рес-в = Вартість придбання / Сер.-річ. залишки залучених коштів
Аналіз показує, що найдорожчими є МБК, але це не означає, що їх не має необхідності залучати. Вирішити остаточно можна співставивши коефіцієнти ефективності використання окремо МБК за прибутками і окремо коефіцієнтах ефективності використання всіх активів.
Коефіцієнт ефективності використання активів визначається = Прибутки від усіх акт. операцій за рік / Середньорічні залишки прибуткових активів.
Якщо К МБК > А ефект, а є рація користуватися такими кредитами.
Необхідність залучати МБК або видавати їх встановлюється щоденно на основі розрахункового платіжного балансу, який складається з двох частин: надходження коштів і платіжні зобов’язання банків. І якщо платіжні зобов’язання > надходжень коштів, то банк вимушений, щоб виконати свої зобов’язання залучати МБК в розмірі суми (платіж. зобов’язань – надходження коштів).
25. Оцінка депозитної політики банку.
Депозитна політика банку характеризується 3 показниками:
рівень осідання коштів, що надійшли на вклади = .(Ок – Оn) / H
де Ок – залишок коштів на вкладах на кінець періоду
Оn – залишок коштів на вкладах на початок періоду
Н – надходження вкладів.
2) середній строк зберігання вкладної гривні = (Осер * Д) / В
де Осер – середній залишок коштів на вкладах
Д – видані повернені вклади
В – кількість днів у періоді.
3) коефіцієнт використання депозитів = Середня заборгованість по кредитах / Середні залишки по всіх залучених і позичених коштах
Депозитна політика – це рівень вик-ня найбільш надійних строкових депозитів і вкладень населення.
26. Значення, завдання і інформаційне забезпечення аналізу прибутків і витрат банку.
Аналіз фінансових результатів діяльності КБ полягає в проведені аналізу прибутків, витрат банку, розрахунку Пр та рентабельності. Основним джерелом для проведення аналізу фін. стану банку є форма 2 “Звіт про прибутки та збитки”, який побудований за 3 напрямами:
операційні прибутки, в т.ч. %, комісійні, з ЦП та інші,
операційні витрати, - // -
витрати на утримання банку – зарплата з відрахуваннями, орендна плата, витрати на охорону, канцелярські і т. д.
Наприкінці 4 розділу узагальнюються прибутки і витрати і визначається спочатку бал., і потім чистий Пр за мінусом сплати податку в бюджет.
Завдання аналізу заключається в:
зіставлення прибутків і витрат - системно зіставити з Пр чи збутом працює банк,
виявляти тенденцію і прибутки по прибуткам і витратах, які визначають кінцевий фінансовий результат.,
виявляти резерви
на основі зробленого аналізу коригувати депозитну, кредитну, інвестиційну політику банку з метою підвищення ефективності.
27. Аналіз виконання плану прибутків.
Прибутки КБ складають сукупний прибуток, який залежить від обсягів та вартості наданих банком послуг.
У загальному визначенні прибуток – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Прибуток банку є необхідною умовою отримання Пр, і забезпечення рентабельної діяльності банку. Як фактор утворення Пр, прибуток у свою чергу, також перебуває під впливом різноманітних факторів. Аналіз прибутку як окремого виду фінансових результатів є необхідною умовою забезпечення ефективного управління прибутком з метою збільшення його обсягу та підвищення рівня прибутковості банківських операцій.
Так до аналізу прибутків відноситься оцінка виконання плану прибутків. Оцінити перспективу діяльності банку можна тільки співвідношенням даних бізнес-плану і фактично досягнутих показників по прибуткам. При загальній оцінці виконання плану прибутків порівнюються такі показники: % прибутків в т. ч. по короткостроковим і довгостроковим кредитах, та непроцентні прибутки всього, в т.ч. від наданих послуг та від позареалізаційним операціям. Розраховується відхилення як в абсолютному виразі, так і в %. Робиться висновок щодо виконання плану прибутків загалом, так і окремо за показниками.і
28. Аналіз структури прибутків.
Аналіз прибутків здійснюється у такій послідовності:
загальна оцінка рівня прибутків,
на основі структури прибутків виявляють фактори, які формують;
по гол. виду прибутків аналізують фактори, які їх формують;
аналізують рівень виконання плану по прибуткам в цілому і за його основними видами;
аналізують найважливіші фактори, які впливають на рівень виконання плану прибутків.
Здійснити висновок про ефективність управління банком за допомогою оцінки рівня прибутків (загальна сума прибутків, загальна сума активів, які створюють ці прибутки, загальний обсяг одержаного прибутку, рівень прибутковості на 1 грн активів) не можливо. Для цього необхідно розглянути структуру прибутків. Аналіз структури прибутків здійснюють за таблицею, в якій перераховані основні % прибутки і не% прибутки.
До % прибутків відносяться:
прибутки по короткостроковим кредитам в національній валюті,
прибутки по короткостроковим кредитам в інвалюті,
прибутки по довгостроковим кредитам;
прибутки по МБК;
прибутки по дисконтним операціям з векселями.
До не % прибутків відносять:
прибутки та комісія по наданих послугах;
прибутки від операцій з цінними паперами;
прибутки від позареалізаційних операцій.
Аналіз здійснюється за 2 роки: базовий та звітний. Кількісний аналіз структури прибутків банку полягає у визначенні питомої ваги окремих статей прибутків в їх загальній сумі. Це дає змогу побачити, які прибутки мають найбільшу питому вагу, як показує досвід, що найбільшу питому вагу мають % операції, а не% операції відіграють невелику роль у формуванні прибутків. Також розраховується відхилення абсолютне та у % до базового року. Збільшення % прибутків - явище позитивне, оскільки свідчить про ефективну кредитну політику банку.
29. Аналіз динаміки прибутків в цілому та за складом і структурою.
Прибуток – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Прибуток банку є необхідною умовою отримання Пр, і забезпечення рентабельної діяльності банку. Як фактор утворення Пр, прибуток у свою чергу, також перебуває під впливом різноманітних факторів. Аналіз прибутку як окремого виду фінансових результатів є необхідною умовою забезпечення ефективного управління прибутком з метою збільшення його обсягу та підвищення рівня прибутковості банківських операцій.
Загальний аналіз прибутків банку ґрунтується на використанні методик вертикального та горизонтального економічного аналізу, які дозволяють оцінити структуру прибутку банку та визначити динаміку прибутку в цілому і за кожною його складовою.
Система показників, які використовуються в загальному аналізі прибутку, включає абсолютні вартісні показники, що характеризують обсяг прибутку в цілому та за його складовими і відносні показники структури, якими визначається питома вага кожної складової прибутку; абсолютні та відносні показники динаміки, які дозволяють оцінити зміну прибутку банку: його загального обсягу, за складом і структурою.
Загальна оцінка потребує уточнення, яке має ґрунтуватися на аналізі окремих складових прибутку, дослідження прибутку від окремих операцій, вивчення причин, що обумовили зміну прибутку за обсягом, складом і структурою.
Дослідження окремих складових прибутку здійснюють, починаючи з тих його видів, питома вага яких переважає у загальному обсязі прибутку звітного року. Обов’язково досліджують склад і структуру процентного прибутку банку, навіть якщо за питомою вагою він поступається іншим видам прибутку.
30. Оцінка впливу основних факторів на рівень формування прибутків у цілому та за їх видами.
Аналіз прибутків здійснюється в такій послідовності:
загальна оцінка рівня прибутків;
на основі структури прибутків виявляються найголовніші;
за гол. видом прибутків аналізуються фактори, які їх формують;
аналізується рівень виконання плану по прибутку в цілому і по його основних видах;
аналізуються найважливіші фактори, які впливають на рівень виконання плану прибутків.
Оскільки в структурі прибутків банку найбільшу питому вагу мають отримані відсотки, слід відмітити, що на величину цих прибутків впливають 2 фактори – сума наданих кредитів та відсоткова ставка за наданий кредит. Отже, аналіз впливу цих факторів на загальну суму %, отриманих банком від кредитних операцій здійснюється в таблиці, де зіставляються суми виданих кредитів, суми отриманого % прибутку від них, середня %ставка за минулий і звітний роки.
Послідовність розрахунку:
спочатку вираховують відхилення показників звітного року від показників минулого;
визначають, який розмір % прибутків може бути отриманий у звітному році по ставках минулого року,
щоб визначити, яка сума прибутку буде отримана у звітному році за рахунок збільшення обсягу виданого кредиту від розрахов. умовної суми віднімають суму % прибутку минулого року;
визначимо розмір прибутку, який отримано за рахунок зміни % ставки.
Для цього від загальної суми % прибутків (тобто отримані % звітного року – отримані % базового року) віднімають прибуток отриманий від збільшення обсягу виданих кредитів.
31. Аналіз рівня прибутковості активів банку
Аналіз прибутків і витрат має дуже велике значення.
Так завданнями аналізу є:
зіставлення приб. і витрат, виявлення – з ПР чи збитком працює КБ
виявлення тенденції і факторів по прибуткам і витратах, які визначають кінцевий фін. результат
виявлення резервів
на основі здійсненого аналізу коригування депоз., кред., інв. політики КБ з метою підвищення ефективності.
При здійсненні заг. оцінки рівня прибутків визначають рівень прибутковості КБ, виходячи з 4 показників: 1)заг ∑ прибутків, 2)заг ∑ активів, які створюють ці прибутки, 3)заг. обсяг одержаного ПР, 4)рівень прибутковості 1 грн. активів.
Активи банку – це ресурси, які виступають у вигляді грош. коштів, кред. портфеля, портфеля ЦП або інвестицій і вкладень в ОЗ, немат. активи, дебіт заборгованість, витрати майб. періодів, господ. та малоцінні матеріали. При здійсненні заг. оцінки рівня прибутків можна визначити на скільки в абсолютному вираженні або активи в сукупності та окремо кожна з екон. груп активів (прибуткові та неприбуткові), визначити їх відхилення щодо базисного року, визначити питому вагу прибуткових активів (в %). Важливим показником при здійсненні аналізу є визначення прибутковості 1 грн. активів в цілому. Для цього всі прибутки ділять на всі активи. В т.ч. прибуткові активи = (прибутки процентні і з ЦП) ділять на (середній залишок по прибутковим активам).
32.Оцінка виконання кошторису витрат
Аналіз прибутків і витрат має велике значення в загальному аналізі банківської діяльності, оскільки прибутки і витрати – це базові показники діял-ті банку.
Так до аналізу прибутків і витрат відноситься заг. оцінка виконання плану по витратах та постатейний аналіз виконання плану витрат.
Оцінити перспективну діял-ть банку можна тільки співвідношенням даних бізнес-плану і фактично досягнутих показників по витратах. При заг. оцінці виконання плану по витратах порівнюються такі показники як витрати, вал. прибуток та витрати на 1 грн. прибутків. Розраховується відхилення від плану як в абсолютному виразі, так і в %.
Так, н-д, якщо в порівнянні з планом, який не виконано, рівень витрат на 1 грн. прибутків , то це не вказує на підвищення ефек-ті управління витрат, оскільки і приб. витрати на 1 грн прибутків за рахунок витрат, але це не економія, а вал. прибуток.
Роль окремих видів витрат виконані планом розкриває структура статей витрат. При цьому аналізі розглядаються такі статті як %-ні витрати (по поточних рахунках, по депозитах і вкладах населення, плата за кред. ресурси) та не%-ні витрати на утримання апарату упр-ня, амортизаційні відрахування та ін. витрати. Розраховується питома вага кожного з показників, обов’язково визначається економія () або перевитрати (+) та резерви (що з +). Визначається, де досягнута найбільша економія.
33.Аналіз структури витрат
Аналіз витрат банку здійснюється у такій послідовності:
загальна оцінка
порівняльна оцінка структури витрат
оцінка виконання бізнес-плану по витратам в цілому, в розрізі окремих статей і з врахуванням окремих факторів, а саме: сер. залишків коштів на поточних рахунках, на депоз. рахунках, на рахунках виданих кредитів.
Якщо заг. оцінка рівня витрат свідчить про їх напрямки чи то їх структура свідчить про роль окремих груп витрат в заг. їх обсязі.
Аналіз структури витрат здій-ся за таблицею, в якій перераховані всі витрати КБ, а саме операційні витрати та витрати на утримання апарату управління.
До операційних витрат відносяться:
1) сплачені % (по рахунках клієнтів, по депозитах підприємств, по вкладах фіз. осіб, по позиках і депозитах КБ);
2) сплачена комісія по послугах клієнтам;
3) витрати по операціях з ЦП;
4) витрати по обслуговуванню (розрахунковому і касовому);
5) витрати по маркетингу та рекламі;
6) інші (відрахування в позабюджетні фонди, оренда та утримання приміщень).
До витрати на утримання апарату управління відносяться:
оплата праці з відрахуваннями
господарські витрати
витрати по охороні.
