Прин-п автоном-і озн-є що всі б-ти які форм-я в даній країні є відокремленими і формуються незал від ін бюдж-в. На кожн р-ні склад-я і затв-я тільки належн-й до цього р-ня б-т. Автономність досягається за рах: 1)затвердж і викон кожного бюдж окремо 2)чіткого розмеж дох і вид між бюдж-ми 3)необмеж прав місцевих орг влади та управління у затвердж і викон власних бюдж-в. За додерж пр-пу автономн-ті, втруч-ння згори неможливо.
ДАЛЬШЕ ПО ЖЕЛАНИЮ.
Відповідно до чинного Бюдж Код, Бюджетна система України грунтується на таких принципах: 1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності; 2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; 3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети; 4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; 5) принцип обгрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил; 6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів; 7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача; 8) принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями; 9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; 10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами; 11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
15 Засади і принц-и розмеж-я вид-ів між б-ми.
Розмеж-я дох-ів і вид-ів між окр-и б-ми поч-я з розп-у вид-ів. Оскільки б-т є фін базою Держ, то в основі розмеж-я вид-ів лежить визн-я меж функцій між окремими рівнями держ влади й упр-я. При цьому функціональні повноваження поділяються на делеговані, неделеговані та влісні. Таким чином, видатки поділ на: 1)видатки на здійсн неделегованих повноваж – забезп конст ладу держ, держ суверенітету та ін видатки, що не можуть бути передані на викон-ня місц самовряд-ню. Здійсн за рах Держ бюдж; 2)видатки на здійсн делегованих повноваж - видатки, які визначаються функц-ми держ і можуть бути передані на викон-ня місц самовряд-ню з метою найефект-го їх викон. Здійсн за рах місцевих бюдж та трансфертів; 3)видатки на здійсн власних повноваж – видатки на ралізацію прав, обов’язків та ф-цій місцевого самовряд, які мають місцевий х-р. Здійсн за рах коштів місц бюдж-в.
Розмеж вид-ків може грунтуватись на 2х принципах: 1)відомчої підпорядкованості – суб’єкт бюдж фінансування отримує кошти з того бюдж, який відпов рівню органу управління цим суб’єктом; 2)територіального розташування – фінансування здійсн з бюдж тієї адмін одиниці, на тер якої знах суб’єкт фінанс-ня.
Відповідно до чинного Бюдж Код, видатки бюдж класифік-ся за: 1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків); 2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків); 3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків); 4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).
16 Основи і методи розп-лу доходів між б-ми. Розмеж дох є похідним від розмеж вид-ків і має в своїй основі таки пр-пи: 1)забезп надійної фін бази для фінанс закріплених видатків 2)встановл залежності між зусиллями органів влади та управління й формуванням дох-в відпов бюдж-в 3)встановл зацікавл-ті місц орг влади у пошуку і мобіліз-ї фін рес та недопущ адмін вилуч дох-в для бюдж вищого рівня.
Розп-л дох-ів грунт-я на встан-і загальнодерж под-ів і платежів та місцевих под-ів і зборів. Заг-держ под-ки та обовязкові платежі поділ-я на: -закріплені – дох-ди що повн-тю або частково надх-ть до даного б-ту; -регул-чі – ті дох-ди від яких встан-я відрах-я до б-ів нижч-х рівнів відпов-о до їх потреб, тобто нормативи відрахувань диференціюються в розрізі окр-х бюджетів і період-о (як правило щорічно) змін-я. На даний час в У переваж закр-і дох-ди. Б-не регул-я має досить обмеж-й х-р.
Місцеві под-ки і збори закріплюються за місц-и б-ми відпов-о до того, який орган їх встан-є. При цьому може також визн-ь їх розп-л між окр-ми ланками місц-х б-ів. На даний час у розподілі видатків склались такі пропорції: -з держ б-ту фін-ся вид-ки на оборону, нар/госп, на утрим орг-ів заг-держ влади та упр-я, прокуратури, судової влади , митних і податк-х орг-ів, окр-і вид-ки на соц захист нас-я, незначні вид-ки на соц-культ сферу; -з місц-х б-ів фін-ся переважна частина вид-ів на соц-культ сферу, утрим-я місц-ї інфрастр-ри, місц-х орг-ів влади та упр-я.
17 Форми і х-р взаємовідносин між б-ми.
У процесі вик-я б-ів осн-и є зовн-і б-ні потоки – вхідні і вихідні. Разом з тим існують і взаємовідн-ни між окр-и ланками б-ї сис-и – внутр-ми б-ми потоками, які відобр-ть перерозп-л дох-ів і вид-ів між б-ми. Форми взаємовідн-н за формою здійснення:
1)субсидіювання – надання коштів з б-ту вищ р-ня б-ту нижч р-ня з метою надання фін допомоги.
2)вилуч-я надлишку дох-ду з б-ту нижч-о р-ня в б-т вищ р-ня. Надлишок умовний оскільки форм-я в умовах нормув-я (це лише в умовах єдності б-ї сис-и;
3)бюджетні позички – над-я коштів з б-ів нижч р-ня б-ам вищ р-ня на покриття тимчас-го кас-о розриву. На даний час Бюдж Код забороняє надавати позики одним Бюдж іншому. Отримати позику дозволено лише у фінансово-кредитних установах.
4)взаємні розрах-и – перед-ча коштів з одного б-ту до ін у зв’язку з перерозп-ом дох-ів чи вид-ів між ними в процесі вик-я б-ту.
За напрямом виділяють горизонтальні взаємовідносини -між бюдж-ми одного рівня, та вертик – між бюдж-ми різних рівнів (в У – лише вертикальні при безпосередньому зв’язку бюджетів);
За організацією взаємовідносин виділяють: регламентовані взаємовідн – здійсн відпов до діючого законод та відпов інструктивних док-тів; договірні – зд на підставі угоди між 2-ма відпов орг-ми влади чи управління.
18 Б-не субсидіювання та його види. Субсидіювання – одна з форм взаємовідн-н між б-ми. Існ 3 види:
бюджетна субсидія – надання фін доп-ги (знеособлена) або на фін-я певних заг-держ-х чи регіон-х програм (цільова). Субс-я як правило не привяз-я до стану бюджету, а надається на додаткові витрати.
бюдетна субвенція – цільва супс-я яка передб-є спільне фін-я тих чи ін вид-ів б-том вищ і нижч р-ня. Порівняно з субсидією дає додатк стимул органам, що її отримують, тому що треба забезп певний рівень фінансуваня. В Бюдж Код субвенція визначена як цільова субсидія, що повертається при нецільовому викор-нні коштів.
бюджетна дотація – над-я на покрит-я деф-ту б-ту. Може вид-я в повній сумі, а може лише частк-о покривати наявний деф-т;
19. Склад і стр-ра бюджетної системи України.
Склад і стр-ра бюджетної системи України визначена Бюдж Код У. Згідно з ним бюдж сист включає Держ бюдж У та місцеві бюджети. Місцевими бюдж-ми визначаються: бюдж АРК, обласні районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самовряд. Бюдж-ти місцевого самовряд це бюдж терр громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
Бюж Сист У включає 4 рівні:
І. Загальнодерж рівень – Держ бюдж У.
ІІ. Обласний рівень – Б АРК, обласні бюдж і міські міст Київ та Севастополь.
ІІІ. Районний рівень – районі бюджети сільських районів , міські міст обласного значення з районним поділом, чи без нього.
ІV. Базовий рівень – бюджети нас пунктів (місцевого самовряд).
20. Система і методи формування доходів бюджету.
Формув дох може здійсн наст методами:
1)Отрим дох від підпр діяльності. Цим дох є приб держ підпр. Водночас він розподіл між держ та колект підпр. Його мобіліз-я в бюдж може здійсн або шляхом прямого вилуч “відрах від приб” або у ф-мі оподатк га заг підставах
2)Дох від держ майна, угідь і послуг: 1)від майна: -на пост основі – орендна плата і дох від корпорат прав держ (дивіденди); - разові – від приватизації в період денаціоналізації в бюджеті виникають витрати пов’язані з викупом. 2)від держ угідь – пов’яз з держ власністю на землю і на відпов угіддя (лісові, водні та надра землі) – плата за спец викор прир рес (лісовий дохід та плата за воду) та видобуток кор/коп з надр. Крім дох у вигляді плати за викор угідь та викор кор/коп в бюдж можуть надходити дох-ди копцесій (передача права на розробку родовищ). 3)дох від послуг – надх у бюдж у ф-мі держ мита.
3)Податк перерозп дох-ів юр та фіз осіб.
4)Держ запозич – надходж від держ позик є тільки тимчас дох-ми і при їх залуч у складі видатків виділ видатки на обслуг держ боргу, які більше за розмірами на суму належних до сплати відсотків.
5)Еміс дох держ, що являє собою різницю між ном варт випущених в обіг грошей, та витратами на їх друкування. Якщо позики – це тимчас дох, то емісійний – фіктивний. Водночас це дозволяє профінансувати видатки бюджету.
Оптим структ дох бюдж є: 90-95%-надходж від податків 2-5%-запоз 0-5%-ін неподатк надходж.
Податкова основа формув бюдж створює фін стабільність в сусп. При цьому фін стан держ зал від фін стану гром-н і підпр структур, що є логічним і обгрунтованим.
21.Джерела формування доходів бюджету.
Джерелами формування доходів Б:
• внутрішні – виступають створений ВВП, НБ (відображає накопичені матеріальні цінності і розвідані природні ресурси). При чому Д використ. лише ту частину ВВП, яка переходить в її власність у вигляді податків і платежів. НБ використовується тоді, коли не вистачає ВВП чи є певний надлишок природних ресурсів. Д залуч НБ для покриття її фін. потреб.
Найнадійніше джерело — створений ВВП.
• зовнішні характеризують міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів і можуть формуватись на основі таких методів:
1) прямий перерозподіл (наприклад, репарація);
2) міжнародний кредит;
3) оподаткування експортно-імпортної діяльності;
4) валютне регулювання — відхилення встановленого курсу валют від реального їх співвідношення;
5) ціновий механізм — у світі склався певний масштаб цін, який призводить до міжнародного перерозподілу
22.Доходи бюджету від підприємницької діяльності держави.
Одним із методів одерж. доходів є отрим. їх від підприємн. д-сті
У державному секторі функціонування держави характеризує її підприємницьку діяльність. Як і будь-який підприємець, держава має право на отримання підприємницького доходу — прибутку. Весь створений у державному секторі прибуток за правом власності належить державі. Однак певні права на цей прибуток належать і колективу підприємств. Тому практично ніколи весь прибуток державного сектора не вилучається до бюджету. При цьому у взаємовідносинах державних підприємств з бюджетом може застосовуватись як пряме вилучення доходів (шляхом платежів з прибутку), так і оподаткування прибутку на загальних засадах. В умовах ринкової економіки, коли переважає приватний сектор, застосовується податковий метод. В умовах адміністративної економіки домінує пряме вилучення доходів.
Надходження від державного сектора, зазвичай, незначні. Це пояснюється двома причинами:
а) держава, як правило, працює в не-привабливих для приватного бізнесу сферах діяльності;
б) у більшості випадків діяльність державних підприємств носить неприбутковий характер, вона спрямована на виробництво певних товарів чи послуг, а не на отримання прибутку.
23 Доходи б-ту від держ майна, угідь і послуг.
Дох-и від держ угідь, майна і послуг форм-я на осн прав власн-і Д-и.
Ці дох-и поділ. на:
1. дох-ди від держ майна - можуть надх-и на пост-й і разовій основі. На постійн-й основі – від передачі майна в оренду, від корпорат-х прав Д-и. На разовій основі – надх-ь в процесі приватиз-ї держ майна;
2. дох-ди від держ угідь - повяз з держ власністю на землю і відпов-о угіддя (якщо прив-а вл-ть, то немає ніякої мови про дж-ло надх-я дох-ів). Формою таких доходів вУ є платежі за рес-и: ліс-й дох-д, плата за спец викор-я прісних водних рес-ів, плата за спец викор-я надр при видоб-і кор-х копал-н. Надх-я від держ прав вл-ті навіть в У мінімальні – 2%.
3. дох-и за надання держ послуг – мають форму держ мита, яке стяг-я при над-і різноман-х док-ів, при вчин-і нотаріальних дій (завір-я копії док-ів, завір-я угод тощо).
24.Податкові доходи бюджету.
Податкові надходження включають:
• податки на доходи, прибуток, збільшення ринк. вартості—
податок на прибуток п-в;
прибутковий податок з громадян;
• податки на власність -
податок з власників ТЗ;
• внутрішні податки на тов. та послуги —
ПДВ;
акцизний збір;
плата за ліцензії
• збори за спец. використання прир. рес-сів —
лісовий дохід;
плата за воду;
плата за корисні копалини;
плата за землю.
• податки на міжнар. торгівлю та зовн. операції -
ввізне та вивізне мито;
• ін. податки.
За нормальних умов основу доходів бюджету складають податки (95—98%). Останнім часом податкові надходження становлять 55%.
25.Емісійний дохід держави.
Крім реальних доходів, які формуються на основі вказаних методів, держава може використовувати емісійний дохід – це сума перевищення доходів, отриманих Д від емісійних операцій над витратами по забезпеченню цих опе-рацій. Щодо поточного року — це дохід, що забезпечує фінансування поточних видатків. Використовується безпосередньо для покриття бюдж. дефіциту або опосередковано через кредитування держ. банк. сис-мою і держ. ц/п. Однак під час емісії внаслідок інфляції збільшується тільки номінальна кількість грошей, а реальна вартість фінансових ресурсів не змінюється.
26. Система видатків бюджету.
Держ. видатки – це грош. відн., які виник. при розподілі та використанні централіз. і децентраліз. фондів коштів держави з метою фін-ня основних сусп. потреб розширеного відтворення, утримання соц. сфери і задоволення ін. потреб сус-ва.
Принципами орг-ії держ. видатків є:
1) прогнозування держ. видатків – визнач. обсягу, співвіднош. централіз. і децентраліз. фондів коштів у фін-ні видатків держави;
2) цільове призначення коштів- суворий і жорсткий контроль за використанням держ. видатків на заходи і цілі, передбачені бюджетом держави, кошторисами установ бюджетної сфери та фін. планами підпр-в, які повністю або частково належать державі;
3) максимальна ефективність використ-ня коштів та додержання режиму економії – забезпечення отримання суп-но необхідного рез-ту при мінімальних видатках, досягнути економії труд., матер. і грош. рес-в. Для здійснення режиму економії особливе значення мають інтенсифікація вир-ва, впровдження наук.-техніч. Досягнень, поліпшення орг-ії та упр-ня госп-в;
4) переважна безповоротність і безоплатність віділених коштів для неприбуткових проектів, проектів, заходів та цілей. Для комерц. проектів ці кошти мають бути поворотніми і платними.
Сис-ма держ. видатків призначена забезпечити раціон. розміщення та ефективне використання держ. коштів. Вона хар-є держ. політику, фін. забезпечення і соц.-ек-ий розвиток держави. Отже, видатки бюджету держави – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом за винятком коштів на погашення осн. суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету коштів.
27. Класифікація видатків бюджету.
Наукова класифікація видатків бюджету здійснюється за такими ознаками:
1) за роллю у відтворенні вир-ва
2) за суспільним призначенням
3) за галузями ек-ки і соц. сфери
4) за цільовим призначенням
5) за рівнями бюджетної сисми
6) за формами бюджетного фін-ня
За роллю у відтворенні вир-ва виділ.:
Поточні видатки – хар-ть витрати на утримання підпр-в, об’єктів, установ вир-ої і соц-ої інфраструктури. Капітальні видатки – це видатки на створення нових та розширення діючих підпр-в, установ і закладів.
За сусп. призначенням видатки відображають функції держави: екон-ну, соц-ну, оборонну, управлінську.
За галузями ек-ки і соц. сфери видатки бюджету розрізняються відповідно до галузей нац. ек-ки: пром-ть, буд-во, транспорт,с/г, охорона здоров’я, освіта тощо.
За цільовим призначенням виділ. видатки: на кап. буд-во, кап. ремонт, оплату праці, комун. послуг та ін.
За рівнем бюджетної сис-ми розрізняють видатки: Держ. бюджету, республік-го бюджету АР Крим, місцевих бюджетів.
За формами бюджетного фін-ня виділ.:
Проектне фін-ня – фін-ня з бюджету інвестиц-х проектів на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації.
Бюджетні кредити – надання фін. допомоги з бюджету суб’єктам підпр-ва на поворотній і платній основі.
Кошторисне фін-ня – виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису.
Держ. транферти – невідплатні і безповоротні платежі з бюджету юрид. І фіз. особам, які не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу. До держ трансфертів віднос. держ. субсидіювання (держ. субсидії, субвенції і дотації) і держ. допомога населенню.
