1.Бюджет як економічна категорія.
Фін сис-ма вкл-є 4 сфери:
1- фін-си суб-ів господ-я;
2- держ фін-си;
3- міжнар фін-си;
4- фін ринок.
Бю держ– складова ланка держ-х фін-ів, суть якого розкривається у призн-ні – фін забезп-я викон-я держ її функцій:
*ек-ї
*соц-ї
*управл-ї
*оборон-ї
Бюджет як економічна категорія характеризує рух грош потоків між державою та юридичними і фізичними особами. Цим відносинам притаманний суперечливий характер. Є два способи вирішення фінансових протиріч:
1. Встановлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП та його централізації в бюджеті. Критерії оптимальності — забезпечення економічного зростання та встановлення соціальної гармонії в суспільстві. З одного боку, бюджет не повинен підривати фінансову базу юридичних і фізичних осіб, з іншого, — створю-вати утриманські тенденції у суспільстві.
2. Зростання ВВП — основний показник, що характеризує економіку країни. Економічний розвиток дає можливість забезпечувати постійне зростання доходів усіх суб'єктів фінансових відносин. Разом з тим, оскільки потреби держави відносно стабільні, то в разі зростання ВВП її відносна частка може зменшуватись.
Основним джерелом формування бюджету є ВВП.Централізація частини ВВП у бюджеті є, по суті, платою сусп за викон держ її функцій. Характер і масштаби участі держ у розподілі ВВП залежать від моделі фін відносин у суспі.
За рівнем централізації ВВП у бюджеті умовно виокремлюють три моделі:
1) американська (25—ЗО %);
2) західноєвропейська (ЗО—40 %);
3) скандинавська (50—60 %).
2. Характерні ознаки бюджетних відносин.
Специфічними ознаками бюджетних відносин є:
- перерозподільний;
- усеохоплюючий;
- законод регламент
- фондовий характер;
Перерозподільний характер полягає у перерозп через бю дох юр і фіз осіб, що э необхідним, проте має бути досить обмеженим, щоб не підривати стимулів до продуктивної діяльності і не створювати утриманських тенденцій у сусп. Бю перерозп здійснюється між галузями екон і соц сфери, між окр регіон та між соц верствами нас. .
Усеохоплюючий характер бюджетних відносин виявляється у тому, що вони охоплюють абсолютно всіх — кожного громадянина, кожне підприємство, кожну державну структуру.
Оскільки бюджетні відносини мають перерозподільний і все-охоплюючий характер і відображаються на формуванні доходів юридичних і фізичних осіб та держави, вони регламентуються у законодавчій формі.
Регламентування здійснюється на трьох рівнях:
1) закони, що визн заг засади функцыонув бю ы бю сис-ми _Бю Кодекс);
2) закони, що регламен формув дох і фінансування вид (под законод, законод про окремі напрями діяльності держ, наприклад про освіту, і засади їх бюджетного фінансування);
3) щорічні закони (чи відповідних рішень місцевої влади) про бю на пот рік, де за-тверджується обсяг дох і вид бю пот року, джерела їх формув і напрями фінансування, стан бю.
Фондовий характер зумовлений тим, що рух грош потоків передбачає попереднє їх формув і централізацію.
3. Роль і місце бюджету у розвитку соціальної сфери.
Важливе місце, що його посідає бю у розв соц сфери визначається соц функцією держ і необхідністю таких складових соц сфери, як освіта, охор здор і культ для розв сусп.
Роль бю у фінансув соц сфери визнач типом соц політ держ та сусп значимістю окремих вид.
Фін забезпеч соц сфери може здійснюв за рах:
Заг-держ фін з бю;
Комерц діяльн соц закладів (платні послуги);
Солідарної відпов (страхування).
В умовах адмін екон викор 3 джерела:
Бю(75-80%); спец фонди підпр (20-25%); платні послуги(1%)
У зв’язку із трансформ фін сист Укр здійсн реструктуриз цих джерел:
- Кош підпр сьогоджні практично не викор (передача об’єктів соц-культ сфери від підпр до орг місц влади);
- Розшир платність соц послуг з боку громадян;
- Передбач розв страх віднос в області медицини.
4. Правове регламентування бюджетних відносин.
Оскільки бюджетні відносини мають перерозподільний і все-охоплюючий характер і відображаються на формуванні доходів юридичних і фізичних осіб та держави, вони регламентуються у законодавчій формі.
Регламентування здійснюється на трьох рівнях:
I. закони, що визн заг засади функцыонув бю ы бю сис-ми _Бю Кодекс);
II. закони, що регламен формув дох і фінансування вид (под законод, законод про окремі напрями діяльності держ, наприклад про освіту, і засади їх бюджетного фінансування);
III. щорічні закони (чи відповідних рішень місцевої влади) про бю на пот рік, де затверджується обсяг дох і вид бю пот року, джерела їх формув і напрями фінансування, стан бю.
5. Бюджет як фінансовий план.
Бю держ як фін план являє собою розпис дох і вид держ, який затверджений орг законод і представн влади у вигляді законод акту і є основою реалізації фін політ держ.
Видатки на екон діяльн держ визн-ся 2 чинник-ми:
*масштабами держ сектора ек-ки;
*екон політ держ, в якій можуть віддаватись переваги бю фінанс-ю чи податк регулюв. В У. Б-т як фін план має певні відм-ті від б-ту як ек категорії, оскільки до нього включ-я фонди цільов-о призн-я, тому для оцінки реаліз-ї б-ї пол-ки необх-о проанал-и статті дох-ів і видатків чистого б-ту, без цільових фондів. Включ-я цільових фондів до б-ту зумовлено 2 причин:
надання їм законод-ї сили;
необх-ть здійсн-я держ контролю за коштами цих фондів.
Складання бю як осн фін плану засновується на вирішенні триєдиної задачі:
1) Визн реального обсягу дох;
2) Визнач оптимальної структ вид бю (критерієм є забезпеч мах рівня екон зрост при забезпеч міп соц потреб);
3) Збалансув дох і вид – проблема полягає в тому, що завжди потр перевищ можливості.
Можливі 3 варіанти досягнення збалансованості:
- Збільш дох (за рах підвищ рівня оподаткув чи застосув непод надходж);
- Скороч вид до обсягів реальних дох;
- Якщо збільш дох не можливо, а скороч вид – не доцільно, тоді бю складається із дефіц.
Стан бю як фін плану характеризується 3 показн:
- рівновага дох і вид;
- перевищення дох над вид;
- бю дефіцит — перевищ вид над постійними дох (под та податк дох бю).
6. Бюджетний дефіцит: визначення, види, причини виникнення і наслідки, джерела фінансування.
Бю дефіц – величина перевищ вид держ над її постійними дох.
Бю деф є складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки і потребує детального аналізу.
Види бю деф:
За формою прояву
- відкритий — офіційно визнаний у законі про бю;
- прихований — офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів дох; включення до складу дох бю джерел покриття бю деф;надходж до бю фіктивних дох; незбалансов дох і вид
За причинами виникнення
- вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений недостатністю фін рес у країні.
- свідомий визначається хар фін політ держ — вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. Недостатні рес держ мобілізує за допом позик.
За напрямом дефщитного фінансування
- активний — це спрямування коштів на інвестиції в екон, що сприятиме зрост ВВП. При цьому формується, як правило, 2 бю – поточн (бездефіц) і розвитку (сюди спрямов держ запозич, що виключає їх “проїдання”)
- пасивний — покриття поточних витрат.
Джерелами покриття деф виступають:
1)державні позики
внутр – перерозп кош всередині кр (доцільно позичати у фіз осіб з метою концентр кош);
зовн – приток додатк фін рес в екон кр – з екон т.з. є більш вигідним
2)грош емісія - може використ тільки в умовах жорсткого контролю за викор цих грош. Вона виходить з обмеження відношення бю дефіц до ВВП на рівні 2—3 %. У разі використання грош емісії осн чинником деф є напрям призначення цих кош — в інвестиції чи на пот витр.
7. Передумови використання державних позик
Використання державних запозичень у фіз осіб застос за таких передумов:
∆ наявності тимчасово вільних кош у кредиторів держ;
∆ довіри з боку кредиторів до держ;
∆ зацікавленості кредиторів (досягається за рахунок високих гарантій повернення боргу і процентної політики);
∆ наявності реальних дох від використання позичених грош кош, які дають можливість повернути борги і сплатити %
8. Роль і місце бюджету у фінансово-кредитному механізмі.
Фін-кред мех є сук фін методів впливу на соц-екон розвиток кр. Він складається з 2 підсистем:
1) фін забезп;
2) фін регулюв.
Фін забезп здійснюється у таких 4 формах:
1. Самофінансування — покриття вит за рах власних кош.
2. Кредитування — -“- позичених коштів.
3. Акціонерний капітал — форма колект кап, яка дає змогу концентрувати великі рес.
4. Бюджетні асигнування — домінуюча форма зовн держ фін забезп.
Роль її залеж від екон витуації у кр:
В умовах стабільн - вона є підпорядкованою, тобто викор тоді, коли не вистачає ін джерел або їх важко сформувати (непривабливі для прив бізнесу сфери діяльності).
В умовах кризи – бю асигнування можуть відіграв важливу роль у формуванні нац екон (Кейнсіанська теорія “Бю мультиплікатора”)
Фін регулюв – це сукупн інструм (форм і методів розп і перерозп віднос у сусп) фін впливу на розв екон і пов'яз з под системою і регул функцією под та з бю субсидіюванням. Роль бю у фін регулюв є домінуючою!
9. Бюджетні асигнування в системі фінансового забезпечення.
Бю асигнування — домінуюча форма зовн держ фін забезп.
Роль її залеж від екон витуації у кр:
- В умовах стабільн - вона є підпорядкованою, тобто викор тоді, коли не вистачає ін джерел або їх важко сформувати (непривабливі для прив бізнесу сфери діяльності).
- В умовах кризи – бю асигнування можуть відіграв важливу роль у формуванні нац екон (Кейнсіанська теорія “Бю мультиплікатора”)
Такий вплив може мати:
- Прямий хар – бю інвест у розв екон;
- Опосередков хар – через т.з. гром роботи, соц виплати, які збільш дох гром, а разом з тим і сук попит, позитивно впливаючи на пропозицію
10. Бюджетні інструменти фінансового регулювання
Інструм бю регулюв виступають:
1. Под та ін види платежів до бю (осн є под надходж – на їх частку повинно припадати 90-95% сук дох бю);
2. Держ трансферти регул признач.
Найпоширенішою формою є держ субсидіюв – надання фін допомоги суб підпр діяльн, що існує у 3 видах:
♪ Держ субсидія – виробникам с/г прод
♪ Держ субвенція – спільне фінансув окремих вид бю і отримувачами кош;
♪ Держ дотація – для покриття збитків, обумовлених певною ціновою політ держ.
11 Б-й устрій і б-на система.
Бюдж устрій це орг-ія і принципи побудови бюдж сист, встановлення її складу і структури, та взаємозв-ку між окремими ланками бюдж сист. Бюдж устрій визначає, яким чином здійснюється побудова бюдж системи.
Бюдж сис-а – врег-на правовими нормами сук-ть усіх видів бюдж-ів, які створюються у Держ відпов до її бюдж устрою.
Бюдж устрій грунтується на таких засадах: 1)виокремлення видів бюдж, що створ в даній країні 2)встановл прин-пів побудови бюдж сист (см. ниже) 3)розмежув дох і видатків між ланками бюдж сист 4)Визнач х-ру і форм взаємовідносин між бюджетами (Бюдж сибсидія, субвенція, дотація, тощо).
Теор-о можливі 3 вар-ти виокремлення видів б-ів: 1створ-я єдиного б-ту для всієї кр-ни; 2ств-я окр-х регіон-х б-ів; 3ств-я на кожн р-ні адміністр-о поділу центр-х і децентр-х видів б-ту. Як 1-й так і 2-й вар-ти мають сутт-ві недоліки і не знайшли застос-я. Нині в усьому світі викор 3-й вар-т, який дає змогу врахув як загально-держ так і регіон-і потреби.
Бюдж устрій визн-я з урах-ям Держ устрою, адм-тер поділу. В унітарній Держ бюдж сист-а склад-я з 2-х р-ів: держ бюдж і місцеві бюдж-ти. У Держ з федерат устроєм існ 3-х рівнева бюдж сист: 1федер-й бюдж; 2бюдж-ти членів федер-ії; 3місцеві б-ти.
В бюджетна система базується на таких принципах: -прин-п єдності; -прин-п автономності. Прин-п єдності означ, що усі б-ти, які сформов в даній країні є єдиним цілим. Єдність б-ї сис-и забезп-я склад-ям і затвердж-ям на кожн рівні зведеного б-ту. Єдність баз-я на єдиній базі дох-ів, єдиній сист-мі вид-ів і керуванні бюдж-ним процесом з єдиного центру. Прин-п автоном-і озн-є що всі б-ти які форм-я в даній країні є обособленими. На кожн р-ні склад-я і затв-я тільки належн-й до цього рівня бюджет.
В основі побудови бюджетної система лежить адм-тер поділ країни. При цьому поділ бюдж здійсн за наявністю відповідного органу управління.Так, в У на сільському рівні можуть утвор єдині для кількох сіл органи влади, при цьому створюється один бюдж.
12 Основи б-го устрою.
Бюдж устрій це орг-ія і принципи побудови бюдж сист, встановлення її складу і структури, та взаємозв-ку між окремими ланками бюдж сист. Бюдж устрій визначає, яким чином здійснюється побудова бюдж системи.
Бюдж устрій грунтується на таких засадах: 1)виокремлення видів бюдж, що створ в даній країні 2)встановл прин-пів побудови бюдж сист 3)розмежув дох і видатків між ланками бюдж сист 4)Визнач х-ру і форм взаємовідносин між бюджетам.
Теор-о можливі 3 вар-ти виокремлення видів б-ів: 1створ-я єдиного б-ту для всієї кр-ни; 2ств-я окр-х регіон-х б-ів; 3ств-я на кожн р-ні адміністр-о поділу центр-х і децентр-х видів б-ту. Як 1-й так і 2-й вар-ти мають сутт-ві недоліки і не знайшли застос-я. Нині в усьому світі викор 3-й вар-т, який дає змогу врахув як загально-держ так і регіон-і потреби.
Бюдж устрій визн-я з урах-ям Держ устрою, адм-тер поділу. В унітарній Держ бюдж сист-а склад-я з 2-х р-ів: держ бюдж і місцеві бюдж-ти. У Держ з федерат устроєм існ 3-х рівнева бюдж сист: 1федер-й бюдж; 2бюдж-ти членів федер-ії; 3місцеві б-ти.
В основі побудови бюджетної системи лежать такі принципи: -прин-п єдності; -прин-п автономності. Прин-п єдності означ, що усі б-ти, які сформов в даній країні є єдиним цілим. Єдність б-ї сис-и забезп-я склад-ям і затвердж-ям на кожн рівні зведеного б-ту. Єдність баз-я на єдиній базі дох-ів, єдиній сист-мі вид-ів і керуванні бюдж-ним процесом з єдиного центру. Прин-п автоном-і озн-є що всі б-ти які форм-я в даній країні є обособленими. На кожн р-ні склад-я і затв-я тільки належн-й до цього рівня бюджет.
Розмеж вид-ків може грунтуватись на 2х принципах: 1)відомчої підпорядкованості – суб’єкт бюдж фінансування отримує кошти з того бюдж, який відпов рівню органу управління цим суб’єктом; 2)територіального розташування – фінансування здійсн з бюдж тієї адмін одиниці, на тер якої знах суб’єкт фінанс-ня
Розмеж дох є похідним від розмеж вид-ків і має в своїй основі таки пр-пи: 1)забезп надійної фін бази для фінанс закріплених видатків 2)встановл залежності між зусиллями органів влади та управління й формуванням дох-в відпов бюдж-в 3)встановл зацікавл-ті місц орг влади у пошуку і мобіліз-ї фін рес та недопущ адмін вилуч дох-в для бюдж вищого рівня.
Взаємовідносини між бюджетами виникають при перерозподілі дох і витр між бюдж. Вони можуть бути горизонтальні -між бюдж-ми одного рівня, та вертик – між бюдж-ми різних рівнів (в У – лише вертик); цільові (на конкретні видатки) та знеособлені; на поворотній та безповоротній основі.
13 Види б-ів, їх призн-я і х-ка.
В теорії можливі 3 вар-ти виокр-я видів б-ів: 1створ-я єдиного б-ту для всієї кр-ни; 2ств-я окр-х регіон-х б-ів; 3ств-я на кожн р-ні адміністр-о поділу центр-х і децентр-х видів б-ту. Як 1-й так і 2-й вар-ти мають сутт-ві недоліки і не знайшли застос-я. Нині в усьому світі викор-ь 3-й вар-т, який дає змогу врах-ти як загально-держ так і регіон-і потреби. Відп-о до 3-го підх-у у б-й сис-і виділ-ь 2 осн види б-ів: центр-і і місцеві. Центр-і б-ти є осн фондом центр-х грош коштів Держави вцілому та федерат-х утв-нь признач-х для реал-ї функ-й покладених на заг-Держ та федерал-і органи влади і упр-я. До центр-х б-ів належ-ь централіз-й заг-Д-й б-т і центральні бюджети федерат-х утворень. В У центр-ми б-ми є держ б-т У, як загальнодерж-й, та респ-й б-т АРК, як центр-й б-т цієї респ-и. Місц-і б-ти є б-ами адмін-тер одиниць призн-і для фін забезп-я, закріп-х і делег-х функ-й відпов-м місц-м орг-ям держ влади і самовряд-я. Місцеві б-ти розрізн-я за р-нями адмін поділу і поділ-я на: -централ-і відпов-о до певної адмін одиниці (обл, рай-ні, міські); -децентр-ні (міс, сіл, селищ і рай-ів у містах).
14 Принципи побудови б-ї системи. Ключовим ел-ом бюдж-го устрою є встановлення принципів побуд-и бюдж сист-и. Вони мають встановити взаємопідпорядкованість окремих складових бюдж-ї сист-и. Принципи б-ї сис-и: -прин-п єдності; -прин-п автономності. Прин-п єдності озн , що усі б-ти, які форм-я в даній кр-і є єдиним цілим. Єдність б-ї сис-и забезп-я склад-ям і затв-ям на кожн р-ні звед-го б-ту. (в У за такого підходу має складатись і затвердж-сь б-т У бюдж областей, тощо). Єдність баз-я на єдиній базі дох-ів, єдиній сис-мі вид-ів і керівництві бюдж процесом з єдиного центру (в У – МінФіну). Пр єдності дає можл здійсн централіз управл бюджетом, але не створ зацікавленості у місцевих орг влади.
