39. Житлові субсидії і порядок їх розрахунку.
Одним із видів держ. соц. допомоги є надання громадянам щомісячної адресної безготівкової грошової субсидії для відшкодування витрат на плату за користування житлом та комун. послугами, а також 1 раз на рік субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та пічного побут. палива.
Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житл.-комун. послуги, скраплений газ, побутове паливо (в межах норм споживання) і обсягу, визначеного КабМіном Укр. обов’язк. % платежу. За умови призначення житлової субсидії в межах норм спож-ня громадяни, прописані в житловому приміщенні чи будинку, сплачують 20% сукупного доходу.
Розмір витрат на оплату житл.-комун. послуг в межах норм спож-ня та розмір субсидії визнач-ся окремо за кожний вид послуг, пропорційно до його частки у загальній сумі вартості цих послуг. Субсидія на відшкодування витрат на оплату житл.-комун. послуг признач-ся на основі сереньомісячного, а для придбання скрапленого газу і побутового палива – на основі річного сукупного доходу сім’ї.
Терміни надання житлової субсидії:
1)субсидія для відшкодування витрат на оплату житл.-комун. послуг признач-ся на 6 міс., а на оплату прир. газу, що викор-ся на індивід. опалення, признач-ся на опалювальний періо, починаючи з місяця звернення за її призначенням;
2)субсидія для придбання скрапленого газу і побут. палива признач-ся 1 раз на календарний рік за особистим звернен- ням громадян;
3)субсидія для придбання скрапленого газу, побут. палива і відшкодування витрат на сплату житл.-комун. послуг надається на календарний рік (при цьому субсидія на оплату житл.-комун. послуг розрах-ся з місяця звернення за її призначенням до кінця поточного року.
Розмір призначеної житлової субсидії не може бути більшим від розміру житл.-комун. платежів. При цьому головною умовою є обов’язкова сплата визначеного % платежу самим власником або наймачем житла.
Алгоритм розр. розміру субсидії для відшкодування витрат на сплату житл.-комун. послуг:
– визначається середньом. сук. дохід та обовяз. частка плати за жит.-ком. послуги у цьому доході;
– визн. заг. міс. розмір плати за жит-ком послуги;
– визн розмір субсидії як різниця між вартістю сплати за жит-ком послуги і сумою визначеного обовязк платежу.
40. Склад, призначення і роль видатків бюджету на соціальну сферу.
Видатки на соціальну сферу вкл.:
1) фін-ня освіти:
- загальноосвітні школи;
- школи-інтернати;
- дитячі дошкільні заклади;
- проф.-тех. училища;
- Вузи;
- заклади післядипломної освіти.
2)фін-ня охорони здоров’я:
- лікувально-профілактичні заклади;
- санаторно-профілактичні;
- аптечні;
- заклади медико-соціального захисту;
- ін. заклади.
3) фін-ня культури:
- театри;
- музеї;
- бібліотеки;
- клуби;
- заповідники.
4) фін-ня ЗМІ:
- телебачення і радіомовлення;
-преса, книговидання;
- інші.
5) фін-ня фізкультури і спорту.
Фін-ня закладів соц. сфери здійсн-ся на основі затвердженого кошторису (це плановий док-т, в якому встановл-ся обсяг бюджет. асигнувань, їх постатей- ний і поквартальний розподіли) видатків відповідної бюджет. установи у відповідності з ек-ою класифікацією видатків:
Поточні видатки
- оплата праці працівників бюджет. установ.
- нарахування на з/п (37,5%).
- придбання предметів і матеріалів
- оплата послуг з утримання бюджетних установ
- оплата комун. послуг та енергоносіїв:
теплопостачання;
водопостачання та водовідведення;
електроенергії;
прир. газу.
- субсидії та поточні трансфертні виплати в т.ч. трансферти населенню
Капітальні видатки вкл. платежі з метою придбання матер. активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематер. активів або невідплатні платежі, напр., для компенсації витрат, пов’яз. з руйнуванням чи ушкодженням осн. фондів, тобто на модернізацію, реконструкцію, техн. переоззброєння або на підвищення продуктивності осн. фондів.
41. Основи кошторисного фінансування.
Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:
1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);
2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник (бюдж. нормування).
Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:
а) виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи, що в свою чергу, розмежовуються на:
• вихідні —об'єктивно існуючі на даний період часу;
• похідні — визначаються за певними нормами;
б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної установи.
Бюджетне нормування можна поділити на бюдж. норми та бюдж. нормативи.
Норми витрат характеризують обсяг витрат на одну розрахункову одиницю. Бюдж. норматив на відміну від бюдж. норми, не пов’язаний безпосередньо з одиницею нормування.
Норма служить тільки основою для визн. розміру необх. матер. і нематер. благ, тоді як норматив має додаткове призначення, що полягає в держ. рег-ні тих чи інших розп-х відносин.
Кошторис — це плановий документ, в якому встановлюється обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіли.
Види кошторисів:
а) індивідуальний — для кожної бюджетної установи;
б) зведений — по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);
в) на централізовані заходи, які проводяться відповідним органом управління;
г) загальний — обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, загальний кошторис відділу освіти включає: зведені кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтернатах, дитячих дошкільних закладах і на централізовані заходи).
42. Основи фінансування освіти.
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування загальноосвітніх шкіл. В основі визначення обсягів фінансування лежать два показники:
• вихідний — кількість учнів;
• похідний—кількість класів.
Норматив наповнюваності 1-го класу:
• 1—9 класи — 30 учнів;
• 10—11 класи — 35 учнів.
Система зарплати вчителів складається з трьох складових:
а) оплата навчальних годин;
б) доплата за перевірку зошитів;
в) додаткові доплати.
Розрахунок з/п вчителів здійсн. у спец. док-ті — тарифікаційному списку.
Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:
1) педагогічного персоналу;
2)адм.-управлінського персоналу;
3) обслуговуючого персоналу.
Норматив наповнюваності груп у дошкільних навч. закладах: 1) діти до 1р.-10 осіб; 2)1-3р. -15ос.; 3)3-6р. –20 ос., в оздоровчий період –до 15 ос.
Планування фонду зарплати дошкільних закладів здійснюється за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку зарплати. Кількість посад вихователів та їх помічників встановлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебу-вання дітей у закладі: найпоширене — 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователя + 2 помічника.
Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а в бюджет. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.
Система вищої освіти в Україні зараз включає дві групи закладів:
• І—II рівней акредитації — коледжі, технікуми, інститути;
• III—IV рівней акредитації — інститути, університети, академії.
Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:
1) бюджет; 2) платне навчання.
Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:
1)професорсько-викладацький склад;
2)адм.-управлінськии персонал;
3)навчально-допоміжний персонал;
4) обслуговуючий персонал;
5) фонд погодинної оплати праці викладачів.
43. Оперативно-сітьові показники за-гальноосвітньої школи.
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування загальноосвітніх шкіл, В основі визначення обсягів фінансування лежать два оперативно-сітьових показника:
• вихідний — кількість учнів;
• похідний—кількість класів.
Ці показники відображаються на дві дати —1 січня її вересня планового бюджетного року.
Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-хюіасів на 1 січня. Кількість учнів перших класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей в районі функціонування школи. Кількість учнів десятих класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.
Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:
• 1—9 класи — 30 учнів;
• 10—11 класи — 35 учнів.
Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показників на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні за такої формулою:
44. Система заробітної плати вчителів.
Система зарплати вчителів складається з трьох складових:
а) оплата навчальних годин;
б) доплата за перевірку зошитів;
в) додаткові доплати.
Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається за такою формулою:
де: С — ставка зарплати вчителя. Вста-новлюється в залежності від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель народний вчитель);
Кг — кількість годин педагогічного на-вантаження на тиждень;
Нг — норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1—4 класи — 20 годин, 5—11 класи — 18 годин).
Доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та літ-ра -13%, матем-ка -10%, іноземна мова –6% від ставки з/п. Сума
доплати визначається за формулою:
де: Нз — норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмету.
Додаткові доплати встановлені за класне керівництво у 1-4 кл. 13%, у 5-12 кл. –20%, у ПТУ –13% ставки з/п., завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою.
Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі — тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю. Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати.
45. Фонд заробітної плати загальноосвітньої школи, його складові і порядок планування.
Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:
1) педагогічного персоналу;
2)адм.-управлінського персоналу;
3) обслуговуючого персоналу.
Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох складових системи зарплати: а) оплата навчальних годин; б) доплата за перевірку зошитів; в) додаткові доплати.
Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох по-казників:
1) кількості педагогічних ставок;
2) середньої ставки зарплати.
Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів — за січень — серпень і вересень— грудень. Це пов'язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні — серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у сільських школах на 8,5 місяця). За вересень — грудень кількість педагогічних ставок на і вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.
Фонд зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за та-рифікаційним списком на кількість класів на 1 січня.
Додаткові доплати плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:
• за класне керівництво — середньорічна кількість класів на норматив доплати;
• за керівництво кабінетами — кількість кабінетів на норматив доплати;
• за ведення позакласної фізкультурної роботи — залежно від чисельності класів у школі.
Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу:
• директор;
• заступники;
• організатори масової роботи.
Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників — від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.
Фонд зарплати обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.
46. Видатки бюджету на дошкільні заклади.
У фінансуванні дошкільних закладів існують певні особливості. Планування фонду зарплати дошкільних закладів здійснюється за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку зарплати.
Кількість посад вихователів та їх помічників встановлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі: найпоширене — 12-годинне пере-бування дітей, за якого норматив становить 2 вихователя + 2 помічника.
Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами виходячи з чисельності дітей у даному закладі. Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату.
Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а в бюджет. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.
47. Видатки бюджету на вищу освіту та основи їх фінансування.
Система вищої освіти в Україні зараз включає дві групи закладів:
• І—II рівней акредитації — коледжі, технікуми, інститути;
• III—IV рівней акредитації — інститути, університети, академії.
Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:
1) бюджет;
2) платне навчання.
Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:
1)професорсько-викладацький склад;
2)адмішстративно-управлінськии персонал;
3)навчально-допоміжний персонал;
4) обслуговуючий персонал;
5) фонд погодинної оплати праці викладачів.
Фонд зарплати професорсько-викладацького складу визначається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів на викладача, який диференційовано за формами навчання (очна, вечірня, заочна). Зарплата викладачів залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор і наук) і вченого звання (доцент, професор).
Фонд зарплати адміністративного, навчально-допоміжного та обслуговуючого персоналу визначається на підставі штатного розпису вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором.
Фонд погодинної оплати праці викладачів розраховується за нормативом (1—2%) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу і використовується для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.
48. Форми фінансового забезпечення медицини. Основи бюджетного фінансування охорони здоров’я.
Фінансування ОЗ зд-ся за рахунок: 1)Держ бюджету Укр; 2)Респ бюджету АРК; 3)місц бюджетів; 4)фондів мед страхування; 5)благодійних фондів; 6)інших джерел дозволених законодавством. Кошти бюджету асигновані на ОЗ викристовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, фінансування державних і місцевих програм ОЗ та фундаментальних наук досліджень з цих програм. Кошти бюджету, не використані бюджетним закладом ОЗ не вилучаються і відповідно зменшення фінансування на наступний період не проводиться. Всі заклади ОЗ мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добровільно передані юр чи фіз особами. Мед допомога населенню здійснюється в 2-х формах: 1)Стаціонарна – госпіталізація хворих; 2)Амбулаторно-поліклінічна – надання мед допомоги хворим в поліклініці (амбулаторії) чи на дому.
